АЗС України: Антонов, Єремєєв, Курченко, Супруненко

Частину із колишніх АЗС групи «Приват» Коломойського купила компанія «Макс енерго ресурс» Ігоря Супруненка.

Що тут сталося! Гвалт! Sos! Рятуйте! Чесний, прозорий і непідкупний бізнес АЗС України, продажу продуктів нафтопереробки, дизеля, бензину, автогазу вирішив розібратися із новим учасником ринку, поставити його на місце та окреслити його сумне майбутнє. Ну і заодно поставити клеймо корупціонера. Все по фен-шую: «Ми хороші, вони – погані», «хто не з нами – той проти нас».

Безумовно, що захід на ринок пального маловідомого учасника – це деструктивний процес для діючих учасників. Попри «цивілізаційні» правила, але в Україні можна легко змусити поділитись своїм місцем і прибутком. Тому і зараз присутній страх, що доведеться ділитися ресурсом (нафтопродукти) та грошима із новим учасником. Ну а чьо? Так було вже таке!

Як тут не згадати компанію «ВЕТЕК» та Сергія Курченка. Він також був маловідомим, а для когось – типу для журналістів-розслідувачів, взагалі невідомим. До того часу поки на нього не показали пальцем і не підсвітили із посольства США. За океаном завжди переживали за Україну та звернули увагу на «сім’ю Януковича» та її фінансовий актив.

Але є але. «На зеркало неча пенять, коли рожа крива». До речі, епіграф Миколи Гоголя до «Ревізора». Так от. Як тут не згадати часи 90-х,2000-х рр., коли майбутні господарі потужних і модернових АЗС по типу «Окко» («Галнафтогаз») чи Wog починали свій бізнес. Іще живі учасники складних процесів формування нинішніх «європейських» бізнесів Окко і Wog мають багато спогадів про той час. Хто і кого «щемив», кому винні, кому пробачили, векселі, кредити, борги, кого забули і не згадають вже і т.д. Словом, хто старе згадає тому окко геть )

Це ж стосується і Wog. Аналогічна історія, близькість до влади, використання адмінресурсу. Знамениті фінансові схеми Єремєєва, футбольного клубу, повернення ПДВ, Континіум, молокозаводи, облгази. Чого там лише не було. Для родини Єремєєва закінчилось все не дуже добре, бо після його смерті його близьких фактично виштовхали із бізнесу Wog.

Тому все було в історії – і корупція, і втечі, і розбіжності, і кеш, і все-все-все. Таке було життя. Ні, зараз все красиво. АЗС, кафешки, дизель, знижки. Але все таки «ложечку ви не брали, а осадочок залишився».

І щастя для «Галнафтогазу» і Окко, що вони пішли у «рабство» до ЄБРР. Кожен може для себе давати оцінку співпраці Антонова та ЄБРР. Я називаю це «рабством». Але «європейці» у бізнесі Антонова відіграють ключову роль у прийнятті рішень. І їм, до речі, також не подобається, коли якісь «чужі» починають відгризати нехай малий, а кусок пирога. Все правильно – «хіба для них ми ростили нашу квіточку».

Зрештою, історії Окко і Wog – це лише частина. Половина мереж мають свою тернисту дорогу до слави.

Тому новий учасник ринку Супруненко, «Макс енерго ресурс» закономірно «робить нерви» для амбітних учасників ринку. Всі інші, не сумніваюсь, будуть домовлятись і жити як жили раніше.

Так, зрозуміло, що без підтримки у владі (та хоч сам Зеленський чи глава його офісу Єрмак, або ж інші приближені до влади) займатись такими проектами із розвитку мережі АЗС не є можливим. Особливо у нинішній ситуації. Ну, але чому колись давно Антонову чи Єремєєву (Лагуру, Івахіву, Димінському) можна було «крутитись» як вміли, а нинішнім «бізнесменам» не можна?

Якщо що – хе-хе – то я за цивілізований ринок, правила, демократію. Але навіть у 2024 році це все залишається радше ілюзією та оманою. Тому навіть цікаво подивитись як буде розвиватись історія із цими АЗС Супруненка. Адже варіантів розвитку є насправді доволі багато. Ну, хоча би заставити АЗС швидкими зарядними станціями для електромобілів (просто як версія, не обов’язково, що так буде).