Іменний пульт керування дронами для президента Зеленського

Швидке (пере)виконання завдання президента Зеленського виробити мільйон дронів у цьому році доводить ефективність особистого президентського контролю.

А також те, що й всі інші масштабні завдання забезпечення дронами Сил оборони та їхнього ефективного застосування можуть бути вирішені лише за умови, якщо президент Зеленський буде особисто та постійно опікуватися їхнім вирішенням. 

17 вересня у Києві в агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція на тему: «Складові успішної реалізації ініціативи «Два мільйони дронів – Силам оборони України». Захід організував та провів наш Інститут соціально-політичного проєктування «Діалог».

У прес-конференції взяли участь:

народний депутат України Олександр Маріковський;

відомий азербайджанський військовий аналітик, експерт у сфері оборони і безпеки Агіль Рустамзаде;

керівниця Благодійного фонду «Небесні очі» Катерина Черниш,

співзасновник та член Ради Оборонного Альянсу України Денис Святокум; 

заступник генерального директора компанії з виробництва засобів РЕБ, експерт з авіації Анатолій Храпчинський.

У своєму виступу на прес-конференції я пояснив, чому три основні складові виробництва та застосування дронів потрібно сконцентрувати в єдиному центрі під особистою опікою президента Зеленського.

Президент Зеленський наприкінці минулого року виступив з ініціативою виробництва у 2024 році мільйона дронів. Проте вже у березні цього року віце-прем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров відзвітував: «Нам вдалося настільки розширити ринок, що ми можемо виробляти навіть більше двох мільйонів дронів на рік».

Враховуючи ці темпи збільшення числа дронів постає нагальне та невідкладне завдання координації та вирішення всього  комплексу питань, які пов’язані з виробництвом та застосуванням цієї зброї. А саме: три головні питання – виробництво безпилотників, підготовка необхідної кількості кваліфікованих операторів дронів та виробництво озброєння для цих дронів мають бути вирішені в комплексі.

Про необхідність саме такого підходу казав командувач Сил безпілотних систем Вадим Сухаревський. В інтерв’ю «Укрінформу» у серпні цього року він , що  держава та воєнне командування роблять усе для того, щоб максимально ефективно витрачати ресурс і забезпечувати Сили оборони України безпілотними системами: «Коли ми говоримо про забезпечення, ми говоримо в першу чергу про наявність пілотів, у другу чергу – про наявність засобів, у третю чергу – про наявність боєприпасів до цих засобів. І це паралельні треки, які в постійній комунікації».

Успішність та оперативність виконання завдання президента Зеленського виробити у поточному році один мільйон дронів показує: надзвичайно складні та масштабні завдання забезпечення дронами Сил оборони та їхнього ефективного застосування можуть бути вирішені у комплексі лише, якщо президент Зеленський буде особисто опікуватися їхнім вирішенням.

Концентрація вирішення всіх трьох складових в єдиному президентському центрі прийняття рішень і контролю за їхнім виконанням, по-перше, дозволить забезпечити більш ефективну «постійну комунікацію», за висловом Сухаревського, трьох головних складових процесу виробництва та застосування дронів. І, по-друге, надасть можливість говорити про появу, нарешті, у воюючій третій рік країні структури, яка відповідає за розвиток стратегічно важливої для перемоги у війні сфери. І покінчить з існуючою колективною безвідповідальністю.

Наскільки назріло питання особистої опіки президента головних процесів виробництва і застосування дронів можна побачити на двох прикладах. 

Перший  - неконтрольоване збільшення видів цієї зброї. Сухаревський у серпневому інтерв’ю повідомив, що більше 170 зразків безпілотних систем прийняті на озброєння та використовуються на фронті. Зі всіма негативними наслідками від цієї величезної кількості видів БПЛА – починаючи від необхідності швидкої підготовки достатньої кількості підготовлених пілотів для їхнього успішного застосування. Та закінчуючи виробництвом запчастин для майже двох сотень різних видів дронів, узгодженням застосування цих видів на конкретних ділянках фронту і забезпеченням їх різними типами боєприпасів.

Військові спеціалісти зазначають, що для більш ефективного застосування дронів число безпилотних систем має бути не 170, а як мінімум в декілька разів менше. Уніфікація дасть можливість і зекономити величезні фінансві ресурси. Але хто цієї уніфікацією займеться? Зараз паралельно дронами займаються більше десятка різних держаних структур – починаючи від «Укроборонпрома», Мінстратегпрома, Мінцифри і закінчуючи СБУ, ГУР, і Держприкордонслужбою. І масштабно та кардинально реформувати процеси у виробництві величезного «поголів’я» безпилотників жодна з цих структур не зможе.

Другий – підготовка пілотів для анонсованих Федоровим двох мільйонів дронів. Командувач Сил безпілотних систем Вадим Сухаревський у серпні цього року наголошував: «Підготовка фахових пілотів – це основа. Можна мати скільки завгодно дронів, але якщо пілот не фаховий, ефективність буде не тією як мінімум».  

Але що маємо в реальності? Кабмін нещодавно виділив кошти у розмірі 24 млрд грн на дрони, але жодної гривні не передбачив на навчання пілотів для них у приватних школах. Чому саме у приватних? Тому що ресурсів державних навчальних центрів вже не вистачає для підготовки пілотів для існуючої кількості дронів. І за висновками Інституту «Діалог», за умови виходу виробництва дронів на показник два мільйона на рік й відсутності фінансування державою їхнього навчання у приватних школах для пілотів дронів нестача кількості підготовлених фахових пілотів для Сил оборони України може сягнути 25-30%.

Тим не менш, держава не сплачує за навчання військовослужбовців, які навчаються у приватних школах операторів дронів. Усі кошти на допомогу школам пілотів виділяють або самі виробники БПЛА, або благодійні фонди.

Підводячи підсумки, можна констатувати: перехід головних процесів виробництва та застосування дронів під особисту опіку президента не просто назрів, а перезрів. Державі недостатньо просто реактивно тактично реагувати на виклики у процесах виробництва та застосування дронів, а потрібно, нарешті, розробити і втілювати із залученням наявних адміністративних та фінансових ресурсів грамотне комплексне стратегічне бачення розвитку цієї сфери. Яке буде засноване на вивченні наявного досвіду, аналізі та прогнозуванні найбільш важливих напрямків.

У реалізації програми з розвитку виробництва та застосування дронів доцільно провести аналогію з ракетною програмою України. Сьогодні вона відома на весь світ, завдяки тому що одним з її результатів стала розробка ракети «Нептун», якою був вражений флагман ЧФ РФ крейсер «Москва». Але мало хто пам’ятає, що ця програма роками практично не рухалась з місця і була на грані закриття.

Так тривало до того, як цієї програмою за президента Порошенко не став особисто опікуватися тодішній секретар РНБО Турчинов. Говорячи про подальший розвиток цієї прогрмами, ще до початку повномасштабної війни три роки тому авторитетний військовий експерт Валентин Бадрак : «У ракетної програми має з’явитися конкретний керманич, який опікуватиметься всіма аспектами її виконання чи не кожного дня. Що б там не казали, але якби екссекретар РНБО Олександр Турчинов особисто не супроводжував перебіг створення ракетного комплексу «Нептун», його не створили б у рекордно короткі терміни – фактично за два з половиною роки».

Так само й у комплексної державної політики в галузі  виробництва та застосування дронів має з’явитися конкретний керманич. Лише у таких умовах вдасться довести до результативного завершення президентську ініціативу виробництво мільйона дронів для Сил оборони України та його ефективне застосування на пол. бою.

І лише так можна буде виграти дронові перегони із ворогом, який вкладає величезні ресурси у розвиток і застосування своїх безпілотних систем. Наочним підтвердженням гостроти цих перегонів «ніздря в ніздрю» стала поява в серпні у ворога ударних fpv-коптерів, керованих за допомогою оптоволоконного кабелю. Після чого із невеликим запізненням такі ж дрони зараз з’являються й на озброєнні Сил оброни України.

Але це все можна вважати «розминкою перед боєм». Якщо врахувати, що цієї осені та зими на й у нас, й у ворога очікується поява дронів із технологією штучного інтелекту. На початку цього місяця на майданчику держзакупівель Prozorro вже запустили тендер для придбання перших 10 тисяч FPV-дронів, які використовують технології штучного інтелекту, для потреб української армії. А отже – невдовзі розпочнеться головна і вирішальна битва дронів цієї війни. Тому діяти потрібно дуже швидко.