Банки, бездітні, OnlyFans – де Україна шукає податки та що з цього виходить

16 вересня профільний комітет Ради законопроєкт про підвищення податкових ставок

Відразу зазначу: бездітні у заголовку – заради повного охоплення тих ідей, які час від часу навідують світлі голови урядовців. Зараз бездітні в Україні не несуть додаткових фінансових обтяжень. З цим радянським рудиментом було покінчено давно, але декого час від часу тягне відіграти назад.

Наприклад, на початку 2010 року тодішня прем’єр-міністерка Юлія Тимошенко розпорядженням від 06.01.2010 року зобов’язала міністерство сім’ї, молоді та спорту підготувати проєкт податку на бездітність у розмірі 10% від офіційної заробітної плати. Така ініціатива мала йти вкупі з підвищенням виплат по догляду за дитиною.

На наступне коло законодавці зайшли у лютому 2012 року, тобто вже за президенства Януковича, коли у Верховній Раді України був зареєстрований законопроєкт №10112 про податок для бездітних, який мав становити вже не 10%, а 17%.

У 2016 році на сайті президента була зареєстрована петиція про оподаткування неодружених та бездітних, а в травні 2024-го один зі «слуг народу» зареєстрував відповідний законопроєкт, який, втім, вже за два тижні був відкликаний.

…Все це як з відомого анекдоту: «Щоб розбагатіти, треба показати Місяцю монетку і попросити його наповнити гаманець». – «Міністре фінансів, а інші пропозиції у вас є?». Проте насправді інші пропозиції є.

Податок на роздягання

Днями голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що українці, які заробляють на акаунтах в OnlyFans, мають задекларувати свої доходи та сплачувати податки.

«Сфера створення платного контенту на Only Fans громадянами України стрімко зростає. Кількість акаунтів збільшується в середньому втричі щороку. Нагадаю, що платник податку, який отримує доходи з джерел за межами України, за наслідками звітного податкового року зобов’язаний подати податкову декларацію, задекларувати такі суми з їх відповідним оподаткуванням», – зазначив Гетманцев 11 вересня.

І навів приклад: «Громадянка «С» одержала за створення платного контенту за декілька років понад 4 млн доларів, громадянка «К» – понад 3 млн, а «Б» – близько 1,8 млн доларів». При цьому ніхто зі згаданих громадянок, демонструючи оголену натуру, не сплатив податки.

Нагадаю, що Only Fans – це продукт «індустрії для дорослих». У мережі користувачі діляться своїми відвертими або навіть повністю оголеними фотографіями в обмін на щомісячну підписку. З неї 80% грошей іде безпосередньо тому, хто демонструє свої принади, а 20% – мережі. Міністерства фінансів України в цьому розкладі, як бачимо, немає.

Але вписати його туди складно – на заваді стає встановлена в Україні кримінальна відповідальність за виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних матеріалів. Це стаття 301 Кримінального кодексу – із, між іншим, доволі значними санкціями – до п’ять і навіть семи (якщо порнопродукцією займалася група осіб) років позбавлення волі.

Тож слід визнати, що створення контенту для OnlyFans заборонене в Україні, адже такі дії несуть за собою кримінальну відповідальність. У судовому реєстрі є достатньо вироків щодо осіб, які цим заробляють. Навіть передача в особистих повідомленнях фотографій, які містять еротичні чи порнографічні елементи, також карається законом. Така діяльність у нас іде на рівні із проституцією.

Тому для початку треба визначитися, чи ми легалізуємо дорослі ігри чи віддаємо перевагу тому, аби наповнювати бюджет штрафами. Між іншим, у липні цього року модель OnlyFans оштрафували на 35 тисяч гривень за продукування порнографії. Але якщо умовно взята громадянка «С» заробила 4 млн доларів, то податки з її доходів були б значно більшими, аніж нещасні 35 тисяч гривень штрафу.

До речі, у Верховній Раді з 2023 року зареєстрований законопроєкт №9623 – він про те, щоб легалізувати порнографію, яка не містить насилля або кадрів із дітьми. Якби його ухвалили, то це б дозволило знімати податок з українців, які заробляють на OnlyFans, але поки така опція недоступна.

Банкуємо!

На відміну від OnlyFans фінустанови в Україні діють цілком легально. Тому законопроєкт про підвищення податкових ставок (№11416-д), який розглядатиме профільний комітет, містить пропозицію про збільшення податку на прибуток банків. Із цією нормою документ і виходить на повторне перше читання.

Нагадаю, що наприкінці 2023 року в дію вступив закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків», який Рада ухвалила 21 листопада 2023 року. Цей закон вже збільшив оподаткування прибутку банків. Тимчасово – для звітного 2023 року – на 50%, а постійно, починаючи з 2024 року, на 25%.

Перед тим, зауважу, ставка податку для банків становила 18%.

Тепер законодавець хоче зробити ставку 50% постійною. Також у законопроєкті збережено підвищення військового збору з 1,5% до 5%. В цілому ж новації виглядають так:

·       Збільшення військового збору з 1,5% до 5%.

·       Підвищення податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП) І-ІІ груп.

·       Введення авансових внесків на автозаправних станціях.

·       1% податку для всіх форм ФОП ІІІ групи.

·       25% податку на прибуток для фінансових установ.

·       Помісячна звітність по податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

·       50% податок на прибуток банків у 2024 році.

У проєкт №11416-д включені всі основні положення попередньої версії, яка була відхилена, а також нові пропозиції, зокрема, щодо підвищення податків для банків. Очікується, що податкові зміни принесуть до бюджету додаткові 58 млрд грн у 2024 році та 137 млрд грн у наступному. Хоча сам закон не може бути прийнятий раніше кінця вересня, а його зміни в кращому разі вступлять в дію з 1 жовтня поточного року.

Треба, значить треба?

Отож, підвищення податків ми відчуємо на собі наприкінці року. Як, вочевидь, відчуємо і зростання цін. Адже, скажімо, сфера послуг, яку перекривають здебільшого приватні підприємці – ті ж таки ФОПи – не зможе не відреагувати на зростання фіскального тиску.

Але правильно це чи ні?

Однозначної відповіді на це питання у мене немає. З одного боку, ще влітку цього року уряд пропонував збільшити план видатків на 2024 рік на 434 млрд грн та скоротити поточний план видатків на 65,7 млрд грн. Це дозволило би збільшити видатки на оборону та інші цілі на 500 млрд грн. Абсолютна більшість додаткових видатків – 495,3 млрд грн – мала піти на фінансування армії.

Так, ми ведемо нашу визвольну війну, а війна – завжди затратна справа. З іншого боку, бізнес (та й рядові громадяни) будуть розчаровані подібним порядком речей. І це не просто емоційна складова питання.

Це – відповідь на те, скільки громадян повернуться в Україну після війни або ж скільки не покинуть її, коли після настання миру будуть зняти обмеження на виїзд. Бо відомо, що багато хто ставить життя на Батьківщині в залежність від можливості отримувати добрий дохід, спокійно вести бізнес та перекривати прибутком основні потреби.

Але і це не все. Бо якби ж то усі податки дійсно йшли на оборону, не розтікаючись ручаями по руслу корупційних скандалів… Є також і питання до, скажімо так, неекономного використання державних коштів. А вони йдуть, зокрема, на телемарафон, чий рейтинг та затребуваність досягли мінімуму.

Є й захмарні зарплати держслужбовців, членів наглядових рад тощо, які за визначенням не мали б бути в рази більшими, аніж винагорода бійця на передовій. Все це множить на нуль збільшення податків, бо накопичення фіскальних нарахувань не має значення, якщо доходами розпоряджаються неефективно.

І це та велика проблема, яка супроводжує українське господарювання та нівелює спроби наростити держбюджет.