Крига скресла: визначені члени комісії, яка проводитиме аудит НАБУ

До комісії увійшли троє іноземних експертів

Мартін Арпо, Роберт Вестбрукс, Тереза Герміона Кроньє – ось імена міжнародних експертів, які увійшли до складу урядової комісії, що проводитиме аудит НАБУ. Перший – наголошу! – аудит – з моменту заснування структури у 2015 році. Тож саме час кричати «Ура!» або «Нарешті!», хоча, як це часто буває, тут є нюанс. Навіть пара нюансів.

Свого часу при проведенні аудиту НАЗК західні перевіряючі орієнтувалися на позицію громадського сектору, а вона не часто буває цілковито об’єктивною, що, власне, доводить й історія з НАБУ. Крім того, швидко результати перевірки готові не будуть, і це слід взяти до уваги. Але, як то кажуть, краще пізно, ніж ніколи.

Зайвих ілюзій щодо цього аудиту плекати не слід, але й відкидати його також не слід – в кожному разі, інших, більш об’єктивних чи більш надійних механізмів перевірки поки просто не придумано. А контроль Національному бюро потрібен як повітря – й без того НАБУ по самі вуха занурене у скандали та обвинувачення.

Але хто ж перевірятиме НАБУ?

Мартін Арпо – колишній заступник генерального директора Служби внутрішньої безпеки Естонії. На своїй посаді Арпо працював з 2000 року, а відтак пішов у відставку.

«Я надто давно працюю на керівних посадах. Десять років був заступником гендиректора, причому останні шість років на цій посаді займався однією і тією ж сферою. Але перш за все це все-таки особисте рішення, моя мета – мати більше особистого часу», – говорив він в інтерв’ю Eesti Päevaleht.

«Мені хочеться бути на природі і подорожувати більше, ніж це було можливо досі. Робити щось своїми руками. Такі справи, для яких у наш час прийнято наймати когось іншого, а щоб для мене це стало основним і оплачуваним заняттям», – розповідав він про свої подальші плани.

Що ж, тепер у пана Арпо з’явиться можливість подорожувати (принаймні, до України) та «робити щось своїми руками» (наприклад, аудит). Побажаємо йому у цьому успіху.

Наступного достойника – менеджера програм Офісу генерального інспектора Поштової служби США та Міністерства транспорту США Роберта Вестбрукса – англомовні джерела хвалять за ту прозорість, яку він зміг забезпечити, працюючи у тих чи інших урядових структурах.

Повідомляється, що Вестбрукс вивчав право в університеті Меріленда, а після завершення навчання був прийнятий до Асоціації адвокатів штату Меріленд.

Державну кар’єру Вестбрукс розпочав як поштовий інспектор США, а потім працював, зокрема, в офісі генерального інспектора, також обіймав посаду заступника генерального інспектора з управління малим бізнесом. У травні 2015 року Вестбрукс був призначений генеральним інспектором Корпорації гарантування пенсійних виплат. А у відставку пішов у грудні 2022-го.

Замикає трійку експертів Тереза Герміона Кроньє – колишня фахівчиня Глобальної операційної мережі органів боротьби з корупцією (GlobE Network). Кроньє – юристка з ПАР. Здобула ступінь магістра з державного управління у Школі управління імені Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету і до 2022 року працювала в Національній прокуратурі Південної Африки.

Джерела повідомляють, що їй було доручено розслідувати серйозні, складні та резонансні випадки корупції в державному та приватному секторах. Вона розслідувала корупцію, зокрема, у поліції, прокуратурі та розвідувальних органах. Є експерткою у згадуваній вище (GlobE Network) i Програмі з розшуку та менеджменту активів (StAR), а відтак цілком підходить для виконання завдань, пов’язаних з аудитом НАБУ.

Що ж, можливо, даний склад експертів є одним з найкращих, проте чи готовий він зануритися у хитросплетення українських скандалів тощо?

З чим зіткнуться експерти?

3 вересня Кабмін України затвердив склад Комісії з проведення аудиту, і у той же самий день директор НАБУ Семен Кривоніс звільнив свого першого заступника Гізо Углаву «у зв’язку з вчиненням дисциплінарного проступку», як це назвали у Бюро. Раніше Углава спробував зіграти на випередження і подав заяву на свого начальника до Національного агентства із запобігання корупції.

Службове розслідування, йдеться у релізі НАБУ, засвідчило, що Гізо Углава неодноразово негативно висловлювався щодо працівника бюро, який поінформував про можливі факти витоку інформації одного з розслідувань НАБУ. А такі дії сформували у співробітників бюро «розуміння можливості настання негативних наслідків за викривальну діяльність», що є порушенням стандартів етики та доброчесності, говорять у НАБУ.

Порушення етики полягало ще й у численних зливах інформації «наліво», які буцімто забезпечував Углава. Рішення Кривоноса цілком підтримав відомий у країні активіст та керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Він зазначив, що Углава «зубами» тримався за посаду, аби й надалі «зливати» важливі антикорупційні розслідування. А коли зрозумів, що крісло під ним захиталося, зробив превентивний крок та подався у викривачі.

«Углава намагався штучно стати викривачем, аби підірвати рішення про звільнення. Але закон захищає реальних викривачів, а не тих, що подають скарги на керівника ПІСЛЯ того, як самі порошили закон. Закон забороняє звільняти викривача, який повідомив про корупцію і якого через це повідомлення звільняють.

Углава ж (в кращих традиціях фігурантів справ НАБУ) почав скаржитися вже ПІСЛЯ того, як щодо ЙОГО дій розпочалися кримінальні і службові розслідування. Тому його скарги та «викриття» ніяк не впливають на право директора НАБУ його звільнити», – написав у соцмережі Шабунін.

Але і це не кінець історії, бо у справу вплутався Драго Кос, один зі знаних антикорупційних експертів, котрий вирішив бути не в тренді та підтримати відстороненого Углаву. Контекст «підтримки» був таким: Він звинуватив ЦПК та подібні структури у тому, що вони лобіюють призначення лояльних до них керівників антикорструктур, аби ті співпрацювали з ними, і так забезпечували «активістам» їхній піар.

Нагадаю, що конкурсна комісія з обрання директора НАБУ свого часу складалася навпіл із міжнародників та українців. І хоча її очолював формально українець Микола Кучерявенко, неформальним лідером був якраз Драго Кос, який раніше працював в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Він проголосував за Кривоноса, хоч не всі міжнародники голосували за цього кандидата. Наприклад, колишній агент ФБР Карен Грінуей була проти.

Тепер, можливо, Кос переглянув би своє рішення, але суть в не цьому. А в тому, чи розбереться нова комісія з аудиту у всіх підводних течіях української політики та у її зрощеннях з антикорупційними структурами? І як це в цілому відіб’ється на її роботі?

Про що іще важливо пам’ятати?

Передусім про те, що Міжнародний валютний фонд, один з наших головних кредиторів, від рішень якого залежатиме надходження коштів й з інших джерел, чекає від України деяких звітів. Зокрема, аудиту діяльності Національного антикорупційного бюро.

Аудит мав бути проведений до кінця вересня 2024 року. Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос ще у лютому анонсував проведення аудиту незалежними експертами, яких призначать міжнародні партнери. На той момент склад комісії не був сформований, хоча український МЗС і закликав партнерів якнайскорше надати кандидатури її представників. А тепер очевидним є те, що якби не квапились члени комісії, до часу «Х» вони просто не встигнуть.

Безперечно, частина відповідальності тут лежить і на наших партнерах. Це вони ставлять Україну у складне становище, очікуючи проведення аудиту – і довгий час не надсилаючи до нас своїх перевіряючих. В одній зі своїх недавніх статей я навіть писала про те, що слід поміркувати над створенням альтернативних механізмів контролю над антикорупційними структурами або ж – інших форматів самих аудиторських комісій, які здійснюють перевірку.

Втім, наразі комісія сформована, і ми чекатимемо від неї результатів. Якими вони будуть – покаже час.