Чому звільнили Кудрицького?

Формально за провал у підготовці та захисту підстанцій від ракетних ударів.

Неформально – втрата контролю за «Укренерго», фактичне прийняття економічних рішень в інтересах закордонних структур та частково ДТЕК (тендери, купівля обладнання, експорт-імпорт електроенергії), поступова підготовка грунту для фактичного виведення «Укренерго» з-під контролю держави.

В принципі, все це було вже апробовано на «Нафтогазі» при Коболеві. Нічого нового. Ну, буває. Не вдалось Кудрицькому . Не шмогла, як казала ворона із анекдоту. Але це не остання спроба наших міжнародних партнерів прив’язати до себе «Укренерго».

Поставлю у сторону усі ці жалібні стогнання про великого реформатора Кудрицького, економічні успіхи, побудований супер-захист підстанцій. Можна зрозуміти «фан-клуб Кудрицького». Їм добре було біля нього. Як бачимо майдан-2014 року не змінив людей. Вони хочуть кричати європейські гасла, але жити як колись давно при Януковичу. Буває, ментальність не зміниш за 10 років. Та й 50 років не зміниш.

Поки що ні одного документу, ні одного доказу усіх цих заяв про успіхи Кудрицького не було. Та й не буде. Немає чого там показувати. Хіба мішки з піском, сітки з камінням та бетонні блоки. А це далеко не захист. А про тендери і використанні гроші – так взагалі Кудрицький сам буде мовчати, щоб його не покликали у відповідні органи.

Тепер по суті звільнення. По-перше, держава як одноосібний власник «Укренерго» має право звільнять хоч по десять разів на рік керівників компанії. А наявність наглядової ради – це взагалі умовність. Наглядова рада насамперед має існувати для балансування інтересів різних власників на підприємстві. Тут один власник – держава. Роль наглядової ради взагалі дуже і дуже сумнівна.

По-друге, була сформована ілюзія економічної успішності «Укренерго». Ця компанія і надалі залишається глибоко дотаційною, неефективною як суб’єкт господарювання та заробляння грошей, накачана кредитами. Якщо особисто Кудрицького не влаштовувало, що «Укренерго» не отримує необхідні тарифи для своєї роботи, вимушене виплачувати необґрунтований «зелений тариф», не отримує грошей від держави на захист підстанцій, то потрібно було звільнитись. Ясне діло, що він цього не зробив.

Третє. Навіть прихильники Кудрицького та «Укренерго» у нинішньому статусі, які бачили роботу компанії із середини (менше це стосується технічної частини), повинні визнати несамостійність ухвалення рішення Кудрицьким. Можна навіть сказати, що він не був суб’єктним головою правління «Укренерго». Зрештою, він навіть не зміг самостійно організувати свій «захист». Власне, усе, що міг зробити Кудрицький – це пожалітися закордонним посольствам (просто задумайтеся на хвилинку – про яку тут суб’єктність держави можна говорити) на Офіс президента і Міненерго.

Міжнародні партнери потрапили в пастку, яку вони самі і створили. Вони знищували будь-яку суб’єктність у «Нафтогазі», «Укренерго», «Енергоатомі». Десь успішно, десь менш успішно. Їм це не було потрібно. А тепер крім ЄБРР та інших пов’язаних організацій ніхто не скаже і слова на захист Кудрицького.

Про президента Зеленського, Офіс президента, Міненерго. Звичайно, це справа їх рук. А хто має звільняти Кудрицького? Китайці, турки чи араби? Смішно слухати крики розпачу про «фінансові потоки», які тепер будуть контролювати з Офісу президента. Будуть, напевно. А краще, коли «міжнародні партнери» доять «Укренерго» та тихцем вирішують проблеми свого бізнесу в Україні, спихують сюди не зовсім кондиційне обладнання? Тут же війна. Завжди потім можна все списати на ракетні удари. Якщо умовна «команда» Кудрицького відчуває свою впевненість та переконання, то нехай борються із Зеленським, Офісом президента та Міненерго.

Я ні за перших, ні за других. Вони самі обрали такий шлях і отаку викривлену «міжвидову боротьбу». Подібні дії «міжнародних партнерів» і призводять до розколів, які ми бачимо зараз.

До речі, про «команду» Кудрицького, хто хвалив його до «ізнєможенія». Думаю, що окрім Кудрицького ніхто і не піде з «Укренерго». Звільнять, безумовно, пов’язаних із ним осіб та залежних від іноземних структур. Це небагато людей. Тому можна із впевненістю сказати, що команди не було. Та й більшість з радістю переметнуся на сторону нового «добра» і будуть хвалити нового голову правління, Офіс президента, Міненерго, захоплюватися виступами Подоляка і т.д.

Замість висновку. Позиція президента Зеленського, Офісу президента проста як двері: ви (міжнародні партнери) не даєте Україні грошей у час війни, то ми будемо керувати своїми підприємствами самостійно. Свого роду підвид економічного націоналізму в умовах економічного колоніалізму України.