Медведчук тут, він “серед нас”

Широковідомий друг і кум путіна, колишній впливовий політик і бізнесмен Віктор Медведчук, незважаючи на фізичну відсутність в Україні, таки продовжує нормально заробляти в Україні.

Так, на третьому році повномасштабної війни і багато в чому саме завдяки їй.

Як припускають журналісти видання Вголос, Медведчук через довірених осіб – Петра Белза, Нісана Моісеєва та Богдана Пукіша – зберіг значний вплив на ринок паливо-мастильних матеріалів та оборонний сектор.

Як зазначають розслідувані, останній він контролює через маловідомого прикарпатського бізнесмена Богдана Пукіша, хоча це з якої сторони подивитися, у певних колах його добре знають.

Пишуть, що Пукіш є засновником і керівником кількох компаній, серед яких ТОВ ІВАПРОМ, ТОВ фірма Хімтехнопласт і ПП Вестхім, та займається виробництвом оборонної продукції, зокрема боєприпасів і мін.

Розслідувані вважають, що на його виробництві фіксувалися порушення технологічних процесів та висловлювали сумніви щодо якості продукції. Застосування неякісних боєприпасів на фронті несе небезпеку для життів українських воїнів.

Із цікавого також є те, що Пукіш використовує виробничі приміщення одного з заводів для зберігання та ремонту обладнання його сімейних підприємств - Вестхім і Хімтехнопласт. Розслідувані роботи вказують, що він купує б/в устаткування, там його ремонтує, а потім продає оборонно-промисловому комплексу за завищеними цінами як нове. Завод отримує плату за зберігання, а прибуток йде в кишені ділкам.

Відповідно до даних журналістських розслідувань, компанії, що асоціюються з цими бізнесменами, також продовжують отримувати левову частку державних контрактів на постачання палива та моторних олив, що свідчить про можливі корупційні схеми та змову з чиновниками. Ба більше, Пукіш і його партнер Белз хочуть розширити свою активність й на міжнародні оборонні проекти, які плануються реалізовувати в Україні.

Якщо абстрагуватися від Пукіша та ін, то загалом ми маємо проблеми в системі оборонних закупівель. Вони не вирішені і вимагають негайного втручання для забезпечення прозорості та ефективності.

Звісно, що бізнес без політики вести складно. Але дивно, що політична складова схематозників досі перебуває поза увагою силовиків.

Як пишуть журналісти, той же Пукіш, свого часу був координатором організації Медведчука Український вибір в Івано-Франківській області. І сьогодні, як не дивно, він отримує прибуткові оборонні замовлення.

А тепер ще раз: Медведчук зараз в росії – він ворог України, він повністю на стороні агресора. А його люди тут, в Україні, продають пальне і моторні оливи армії та роблять боєприпаси, які мають вбивати окупанта, а інколи трапляється навпаки.

Сюр? Ні, на жаль, сурова реальність.

Я вже таке бачив на прикладі іншого дружочка Медведчука нардепа-арештанта Олександра Пономарьова, підприємство якого поставляло неякісне мастило до українських танків до великого вторгнення росіян. Нагадаю, що Пономарьов мав оборонні замовлення будучи вже нардепом від ОПЗЖ! Добре що його викрили і прикрили.

Корупція і внутрішні вороги продовжують загрожувати обороноздатності країни зсередини.

А на численні публікації в ЗМІ і звернення громадських організацій правоохоронці чомусь не реагують. Хоча ця системна проблема нецільового використання державних коштів та корупції в оборонних закупівлях потребує негайного вирішення, аби забезпечити ефективне використання ресурсів та підвищення обороноздатності країни в умовах війни.

Чи можемо ми дозволити собі чекати справедливості роками?