Більше податків – більше тіні?

Воюючій країні потрібні кошти для війська, але її громадянам потрібні кошти для виживання

Кабмін готує законопроєкт про зміни до Податкового кодексу щодо підвищення податків на 140 млрд грн. Серед новацій – збільшення військового збору з 1,5%до 5%. Втім, ця цифра – не остаточна, військовий збір варіює і накладається додатковим фінансовим обтяженням при здійсненні ряду операцій.

Наприклад, військовий збір становить 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів – правило поширюється на юридичних осіб та на ФОПів, які торгують уроздріб золотом чи платиною. Також він становить 15% від вартості набутого рухомого майна підприємствами та фізичними особами, які купують легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами МВС.

Загалом список нових фінансових зобов’язань – довгий, наприкінці його фігурує ще й збільшення акцизу на пальне у розмірі 0,1 євро за один літр.

Було \ стало

Намір уряду дуже сильно вдарити по кишенях громадян є тим більш відчутним на тлі зниження податків, яке мало місце на початку повномасштабного вторгнення.

Нагадаю, що 15 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський заявив про впровадження пакету рішень для підтримки української економіки. «Перше. Починаємо податкову реформу. Замість ПДВ та податку на прибуток даємо ставку 2% від обороту та спрощений облік. Для малого бізнесу (а це перша й друга групи ФОПів) ставимо добровільну сплату єдиного податку. Тобто якщо зможете – сплачуйте. Не можете – немає питань», – зазначив Володимир Зеленський.

Другим кроком, як повідомив глава держави, була максимальна дерегуляція бізнесу. «Скасовуємо всі перевірки для всіх бізнесів. Щоб усі працювали нормально. Щоб міста оживали. Щоб усюди, де немає бойових дій, продовжувалося життя. Умова лише одна: ви забезпечуєте нормальну роботу свого бізнесу в межах українського закону», – зауважив він.

Але немає сенсу надто довго зупинятися на тому, що було ухвалено понад два роки тому. Тим паче, що вже у травні 2022-го почалися перші спроби відіграти цю історію назад. Тоді, однак, пільги вдалося відстояти. Пільговий режим було скасовано влітку 2023-го – тоді було вирішено відмовитися від спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2%.

Нині ж йдеться про подальше підвищення податків. В принципі, це очікувано. Тим паче, що МВФ чекає від України забезпечення стійкості бюджету та фінансової системи – навіть в умовах війни. Фонд вимагає від України максимально акумулювати внутрішні ресурси, зокрема податки. І уряд, судячи з усього, іде партнерам на зустріч.

А за що ми, власне, платимо?

Станом на зараз ми сплачуємо податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% від заробітної плати, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 22%, військовий збір у розмірі 1,5%. Але і це не все. З кожної покупки ми сплачуємо 20% ПДВ, а з підакцизних товарів – ще й акцизний збір. ФОПи платять власні податки – залежно від категорії. Ми також платимо податок на землю, розмір якого встановлює місцева влада, ми платимо так званий податок «на розкіш» – за кожний 61-ий «квадрат» квартири або 121-ий «квадрат» приватного будинку.

При цьому в країнах Європейського Союзу ставка ПДВ на життєво важливі речі (продукти та ліки) є меншою за українську. Наприклад, у Німеччині ставка ПДВ на ліки та продукти харчування складає 7%, на всі інші групи товари – 19%. У Франції загальна ставка складає 20%, але товари для здоров’я та харчова продукція обкладається податком всього у 5,5%.

А Польща взагалі пішла на цікавий експеримент та стала першою державою в ЄС, яка у 2022-му запровадила 0% ставку ПДВ. У країні запрацював закон, який охрестили «Антиінфляційним щитом 2.0». Ним ставка ПДВ на продукти харчування знижується з 5% до 0%. Також з 23% до 8% знижується податок на паливо, а на міндобрива – з 8% до нуля. Щоправда, від самого початку було передбачено, що такі норми діятимуть тимчасово, і 1 квітня 2024 року їх скасували.

Та повернемося до України. Отож, Кабмін має намір підвищити військовий збір з 1,5% до 5%. Крім військового збору, також в уряді прагнуть підвищити податок на додану вартість. Від нинішніх 20% ставка може зрости до 22-23%. Щоправда, у фінальному урядовому варіанті про це не йдеться.

Але, як каже голова парламентського бюджетного комітету Роксолана Підласа, до ідеї збільшення ПДВ влада виконавча та законодавча іще повернеться. «Це не новий податок, тож його легко адмініструвати, чим уникаємо відкладеного ефекту. ПДВ – бюджетоутворюючий податок, імпортний і внутрішній ПДВ цьогоріч планово принесуть 788 мільярдів гривень, а може, і більше. Підвищення ставки на 2-4 відсоткові пункти дасть відчутний ефект», – зазначає вона.

ФОПам приготуватися

Новації чекають і на ФОПів. Але впроваджувати їх почнуть не раніше 2025 року. Свого часу фіскальні пільги для фізичних осіб-підприємців вводили, аби підтримати малий бізнес. Нині їх скасують, бо розвиток підприємництва вибув з першочергових пріоритетів. Та й пріоритет, власне, залишився один – захистити країну.

Спрощена система оподаткування (за якою підприємці сплачують єдиний податок, що йде до місцевого бюджету, та єдиний соціальний внесок) діє з 1999 року. Як показала практика, така система виявилася привабливою для малого бізнесу, і нині в Україні працюють майже 2 млн ФОПів. Проте «з позиції оподаткування бізнесу, режим спрощеної системи ставить під загрозу податкові надходження і впливає на ухвалення бізнес-рішень», – йдеться у Національній стратегії, розробленій Кабміном.

А тому надалі облікові ставки для ФОПів будуть зростати. Зокрема, єдиний податок для юросіб третьої групи поступово виросте з 5% до 18%. Процес збільшення триватиме три роки, а після трьох років юридичним особам взагалі заборонять користуватись єдиним податком. А друга група ФОПів, яка зараз сплачує 3-відсотковий податок, зіллється з третьою групою і платитиме 17%. При цьому ставка залежатиме від сфери діяльності (менше будуть платити торговці, більше – ті, хто надає послуги). Щодо першої групи, то для неї зменшать кількість сфер діяльності і введуть обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб) ставки єдиного податку протягом трьох років також будуть переглянуті в бік збільшення до 18%. Одна радість в усьому цьому – реєструвати ФОП буде не потрібно. Цей статус надаватимуть автоматично після відкриття в банку рахунку «для ведення підприємницької діяльності». А після закриття рахунку буде припинено і статус ФОП.

Додам, що державі так потрібні гроші, що парламент став нещодавно свідком непопулярної пропозиції. Депутат від «Слуги народу» Сергій Гривко придумав оподатковувати українців сумами у 0,5% -1,5% від доходу у тому випадку, якщо вони мають 0-2 дітей. Навіть на тлі нинішніх фінансових негараздів така ідея викликала обурення та нагадала сумновідомі радянські часи, коли існував податок для неодружених. В результаті законопроєкт був відкликаний майже відразу після подання.

Поганий час для експериментів

Та навіть без податку на бездітність ідея збільшити фіскальне навантаження стикнулася з гострим неприйняттям. Особливо на тлі недавнього підвищення тарифу на електроенергію, яка подорожчала на 60%. Президенту Володимиру Зеленському пригадали те, що влітку 2022-го він підписав закон про заборону підвищувати тарифи на тепло та гарячу воду для населення, а тепер, виходить, від своїх намірів відступив.

Владі закидають і те, що нинішня команда перед виборами 2019 року обіцяла знизити податки, але нині не має наміру навіть зафіксувати їх на теперішньому рівні. І це при тому, що Інститут демографії імені Птухи дослідив рівень життя українців та оприлюднив дані, за якими близько 20 мільйонів наших громадян опинилися за межею бідності після повномасштабного вторгнення Росії, а це 67% населення. Держава не комунікує з ними і не пояснює, у який спосіб збирається їх підтримати (якщо збирається взагалі).

Водночас та ж таки Підласа переконує: якщо видатки бюджету не збільшити на пів трильйона до середини вересня, в уряду не буде коштів на виплати зарплат військовим наприкінці першого осіннього місяця. Внаслідок затримок поставок зброї від США на початку року держава у першій половині рок використовувала для закупівлі зброї кошти з бюджету, передбачені на другу половину року, говорить вона.

«Ми зробили наближення видатків оборони на майже 5 мільярдів доларів. Тобто видатки з вересня, жовтня, листопада і грудня були наближені на початок року і використані для закупівлі зброї, яку ми змушені були купувати за власний рахунок, тому що від США тоді нічого не надходило», – пояснює Підласа.

Як наслідок, потрібно, аби зміни до бюджету були підписані і запрацювали до середини вересня, щоб в кінці вересня виплатити грошове забезпечення військовослужбовцям. «Спробуємо скоротити строки подання правок між читаннями до семи днів. Не гарантую, що народні депутати це підтримують, але ми будемо намагатися», – каже моя колега.

Втім, справа не у правках. Припустимо, зміни до бюджету приймуть. Але у випадках, коли держава посилює фіскальний пресинг на тлі зниження соціальних стандартів та рівня життя громадян, стається завжди одна й та сама історія: бізнес іде в «тінь» разом з усіма виплатами. Подвійна бухгалтерія («біла» зарплата та те, що виплачують «у конвертах») вимиває податкові відрахування з державної скарбниці.

Це очевидно для всіх, хто перебуває в даній темі. Уряд, мабуть, виходить з того, що альтернативи збільшенню податків не існує. Напевно, це так і є. Але підтримуючи однією рукою фронт, ми безнадійно знищуємо тил. Хотілось би вірити, що настане час, коли ми збалансуємо всі сфери нашого життя. Але віра – поняття надто абстрактне.