Чорні схеми Одеси

Будні Одеси

Нещодавно опубліковані дані про непублічну статистику Національного банку України розкрили шокуючу правду: різниця між реальним фінансовим потоком з імпорту/експорту та офіційними даними може досягати 40 мільярдів доларів на рік. Це означає, що бюджет недоотримує близько 6-7 мільярдів доларів лише з ПДВ, не кажучи вже про втрати з мита. Сумарно, йдеться про колосальні 200 мільярдів гривень на рік, які йдуть у тінь. Ця сума можна порівняти з бюджетами на освіту та медицину, з річним трансфертом на покриття дефіциту пенсійного фонду, і перевищує навіть програму співпраці з МВФ.

На що можна було б витратити ці гроші?

 – Доплачувати кожному пенсіонеру по 1,5 тисячі гривень на місяць протягом усього року.

- фінансувати важливі соціальні програми.

 - інвестувати у розвиток інфраструктури.

Чому так відбувається? Проблема фіктивного імпорту/експорту – це не лише проблема недоотриманих податків, а й проблема корупції у митній системі. Процвітання "чорної митної сотні" пов'язане із відсутністю ефективних механізмів контролю, які не здатні ефективно боротися з контрабандою. Також варто звернути увагу на недобросовісних чиновників, котрі використовують свої повноваження для особистої наживи, створюючи умови для нелегальної торгівлі. Ну і звісно ж небажання влади боротися із проблемою. Властітримачі вважають за краще "закривати очі" на корупцію в митній системі, оскільки вона приносить їм "дохід" у вигляді відкатів та "подарунків".

Ось, наприклад, у квітні 2024 р. було узгоджено кандидатуру Юрія Чердинцева на посаду в.о. керівника Одеської митниці.   Чердинцев перейшов на цю посаду з посади голови спецлабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби. Раніше він встиг попрацювати у департаменті корпоративного управління Фонду Держмайна України (2023 рік) та очолити Одеський інститут судових експертиз Міністерства юстиції України.

Одеська публіка знайома з Чердинцевим не лише за його професійними здобутками. Він фігурував у скандалі, пов'язаному з пам'ятником архітектури в Приморському районі Одеси, розташованому на Ольгіївській, 8. Будівлю, яка раніше належала компанії скандального забудовника Руслана Тарпана, було повернуто державі через суд. Саме в цей момент Чердинцев, будучи заступником начальника Головного управління юстиції міста Одеси (і відповідальним за реєстраторів), якимось чином викупив три поверхи із підвалом загальною площею 357 кв.м. за 117 тис. грн, оформивши цю "вигідну" покупку на матір.

Також наш «герой», використовуючи свою посаду у Головному управлінні юстиції Одеської області, брав участь у схемі розкрадання будівлі площею понад 4000 кв. м. на вулиці Остапа Вишні. У цій схемі були задіяні реєстратори КП «Агентство державної реєстрації», нотаріуси, а також директор КП Віктор Сердюк, якого Чердинцев пізніше забрав із собою до Києва.

Відомо, що Чердинцев використовував аудиторські перевірки, щоб штучно завищувати ціну на порт Білгород-Дністровський, що дозволяло продавати його за заздалегідь обумовленою ціною.

Чердинців має дружні стосунки з відомим Коломойським. Так, Він допоміг компанії "Агротермінал Логістик", пов'язаній з Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, незаконно повернути зерновий термінал "Бориваж". 

Не обійшлося і без корупції у НІСЕ: За два роки роботи в Науково-дослідному інституті судових експертиз в Одесі Чердинцев створив корупційний апарат, де все вирішувалося за гроші. Заступника Чердинцева спіймали на хабарі 70 тисяч доларів за підробку результатів експертизи.

Згідно з декларацією, у самого Чердинцева скромний набір нерухомості: квартира у Києві на 30 кв.м. та пару земельних ділянок на 16 соток у селі.   У його автопарку - Subaru Impreza 2005 р.в. та Volkswagen Phaeton 2013, загальна вартість яких перевищує півмільйона гривень. Дохід Чердинцева за 2023 рік склав понад 900 тис. грн., а готівкою він зберігає 88,5 тис. доларів США, а також вілли переписані на підставних осіб в Іспанії, багатомільйонну колекцію швейцарських годинників відомих брендів.

Біографія посадової особи наповнена скандалами, а також високорозвиненим нетворкінгом, повз Коломойського в його друзях значиться людина, без якої його злочинна діяльність була б неможлива - начальник Одеського БЕБ Мунтяна Сергія Миколайовича, який контролює порти Одеси та Одеської області, вимагаючи від компаній до 200 готівкою, стягуючи 0.4% від загального інвойсу з усіх експортерів зерна, що становить близько 170 000 доларів на місяць. З урахуванням експорту в 3 млн. тонн на місяць, його "заробіток" досягає 2 млн. доларів. Також він є «дахом» власника «шикарної» нерухомості в Іспанії сумнозвісного екс-глави Одеського ТЦК Євгена Борисова. Однак це робоча сторона їхніх взаємин, у позакорупційний час вони друзі, їх часто можна було побачити відпочиваючих разом, природно намагалися не афішувати цього. Принцип не афішувати стосунки залишається робітником і зараз, коли почалися проблеми у Борисова, його товариші поки що відпочивають без нього.

У той час, коли хлопці борються на фронті, віддають життя за свободу України, коли ми бачимо на вулицях скалічених воїнів, коли матері сумують за загиблими синами, деякі чиновники продовжують жити в розкоші і безтурботно порушувати закон.   Їхній марний спосіб життя, їхня корупція і нелюдяність — удар по моралі нашого суспільства, за духом нашого народу. Замість того, щоб бити і силою мобілізувати тих, хто намагається вижити у цей важкий час, треба звернути увагу на таких чиновників, які наживаються на війні і відверто нехтують цінностями та бідами нашого народу. Час змінити систему та покарати тих, хто порушує закон і не відчуває моральної відповідальності перед країною та своїм народом.