Мирний саміт виявився самітом Запорізької АЕС

У спільному «комюніке про основи миру» у Швейцарії Україна вимагає пунктом «номер 1» гарантувати безпеку використання ядерної енергії та ядерних установок і роботу Запорізької АЕС.

Не повернення своїх територій, не припинення бойових дій і навіть не зупинку загрози ядерної війни.

Іще раз акцентую увагу, що мова йде не про повернення Запорізької АЕС під контроль України (зараз ЗАЕС управляє і контролює Росія), а саме її роботу. Що це значить? Виключно те, що продовжують тривати переговори про долю Запорізької АЕС із Саудівською Аравією та ОАЕ як ключовими «тихими» посередниками між Україною та Росією.

«Енергоатом» взагалі прямо говорить: нехай Росія повертає Запорізьку АЕС. Ну, сказати легко. А на яких умовах Росія може повернути ЗАЕС «Енергоатом» не хоче сказати? Є два шляхи – або військовий, або Росія сама віддасть ЗАЕС. Обидва варіанти нереальні.

Скоріше за все може розглядатися наступний формат відновлення роботи Запорізької АЕС: Росія оперує і управляє ЗАЕС, МАГАТЕ виступає посередником при оплаті виробленої електроенергії, Україна отримує і споживає електроенергію.

Я раніше у квітні писав про можливість повернення в роботу Запорізької АЕС та виробництво електроенергії для потреб України. Тут доволі детально розписано, що нас може чекати. І те, що питання Запорізької АЕС таки стало вирішальним для «мирного саміту» - вже доволі показово.

Якщо будуть працювати 2-3 блоки ЗАЕС, то це дозволить під час опалювального сезону 2024-2025 рр. зменшити дефіцит електроенергії в Україні на 2000-3000 МВт. Тобто, без ЗАЕС дефіцит в енергосистемі становить 5000 МВт. Коли ж в роботі буде ЗАЕС, то дефіцит скоротиться і буде приблизно 2000 МВт. Це суттєво покращить роботу енергосистеми.

Взагалі іще багато цікавих питань у переговорах. Зокрема, транзит російського газу. Якщо хтось думаю, що у 2025 році Росія не буде транзитувати свій газ через Україну, то тих може чекати розчарування.

Але повертаючись до ЗАЕС. Я сумніваюсь, що саме фізичний і операційний контроль за Запорізькою АЕС перейде до України. Як казав Станіславський: не вірю.

Проте, як я і писав раніше обстріли ТЕС, ТЕЦ і ГЕС, виведення їх із активної роботи, зростання навантаження на існуючі 9 блоків АЕС в Україні – це все цілком може бути частиною «мирного плану». Спільного. України, Росії, США, ЄС. Щось із свого боку робить Україна. Щось робить Росія. Щось США і ЄС.

Зрештою, переговори про можливу роботу Запорізької АЕС тривають постійно. Фактично із осені 2022 року.