Що відбувається між НАБУ та САП?

Антикорупційна інфраструктура тріщить по швах

У п'ятницю, 24 травня, «Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою досягли спільного бачення щодо розслідування фактів розголошення даних досудового розслідування», – заявила пресслужба НАБУ. У перекладі з чиновницької на людську мову це означає те, що обидві інституції гарячково шукають можливостей заретушувати гучний скандал, втягнутими у який виявилися вони обидві.

І це при тому, що НАБУ і САП покликані бути єдиною системою стримування на противаг. Адже якщо завдання НАБУ – проводити досудові розслідування, то місія САП – здійснювати процесуальний нагляд під час цих самих досудових розслідувань. Іншими словами, САП має право контролю за роботою НАБУ, але обидві інституції покликані боротися із топ-корупцією, а відтак тертя між ними – неприпустиме. А винесення цього тертя у публічний простір – неприпустиме тим паче. Але що, власне, сталося? Сталася незначна подія, яка, тим не менш, засвітила значні проблеми.  

Не найкращий час для скандалів

Отже, 22 травня у співробітника Національного антикорупційного бюро провели обшук. Процесуальну дію здійснила САП за допомогою Нацполіції. Співробітника НАБУ підозрюють у тому, що він «зливав» інформацію щодо одного з розслідувань його фігурантам. Здавалось би, до катастрофи ще далеко – одна паршива вівця може завестися у будь-якому стаді. Але не все так просто.

Річ у тім, що на обрії маячить зовнішній аудит НАБУ. Перший за всю майже десятилітню історію існування Бюро. Бо хоча ще у січні поточного року Національне антикорупційне бюро оприлюднило результати перевірки його діяльності за 2021-2023 роки, тоді йшлося про неофіційний моніторинг роботи НАБУ, здійснений експертами із антикорупційного законодавства, які сформулювали за його результатами низку рекомендацій.

Цей неофіційний аудит виявив ряд проблем у діяльності НАБУ, і серед них:

відсутність пріоритетності в розслідуванні злочинів;

відсутність достатньої уваги до деяких категорій корупційних злочинів (наприклад, у сфері фінансів та пов’язаних з відмиванням грошей);

надмірна бюрократія в середині Бюро, на яку детективи витрачають багато часу;

висока інтенсивність роботи при недостатній кількості персоналу;

неефективність деяких внутрішніх підрозділів Бюро;

поступове емоційне «вигорання» працівників НАБУ та наявність у них бажання звільнитись у наступні 2-3 роки.

Експерти відзначили і те, що працівники та детективи НАБУ і відбираються на відкритому конкурсі, однак призначення вже в середині структур Бюро «не ґрунтується на особистих якостях кандидатів». Такий стан речей, як зазначено в аудиті, фактично виключає можливість просування на вищі посади без протекції керівництва. Ті, хто здійснював перевірку, вказали і на існування в НАБУ такого явища, як «фаворитизм». При цьому було підкреслено, що зазначена проблема існує в НАБУ вже не один рік.

 З огляду на часові рамки можна сказати, що експерти проаналізували те, що залишилось у спадок новому директору Бюро від його попередника (Семен Кривонос був призначений на цю посаду 6 березня 2023 року).

Тепер на черзі – новий аудит, котрий покаже, на що виявився здатним цей новий директор і які процеси тривали в НАБУ упродовж останнього року. І це вже справжня  офіційна перевірка, котра передбачена законом і є свого роду структурним маяком у зобов’язаннях України перед МВФ. До кінця вересня 2024 року аудит має пройти за участю трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом. Вони оцінюватимуть ступінь ефективності НАБУ, тож Бюро зовсім не вигідний конфуз з його працівником.

При цьому, відповідно до закону про НАБУ, якщо аудит дійде висновку про неефективність діяльності НАБУ та неналежне виконання обов'язків його директором, це матиме чітко визначені правові наслідки і стане підставою для звільнення керівника Бюро. Тож питання нині стоїть так: чи спровокує справа про злив інформації одним з детективів НАБУ відставку директора?

А тут ще й конфлікт із САП…

Але внутрішні проблеми НАБУ та очікування аудиту не вичерпують цей сюжет. Головний редактор «Цензор.нет» Юрій Бутусов, який чи не першим поділився інформацією про обшуки, висловив припущення, що САП своїми діями може зашкодити одній із найважливіших структурних одиниць НАБУ – підрозділу агентів під прикриттям.

«Співробітники НАБУ відверто шоковані, що керівник САП Клименко, сам колишній детектив НАБУ, залучив до дій проти НАБУ департамент стратегічних розслідувань Нацполіції – один із найкорумпованіших правоохоронних підрозділів, – наголосив Бутусов. – Підрозділ агентів під прикриттям – найтаємніший у НАБУ, і те, що Клименко фактично надав поліції доступ до багатьох матеріалів роботи цього підрозділу, повинно мати дуже серйозні підстави».

У свою чергу САП пояснила свої дії так: «До обшуку було залучено Національну поліцію України через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ. Працівники Національної поліції України не мають і не могли мати доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро».

А далі почалася взаємна пікіровка. Бо НАБУ відповіло САП таке: «Повідомляємо колегам у CАП, що у НАБУ було і є достатньо ресурсу для здійснення розслідування. НАБУ завжди гарантує незалежне, неупереджене та всебічне досудове розслідування та чекає від наших основних партнерів такого ж підходу».

Але не дивлячись на усі ресурси НАБУ, САП вирішила взяти обшук на себе та долучити до цього процесу Нацполіцію. Втім, справа тут – не в ресурсах, а у взаємній недовірі, що є очевидним.

Пізніше, щоправда, обидві інституції спам’яталися та поширили спільну відозву, цитовану на початку статті.

Вони, мовляв, «залишаються вірними головній меті створення та продовжують реалізовувати свої повноваження для забезпечення невідворотності покарання за високопосадову корупцію. НАБУ і САП поінформують суспільство про результати вказаного розслідування», – йшлося у заяві.

«Обидва органи були створені з метою, щоб в Україні зникло поняття недоторканних прізвищ чи посад. Наше головне завдання зараз – вжити всіх необхідних заходів, аби зберегти і примножити довіру до спільної роботи та результатів», – згадали у НАБУ. І додали, що беруть розслідування можливого злочину на себе.

Що далі?

А далі сталося от що. 25 травня стало відомо, що першого заступника Національного антикорупційного бюро відсторонили від виконання обов’язків, про що також повідомляє пресслужба НАБУ. Відсторонення сталося задля «забезпечення обʼєктивного досудового розслідування, відкритого через ймовірний витік інформації».

«Наказом директора НАБУ за відповідною заявою про можливий конфлікт інтересів усунуто першого заступника директора НАБУ від виконання посадових обов’язків та керівництва, закріпленими у внутрішніх документах напрямами та підрозділами», – йдеться в повідомленні.

НАБУ обіцяє інформувати громадськість про перебіг розслідування, а також ще раз наголошує, що колектив Бюро «максимально зацікавлений у проведенні повного, всебічного та неупередженого розслідування за цим фактом».

Але тут ось який нюанс: після реорганізації відомства, яка триває з 2023 року, детективів Бюро безпосередньо координує адміністративне керівництво, яке не має процесуальних повноважень керувати слідчими.

І «секретний» підрозділ НАБУ, детектив якого здійснював злив, знаходиться у віданні одного із заступників голови НАБУ. Цей заступник отримав повний контроль над детективами та інформацією про розслідування. Водночас він не несе відповідальності за наслідки контролю, зокрема й за витік інформації.

Все це дуже добре унаочнює глибину проблеми, з якою стикається НАБУ. Ймовірно, що зміна частини керівництва буде недостатньою. Можливо, час засвідчить те, що тут необхідне переобрання директора – особливо якщо таких же висновків дійдуть зовнішні аудитори. Мої ж висновки наразі прості: перевірки слід проводити частіше, себто тоді, коли вони дійсно необхідні.

 Інакше заднім числом «розгрібатимеш» вельми неприємні історії, які б’ють і про безпосередньо втягнутим у конфлікт відомствам, і по престижу держави в цілому.

Прикметно, втім, що антикорупційна інфраструктура в Україні була створена під впливом міжнародних партнерів – їм тепер і оцінювати життєздатність органів, покликах боротися з корупцією. Висновки міжнародного аудиту обіцяють бути цікавими і навіть повчальними, а це означає, що привід повернутися до проблем НАБУ та САП ще буде не один.