Чудо-таблетка для енергетики України

Ура! Ми врятовані! Фонд енергетичної підтримки при Енергетичному співтоваристві оголосив закупівлю газових турбін для України.

Всі танцюють, обнімаються і як весною 2023 року «ложать болт» на проблему. Адже вона вже вирішена.

Як сьогодні пам’ятаю як Галущенко з Міненерго ходив у лютому 2023 року по Харкову і обіцяв, що ось-ось у Харкові появляться газотурбінні електростанції (це про генератори він так казав). Появились? Отож. Вони там же, де і потужна система захисту об’єктів енергетики імені Мустафи Найема. Якби увесь цей цинізм не відбувався під час війни, то можна було би лише сміятись.

Та й грошей зібрали в Енергетичному співтоваристві – ого-го! 410 млн. євро. Це ж можна скупитись майже на 300 МВт різних генераторів. А, нє, вибачте, забув. Бідним і голодним європейцям потрібно ж на щось жити. Вони ж безкоштовно не допомагають Україні. Тому вийде не 300 МВт, а максимум 100-150 МВт. Решта грошей піде не оплату праці та виплату гонорарів. І це не жарт. Варто лишень подивитись на розподіл грошей чи то с США, чи ЄС. А що ви думали? Хто в ЄС чи США жив, той в цирку не сміється.

Також розчарую – обіцяні газові міні-ТЕС чи міні-ТЕЦ не вийде купити. Там ціна одного блоку на 50 МВт із усіма «опціями» (яке чудове слово) стартує від 200 млн. євро. І замовити його треба. Якщо звичайні генератори ЄС буде замовляти для України, то куди нам до блоків міні-ТЕС. Скажіть дякую, що Ахметова з ДТЕК і державну «Центренерго» пустили поколупатись у старих ТЕС в Європі. Добре, хоч не на смітниках.

Я уже та обіцяної «чудо-децентралізації».

Що можна додати? Теоретично створити приблизну «павутинну» систему із генераторів по 1, 2, 5 МВт по регіонах України можна. Але загальний обсяг таких генераторів має скласти 4-5 тис. МВт. Це якраз той мінімальний обсяг маневренної генерації (замість ТЕС і ТЕЦ). На хвилинку – це 4-5 млрд. дол. І це ще дуже скромно. Ви ці гроші бачите? Я – ні. І не побачите їх. Та й час для такої організації – це мінімум 5-6 років це вибудовувати. Тому чисто, щоб заробити на «геніальній» ідеї децентралізації – усі ця біганина «прокатіт». Але вирішити проблему – ні. Це так дуже стисло і по суті.

Тому якщо навіть і була би можливість повірити у слова Енергетичного співтовариства чи будь-якого іншого «європейського» органу в енергетичний порятунок, то ми би вже давно процвітали і вже перемогли у війні. Але так не є.

Що можна буде зробити зараз? Скільки можна закупити таких «генераторів» на 1, 2, 5 чи навіть 20 МВт? Навіть у фантастичному сні максимум може бути 500 МВт до початку зими. Будемо складати тоді почергові списки, хто буде щасливим отримувачем електроенергії? А чудо-генератор возити по країні як артефакт?

Словом, кожен просто хоче заробити свою копійку. Лобісти по суті непотрібного обладнання у мирний час (генератори) знову кинулись впарювати Україні «децентралізацію» енергетики, чудо-міні-ТЕС, які по факту є лише великими генераторами. За ними підтягнуться і продавці китайських ліхтариків та автономних лед-лампочок (авось пригодиться), які з осені 2023 року збавили темп. А тепла зима підкосила плани заробити на українцях впарюючи їм непотріб або генератори-акумулятори по завищеним цінам.