Українці виграють суди проти Росії. Поки що в Україні

Та чи дочекаються наші громадян відшкодувань від держави-агресора?

Українські суди продовжують розглядати позови українців до РФ. Певна річ, що рішення вони виносять на користь наших громадян. Станом на кінець березня вже наявні 397 рішень щодо відшкодування Росією збитків, завданих її військовою агресією.

Про це пише Опендатабот із посиланням на пошуковики судових реєстрів. За даними реєстрів, кількість подібних справ стабільно зростає: у 2022 році було 44 рішення, а у 2023-му – вже 262. За перші три місяці 2024 року реєстр поповнився ще 91 судовим рішенням.

Більшість із них – 292 – стосуються стягнень на користь громадян. Ще 105 рішень ухвалено на користь бізнесу. Наразі розглядається щонайменше 487 аналогічних справ проти Росії, з них 310 порушені фізичними особами та 177 – підприємствами.

Проблема, однак, полягає у тому, що реальне виконання цих судових рішень поки неможливе через відсутність відповідного механізму. Та чи означає це, що суди не мають жодних юридичних наслідків і працюють хіба що як моральна сатисфакція? Ні, не означає.

Зовсім нещодавно – 2 квітня 2024 року – в Гаазі запрацював міжнародний Реєстр збитків для України. Відтак громадяни, які постраждали від війни, можуть безплатно подати заяву на внесення до цього реєстру. Це можна зробити через «Дію» із зазначенням особистих даних, відомостей про майно, пошкодження, оцінки збитків тощо.

База буде відкрита для фізичних і юридичних осіб, а також для центральних та місцевих органів влади. Вже зараз 43 держави схвалили угоду про Реєстр збитків від агресії РФ, що, по суті, відкриває шлях до компенсацій.

І все-таки, скаже читач, хотілось би більше конкретики. Як і коли запрацює Реєстр та на які обсяги компенсації можуть розраховувати українці? Спробую відповісти на ці питання.

Як створювали Реєстр збитків та для чого він потрібен?

Над Реєстром почали працювати майже рік тому. 16-17 травня 2023 року у Рейк'явіку проходив Саміт глав держав та урядів Ради Європи. На заході й було вирішено запустити цифрову платформу, яка об’єднає всі скарги на агресора – так і виник Реєстр. Сам по собі він не є тим умовним віконечком каси, з якого буде видана компенсація постраждалим.

У майбутньому, за задумом ініціаторів, Реєстр має стати першим компонентом міжнародного механізму компенсації. Точну форму цього механізму компенсації ще належить визначити, але вона може включати:

1)    Платформу для зведення всіх претензій (платформа вже є),

2)    Орган, який розглядатиме претензії (і тут важливо, що українські суди наразі виконали частину роботи, давши оцінку позовам та оцінивши їх),

3)    Фонд для виплати компенсацій за збитки, спричинені протиправними діями Російської Федерації в Україні чи проти України.

Хтось скаже, що третя складова є найважливішою, і поки гроші не надані Україні, не варто й розпочинати роботу над Реєстром. Але це не так.

Постраждалим зараз варто йти до суду – кажу це як правник. Але чому вже сьогодні необхідно звертатися до суду з відповідним позовом?

Тому що зазвичай збирання доказів (в тому числі проведення експертиз), підготовка позовної заяви, направлення документів до суду та розгляд там справи займає досить багато часу.

Але ці етапи варто пройти і не боятись того, що поки дійде до грошей, то рішення суду втратить свою актуальність. Не втратить, а буде слугувати належним підтвердженням встановленого факту знищення/пошкодження майна. А також – зафіксованого розміру понесених збитків.

Нам варто знати те, що питання щодо конфіскації майна Росії буде вирішено. В будь-якому випадку, тим чи іншим способом. Наприклад, нещодавно генпрокурор США вперше дозволив передання Україні конфіскованих російських активів для відбудови країни, і така акція точно буде не останньою.

Та якими б не були джерела надходження коштів на відшкодування збитків, їх у першу чергу отримають ті особи, щодо яких є рішення суду, яке вступило в законну силу. Отож, і українські суди, і міжнародний Реєстр є важливими речами. А тепер поговоримо про гроші.

Подобається чи не подобається – Росія заплатить

Безперечно, Росія нічого не компенсуватиме добровільно. Хіба що з війни, яку вона сама розв’язала, ця держава вийде цілковито переможеною. В минулому примусити до репарацій двічі вдавалося Німеччину: після Першої світової вона виплачувала збитки державам, що постраждали від її дій, аж до 1929 року.

Історія повторилася і після Другої світової. Тоді форми та обсяги репарацій з Німеччини та її союзників були предметом обговорення на Ялтинській та Потсдамській конференціях, проведених у 1945 році. Серед іншого тоді було домовлено про наступне: репараційні претензії СРСР будуть задовільнені в тому числі за рахунок німецьких активів в Австрії, Фінляндії, а також у ряді східноєвропейських держав.

Іншими словами, прецедент був закладений давно. А відтак, коли йдеться про використання активів Росії, ніхто не винаходить велосипед. Загальна сума заморожених у західних державах активів Росії сягає 300 мільярдів євро. Нині на ці кошти розраховує Україна.

І за повідомленням, до прикладу, Financial Times (видання посилається на європейських чиновників) Євросоюз може надати Україні перший прибуток від заморожених активів РФ вже у липні поточного року.

Поки що йдеться про незначну суму, у розмірі приблизно одного відсотку від усіх активів. Так, згідно з останніми планами, у 2024-му Україна отримає від 2 до 3 мільярдів євро залежно від процентних ставок, але до 2027 року цифра може збільшитися вдесятеро.

При цьому президент Комісії Урсула фон дер Ляєн закликає використати кошти на військову підтримку, а не на післявоєнну реконструкцію, як передбачалося спочатку. Financial Times пише, що ЄС може використати отримані прибутки для закупівлі зброї для України або для інвестування в українську оборонну промисловість.

Так, зброя зараз має першочергове значення. Проте як тільки Реєстр збитків запрацює, буде створено і, власне, Компенсаційний фонд. Чи наповнюватимуть його замороженими активами? Наразі у мене немає відповіді на це питання, але цілком можливо, що так.

Відкритим лишається питання, як саме працюватиме Компенсаційний фонд та комісія, яка розглядатиме претензії. Це може бути форма міжнародної угоди або, скажімо, рішення Ради Безпеки ООН (останнє, втім, є проблематичним, враховуючи право вето Росії у цій організації). 

Маркіян Ключковський, котрий є виконавчим директором Реєстру збитків обіцяє важливі новини вже «у найближчі пару місяців». Він, одначе, каже, що нині складно спрогнозувати, коли саме українці зможуть отримати перші виплати. «Ми намагаємося наблизити цей час так швидко, як ми тільки можемо», – говорить він.

За його оцінками, весь процес – від обробки заявок до визначення та виплати компенсацій – може розтягнутися, на жаль, на роки. Для його спрощення ще на етапі прийняття скарг їх будуть автоматично групувати. Наприклад, в окрему групу будуть збиратися всі заяви щодо вимушеного переміщення тощо.

Щодо того, коли ж Захід нарешті наважиться зробити перший крок до використання російських заморожених активів на користь України, оптимізму може додати важлива новина з Брюсселя. На початку року Рада ЄС ухвалила регламент дій для центральних депозитаріїв, які володіють активами та резервами Центрального банку Росії, заморожених внаслідок обмежувальних заходів ЄС.

Рада ЄС, зокрема, постановила, що депозитарії, які володіють активами центробанку Росії на суму понад 1 млн євро, повинні зберігати відповідні доходи від цих активів окремо. Вони не мають права розпоряджатися отриманим з них чистим прибутком.

Ці заходи відкривають шлях до наступного кроку: ухвалення Радою ЄС рішення про запровадження фінансового внеску до бюджету ЄС з чистих прибутків від росактивів – для їх використання на користь України, її відновлення та реконструкції.

Сполучені Штати вже визначились

Прикметно, що інколи Європа та США міняються лідерством у питанні підтримки України. Бо поки у ЄС лише готуються віддати нам росактиви, Конгрес США вже схвалив передачу Україні заморожених активів РФ. Ця новина надійшла 20 квітня – одночасно з новиною про розблокування Палатою представників допомоги для України.

Але скільки російських грошей наразі у США? Понад шість мільярдів доларів із 300 мільярдів заморожених російських активів зберігаються в американських банках, повідомляють мас-медіа. Після позитивного голосування у Палаті представників відповідний законопроєкт ще має схвалити Сенат та підписати президент США, але за ними, сподіваймося, затримки не буде.

Документ, який у суботу підтримали 360 конгресменів («проти» проголосували 58) передбачає фінансову відповідальність Росії за відбудову України після війни. Він також надає президенту США повноваження вилучати заморожені активи Росії, включно з резервами російського Центрального банку, для швидкого передання цих коштів до спеціального фонду для України.

Раніше Америка вже конфіскувала активи росіян – наприклад, у лютому 2023 року в США вперше дозволили конфіскацію активів російського олігарха. Тоді йшлося про 5,4 мільйона доларів Костянтина Малофєєва. Засновник пропагандистського російського інформаційного ресурсу «Царьград» Малофєєв вважається одним із прямих винуватців війни в Україні. В ньому також бачать важливе джерело фінансування бойовиків на Донбасі, починаючи від 2014 року.

Рішення щодо Малофеєва відкрило шлях для використання коштів на відновлення зруйнованої війною України. Генпрокурор США, як вже йшлося раніше, принагідно заявив, що ці гроші спрямують до фонду відновлення України.

Отже, гроші, які компенсують Україні збитки від війни, неодмінно будуть. Щоправда, ніякі гроші не повернуть наших вбитих – на полі бою та в тилу – співгромадян, але це вже інша історія. Ким би ми не були – віруючими, атеїстами чи агностиками – сподіваймося, що за злочини проти людяності Росія заплатить не тільки в Гаазі, але й на іншому – вищому за Гаагу – суді.