Переговори з Росією, Запорізька АЕС і зима 2024-2025 рр.

Що чекає на Запорізьку АЕС? І при чому тут руйнування ТЕС

Плани, плани, плани. Усе більше і більше мирних планів про закінчення війни. Український, турецький, китайський, бразильський, американський від Трампа? іще пачка невідомих планів. Скоро легше буде сказати хто не хоче миру в Україні. Разом із цим залишається питання для обох сторін як пояснити своєму населенню такий крок.

У цьому контексті є дві погані «новини» в частині енергетики. Ну як погані. Сьогодні про першу «новину». А завтра про другу.

Перша – це про Запорізьку АЕС. З одного боку погана. А з іншого – може бути непоганою для енергосистеми України. The Wall Street Journal пише, що Путін пообіцяв голові МАГАТЕ Гроссі, що Запорізька АЕС буде перезапущена. Хоча слово «restart» можна розуміти і по іншому, що вона просто відновить роботу. Попри пізніші запевнення з боку представників Росії, що все це неправда, але по факту все це може стати правдою.

Більше того – відновлення роботи ЗАЕС може бути частиною умовного «мирного плану». Ну, хіба не дипломатично буде звучати: з одного боку – недопущення ядерної катастрофи, з іншого боку – стабілізація роботи енергосистеми і забезпечення населення електроенергії. Як там модно казати: стратегія win-win.

Постійні систематичні переговори у 2022-2023 рр. щодо майбутнього ЗАЕС (із Саудівською Аравію, ОАЕ, менше Катаром) дають підстави вважати, що фактор Запорізької АЕС може виступити «першим кроком» у рамках великих перегорів. Ну, не просто так же всі провідні видання, які колись попереджали про напад Росії, тепер попереджають про переговори. Хоча, мало про що вони попереджали.

Якщо Запорізька АЕС включиться в роботу хоча би трьома блоками, то в принципі цим можна спробувати перекрити дефіцит електроенергії, який виник в Україні після руйнувань ТЕС, ТЕЦ і ДніпроГЕС. Напевно, в такому випадку окрім військових цілей (ймовірне просування Росії на лінії фронту) ракетні удари по ТЕС і ТЕЦ можна розглядати як етап підготовки до переговорів.

Якщо таке відбудеться, то може існувати певна мирна домовленість про спільне використання Запорізької АЕС, а точніше покупку чи практично безкоштовне отримання електроенергії із Запорізької АЕС. Якщо комусь це видається дивним, то можна згадати договір із Росією у 2014-2015 рр. про постачання електроенергії із України до Криму. Був договір компанії «Укрінтеренерго» і російського «Інтер РАО». І про це при нагоді завжди можна запитати тодішніх прем’єра Яценюка та президента Порошенко. Можливо, вони наберуться сміливості та й розкажуть, якими були додаткові умови такого договору.

Отже, в такому випадку і Україна, і Росія формально отримають підставу для припинення воєнних дій. Україна також отримає електроенергію із Запорізької АЕС. Чи надовго? Невідомо. Але принаймні 3000 МВт дозволять збалансувати енергосистему. Так, залишиться проблема маневренної генерації, яку до зими повністю відновити не вдасться. Але 3000 МВт – це значний обсяг.

Сказати, що у такому випадку не буде графіків відключень чи обмежень не можна. Але якщо наша держава не компенсує прогнозний дефіцит електроенергії у 4000 МВт у інший спосіб, то відключень буде більше. І електроенергія із Європи тут не допоможе.

Це байки для народу і навіть вже керівник «Укренерго» Кудрицький визнав це, коли запропонував компаніям самостійно себе забезпечувати електроенергією: «Імпорт саме в цій ситуації не сильно врятує промислових споживачів, але їх врятує якась внутрішня генерація».

Така от «мирна» роль може чекати на Запорізьку АЕС в умовах війни.