Чорна сторінка в історії російської окупації: Непокаране зло повертається

Усюди, куди приходить росія – вона здійснює злочини проти людства: Україна, Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія і це лише неповна частина списку трагедій, влаштованих росією.

Геноцид черкесів 1763-1864 рр. – це одна з найтемніших сторінок російської історії. Усі цілі щодо пригноблення та винищення народу, які ставили перед собою росіяни, були досягнуті. Вони хотіли не лише підкорити, але й асимілювати черкесів, а інструментами для цього стали насильство та зброя. На початку ХІХ століття черкесів було щонайменше 2 мільйони, а після етнічної чистки росією їх залишилося лише 3-5% від цієї кількості. Всі інші були вбиті та депортовані, частині вдалось втекти.

Голодомор в Україні 1932-1933 рр. – найжахливіша трагедія, влаштована Радянським Союзом. Мільйони людей померли від голоду внаслідок обмежень, які були введені радянським урядом. Політика конфіскації зерна та обов’язкових поставок продукції до держави призвела до браку їжі та страшних масштабів голоду – більше 25% населення України було знищено.

18 травня 1944 року сталінський режим здійснив свій черговий злочин – депортацію кримських татар з Криму. Війська НКВС влаштували депортацію цілого народу. Майже 200 тисяч кримських татар були депортовані до Узбекистану та суміжних республік. Лише під час депортації загинуло 8 тисяч людей. У наступні роки майже 23% татар загинули від голоду та важких умов життя.

Сотні тисяч безневинних людей стали жертвами двох радянських окупацій балтійських держав 1940-1941 рр. та 1944-1991 рр. – Литви, Латвії та Естонії. Двократне насильницьке приєднання балтійських республік до Радянського Союзу мало вкрай трагічне значення для жителів цих країн. Багато хто був страчений, відправлений до в’язниць або в табори ГУЛАГу, але більшу частину жертв становили люди, депортовані у віддалені території радянської росії. Загальна кількість жертв російських репресій оцінюється у 34 тисячі людей у Латвії, 60 тисяч – в Естонії та 75 тисяч – у Литві.

У грудні 1979 року СРСР ввів свої війська на територію Афганістану. У підсумку, вони застрягли там більше ніж на дев’ять років і влаштували найтривалішу війну в історії росії XX століття. Радянський Союз не пошкодував життя 30 тисяч солдат. Точна кількість жертв серед афганців досі невідома, експерти називають цифри від 560 тисяч до 2 мільйонів людей. Ось, що несуть за собою імперські плани та бажання встановити комуністичний контроль.

Усюди, куди приходить росія, вона влаштовує геноцид. Усі війни вона завжди веде по тому ж лекалу – брудна пропаганда, бомбардування, голод, злидні і смерть. Чечня не стала винятком. З 1994 р. по 1996 р. та з 1999 р. по 2009 р. росія вела війну з чеченським народом. Число загиблих чеченців у першій та другій російсько-чеченських війнах становить від 120 до 160 тисяч цивільних. Мирні жителі постійно зазнавали насильств, вбивств та розстрілів.

У 2008 році під приводом підтримки сепаратистів росія вторглася до Грузії. Вона бомбардувала грузинські міста та об’єкти цивільної інфраструктури. У результаті етнічної чистки, проведеної росією, загинуло 412 людей, понад 30 тисяч людей були змушені залишити свої будинки, які потім спалили загарбники. Ось на що пішла росія, щоб запобігти інтеграції Грузії до євроатлантичних структур.

Навесні 2014 року росія анексувала український Крим та спробувала створити “народні республіки” на сході, півдні та в центрі України. Російські громадяни під виглядом “руху за незалежність” захопили владу в містах Донецьк та Луганськ за підтримки російських військ. Україна розпочала антитерористичну операцію. Після важких боїв у 2014 та 2015 роках неоголошена війна на Сході України перейшла у стан замороженої до 24 лютого 2022 року.

17 липня 2014 року, у небі над Донбасом окупанти збили літак Боїнг-777 авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета, яка була випущена із російського ЗРК “Бук”. Унаслідок авіакатастрофи загинули всі 298 пасажирів, які були на борту, в тому числі 80 дітей.

24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, назвавши це “спецоперацією”. Увесь цей період вона порушує норми міжнародного гуманітарного права, здійснюючи злочини не лише проти України, а й людства загалом.

16 березня 2022 року російська авіація завдала ракетного удару по будівлі Маріупольського драматичного театру, яка використовувалась у якості бомбосховища. На площі біля будівлі було написано російською мовою попередження, що в будівлі перебувають діти. Скільки людей загинуло від авіаудару ‒ достеменно невідомо, та він став і залишається одним з наймасштабніших та найжорстокіших воєнних злочинів росії на території України.

31 березня 2022 року, відступаючи з Київщини, російські війська залишили по собі відкриту найтрагічнішу сторінку в історії боротьби за Київську область. У Бучанському районі зафіксовано понад 9 тисяч воєнних злочинів. Зокрема, були вбиті понад 1,4 тисячі мирних мешканців, багато з них закатовані. Серед загиблих 37 дітей. У багатьох із вбитих були зав’язані руки та наявні сліди катувань і ґвалтувань, більшість вбита пострілами у потилицю. Понад 7 тисяч пошкоджених та зруйнованих об’єктів житлового фонду та цивільної інфраструктури.

29 липня 2022 року рф влаштувала теракт у колонії окупованої Оленівки. У результаті вибуху загинуло 57 українських військовополонених, понад 130 отримали поранення. Даний акт тероризму мав на меті звинуватити у злочині Україну та приховати наслідки тортур над військовополоненими – побиття, катування електричним струмом, психологічні тортури, ненадання медичної допомоги та недостатнє харчування. Водночас, доступу міжнародних спостерігачів до ув’язнених в Оленівці не було – російські окупаційні війська ізолювали в’язницю, туди не впускали навіть представників Червоного хреста.

15 вересня 2022 року після деокупації міста Ізюм у лісі виявлено сліди масових вбивств – одне із найбільших з початку широкомасштабної війни масових поховань – близько 450 могил. Серед загиблих, переважно, цивільні та діти. Більшість похованих померли насильницькою смертю від артилерійського вогню, вибухів мін та авіаударів. Знайдені тіла з мотузкою на шиї, зв’язаними руками, поламаними кінцівками та вогнепальними пораненнями, переломами ребер, у декількох чоловіків ампутовані геніталії. У Ізюмі окупанти організували щонайменше шість місць для тортур.

6 червня 2023 року сталася найбільша техногенна катастрофа за останнє десятиліття – російські військові заклали вибухівку і близько 03:00 ночі здійснили підрив дамби Каховської ГЕС. У зоні повного затоплення чи часткового підтоплення опинилися близько 80 населених пунктів. За офіційними даними загинула 31 людина. Під воду пішли тисячі будинків і цілі населені пункти. Найбільше шкоди від затоплення зазнали мешканці лівого берега Дніпра, які перебувають під окупацією. Там влада самоусунулась від обов’язку евакуювати населення. Терористичний акт на Каховській ГЕС фактично залишив без джерела води 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% в Запорізькій та 30% в Дніпропетровській областях. Ще однією проблемою стало потрапляння і загибель прісноводної риби та інших біоресурсів у солоні води Чорного моря. Відтак, через знищення Каховської ГЕС, збитки для рибної галузі від загибелі лише дорослих особин сягають 95 тисяч тонн або близько 4 млрд грн. Всього, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 млрд. грн.

росія жодного разу не отримала належного покарання. Протягом багатьох століть московити вели війни підло і жорстоко, особливо в протистояннях з тими народами, які боролися за свою самостійність. Непокаране зло повертається, навіть якщо більшість повірили в перемогу демократії та гуманізму. Це зло ховалося, мімікрувало під штучні образи “російської величі”, проте залишалося і передавалося наступним поколінням через глибинні уявлення російського народу про допустимість завоювань і упокорення сусідів, які захотіли незалежності. Трагедії окупованих міст України стали втіленням злочинної природи й істинних традицій російської армії. Нинішня ж війна в Україні є наслідком безкарності кремля і продовження його кількасотрічної агресії.

Для побудови стійкого миру та забезпечення прав людини необхідно визнати істинність злочинів росії та притягнути винних до відповідальності.