НАЗК: новий голова, старі проблеми

24 січня 2024, 14:36
Власник сторінки
Юрист, адвокат
0
114
НАЗК: новий голова, старі проблеми

Чи зміниться ситуація у відомстві з приходом нового керівника?

«НАЗК досягло чудових результатів у сферах оцінки ризиків і антикорупційних програм», – пише в авторській колонці на «Українській правді» Лаура Стефан, членкиня конкурсної комісії з відбору на посаду голови НАЗК. Її колонка вийшла 21 грудня 2023 року, а вже 27 грудня уряд оприлюднив перелік претендентів на посаду голови Національного агентства з запобігання корупції. Пані Стефан та її колегам додалося роботи, адже тепер конкурсна комісія оцінює кандидатів.

Оцінюють їх і українські журналісти, вишукуючи інтригуючі моменти у бекграунді – наприклад, значні статки або «цікаві» місця роботи. Адже на посаду голови НАЗК претендують різні фахівці — від колишніх народних депутатів до помічника капітана морського судна. З-поміж 64 кандидатів, які надіслали документи конкурсній комісії, є також низка співробітників БЕБ, НАБУ, ДБР, Офісу Генпрокурора, представники структурних підрозділів Мін’юсту, адвокати, викладачі вишів і докторанти.

Але я не хочу відбирати хліб у розслідувачів та пропоную сконцентрувати увагу на іншому. На тих самих «чудових результатах» роботи НАЗК, про які йшлося вище.

Ефективна неефективність голови

Почнемо з того, що каденція голови НАЗК Олександра Новікова добігла кінця 15 січня 2024 року. Попри схвальну оцінку Лори Стефан, яку вона дала одному з напрямів роботи агентства, в цілому далеко не все так райдужно.

24 липня 2023 року Кабінет міністрів оприлюднив звіт за результатами зовнішнього оцінки діяльності НАЗК в 2020-2021 роках. Хороша новина для НАЗК полягала в тому, що комісія не визнала його роботу неефективною, але погана – що ефективною не визнала також. Власне, оцінка йшла за дев’ятьма напрямами та 237 критеріями. Загальний результат, тобто «середня температура по палаті», такий: 72% критеріїв  – виконано, 28% – не виконано. Але це оманливе співвідношення, бо не всі критерії мають однакову вагу.

Передусім комісія звернула увагу на недостатній рівень прозорості роботи НАЗК. Потім – на серйозні помилки у підходах до розроблення нормативно-правових актів, що регулюють роботу самого НАЗК за різними напрямами. Третя проблема, на яку вказує комісія, – недоліки в організаційній структурі НАЗК і в кадровій роботі. Непрозорими є процедури відбору персоналу, велика плинність кадрів. Четвертий момент: величезна проблема з підрозділом внутрішнього контролю.

Що ж до «плинності кадрів», нагадаю лише про інтерв’ю колишнього заступника пана Олександра Новікова – Андрія Вишневського. Публікація вийшла на сайті «Главком» під промовистим заголовком: «Голова НАЗК розглядає працівників як безправних і безсловесних рабів». Вишневський жалівся на те, що упродовж нетривалого часу він став четвертим заступником Новікова, від якого той позбувся.

Запам’ятаймо цей момент, адже попри всю плинність кадрів у вже колишнього голови НАЗК у нього залишився один незмінний помічник. І це – Артем Ситник, в минулому – голова НАБУ, а у теперішньому – «зам» голови НАЗК. На роботу в НАЗК пан Ситник прийшов у 2022-му, тоді як пан Новіков обіймав свою посаду у 2020-2024 рр. До цього повернемося пізніше, а щоб завершити сюжет із колишнім керівництвом Національного агентства з питань запобігання корупції, зацитую велику редакційну статтю «Дзеркала тижня», котра вийшла півроку тому і була відгуком на звіт по НАЗК:

«Користь проведеного міжнародною комісією аудиту НАЗК важко переоцінити. Шокуюча інформація, по суті, поклала на лопатки чинного голову НАЗК Новікова і, як багатьом здається, «може підірвати основи інституції», – йшлося у ній. І це не мої персональні висновки, а висновки ЗМІ. Тож після такої оцінки,  доволі складно буде довіряти й новому голові НАЗК. Ким би він, зрештою, не був. Але ще до того, як ми дізнаємося персоналію нового очільника агентства – репліка про часові рамки.

Де ще два роки?

Зовнішній аудит, про який йшлося вище, охопив першу половину каденції Олександра Новікова – 2020-2021 роки. Саме так і мало бути за законом: оскільки строк перебування голови НАЗК на посаді становить 4 роки, а перевірка його роботи та роботи агентства проводиться посередині цього строку та в кінці, перший аудит розпочався в січні 2022-го. Очікувалось, що звіт міжнародної комісії буде готовий у червні, але почалося повномасштабне вторгнення, і справа затягнулася на цілий рік.

Відверто кажучи, три члени комісії, а це Джозеф Генглоф зі США, Діана Курпнієце з Латвії та Лаура Стефан з Румунії просто втекли від «великої війни». Зібрати їх знов  разом вдалося на рік пізніше, аніж це мало би бути. Саме тому цитований мною звіт і з’явився у липні 2023-го, а не в червні 2022-го. Все це зрозуміло, але неясно інше: що з другою половиною каденції Новікова? За законом її мають оцінювати вже. Проте мені особисто про старт такої перевірки нічого не відомо.

Тож чи проводиться аудит 2022-2023 років взагалі? Якщо так, то хто, де і як ним займається? Чому про це нічого не відомо громадськості? І чому конкурсний відбір на заміщення вакантної посади голови НАЗК розпочався вже, без попередньо проведеного аудита? Закон про запобігання корупції, на якому ґрунтується діяльність НАЗК та його голови, не пов’язує напряму оприлюднення звіту із початком нового конкурсного відбору, проте логічно було б спочатку підсумувати попередній період роботи інституції, а вже потім обирати їй наступного голову. Проте в нашому випадку ці два процеси навіть не тривають паралельно: конкурсна комісія вже працює, а результатів другого аудиту немає.

Нагадаю, що голова НАЗК призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за результатами відкритого конкурсного відбору строком на чотири роки та не може обіймати цю посаду двічі підряд. Керівник установи також наділений правом призначати на посади та звільняти з посад працівників Національного агентства. Що ж стосується його заступників, то вони винесені у окремий параграф. «Заступники голови НАЗК здійснюють свої повноваження відповідно до розподілу обов’язків, затвердженого головою, та у разі відсутності голови виконують його обов’язки відповідно до наказу голови Національного агентства», – йдеться у законі.

Ця норма виписана таким чином, що дозволяє довільно трактувати право нового голови відразу «зачистити» поле гри та звільнити «чужих» заступників та призначити на їхнє місце «нових». У цьому контексті мене передусім цікавить те, чи збережуть своє крісло діючі заступники голови (котрі продовжують працювати після того, як термін повноважень Новікова добіг кінця), особливо ті, до яких є чимало запитань у громадськості.

У чому ці питання, могла б розповісти прокурорка Офісу Генерального прокурора Валентина Сеник, яка теж подавала документи на конкурс на керівника НАЗК. І мабуть однією із найгучніших справ, яку вона супроводжувала, була якраз справа про порушення антикорупційних обмежень щодо отримання «подарунків» вже нинішнім заступником голови НАЗК (а тоді – директором НАБУ) паном Артемом Ситником) через його відпочинок на території мисливського угіддя «Поліське-Сарни». Директора НАБУ тоді визнали винним у правопорушенні та внесли до реєстру корупціонерів.

Це, однак, не завадило йому «досидіти» свій строк у кріслі голови НАБУ, а потім перейти на роботу до НАЗК. Він не подав у відставку і, вочевидь, не відчував жодного морального дискомфорту від того, що виявився борцем із корупцією, внесеним до реєстру корупціонерів. Найприкріше те, що про цей факт з біографії Ситника нині вже не згадують взагалі, а сам він «осідлав» актуальну нині тему нечесних та не чистих на руку воєнкомів.

Нині чиновник викриває тих працівників військкоматів, які видають довідки про непридатність до військової служби. А це забезпечує можливість уникнути мобілізації та перетинати кордон. «Саме тому ця категорія посадовців в подальшому буде перебувати під ретельним нашим наглядом, як в частині оцінки їх декларацій, які вони будуть подавати, так і в частині оцінки їх майнового стану через моніторинг способу життя», – обіцяє Ситник.

               При цьому він не коментує те, що свого часу виявив моніторинг його власного способу життя… Вочевидь із такими підходами та кадрами у НАЗК вкрай складно, ба навіть неможливо буде сподіватися у подальшому на якісно нову роботу агентства, обʼєктивну та справедливу -  без тиску, вибірковості та помст. Але як же міжнародний компонент, запитає мене читач. Хіба усі ці запрошені в Україну іноземні фахівці з благочесності не бачать очевидних вад НАЗК – на додачу до тих, які були ними зафіксовані у звіті?

          Річ у тім, що наша одержимість західними оцінювачами грає із нами злий жарт. Щоб відчути те, наскільки вони самі є далекими від незаангажованості, достатньо поцікавитись біографіями суддів, що входять, приміром, до складу Верховного суду США. Це той самий контингент правників, який невдовзі вирішуватиме долю Трампа, а саме питання про те, чи буде дозволено йому балотуватися на президентських виборів. Варто почитати, у яких гучних скандалах (від корупційних до сексуальних) замішані ці судді, щоб полуда з очей спала остаточно.

Але американська Феміда – це вже окрема історія. Нам би дати раду із власним НАЗК.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости политики
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.