Мисливці на російського ведмедя вишукуються у бойовий порядок

Дві країни планують підписати безпекові угоди з Україною вже наступного місяця. Інші – зроблять це протягом цього року.

Своїм проривним рішенням надати Україні зобов’язання (commitments) у сфері безпеки (важливо: це НЕ гарантії безпеки – таких гарантій нашій країні жодна країна не надасть) Велика Британія вирішила відразу декілька надзвичайно важливих для нашої країни завдань. По-перше, виставила у цій угоді дуже високу планку для інших країн, які будуть підписувати цього року подібні угоди з Україною.  По-друге, сильно прискорила рішення інших партнерів Києва перейти до їхнього практичного підписання.

Отже, щодо високої планки, на яку будуть орієнтуватися інші країни при підписанні безпекових угод з Україною. Лондон в угоді зафіксував дві ключові речі. По-перше, узяв на себе ряд конкретних зобов’язань. І зобов’язався не тільки підтримувати нашу країну «стільки, скільки буде потрібно, щоб Україна могла ефективно захищатися», надати їй усеосяжну допомогу для захисту та відновлення територіальної цілісності. А й також допомагати зміцнювати обороноздатність нашої країни після війни.

Але крім цього – і це дуже важливе - зобов’язався невідкладно прийти на допомогу Україні в разі «будь-якої військової ескалації та/або нової агресії з боку РФ». Як підкреслив Ріші Сунак, виступаючи у Верховній Раді, «наша угода передбачає, що вам не доведеться просити або вмовляти Британію допомогти». 

По-друге, Велика Британія у західному таборі у ставленні до РФ відома як один із найбільш послідовних яструбів. Вона послідовно підтримує лінію «завдати поразки Росії в Україні» на відміну від позиції поміркованих «не допустити поразки України». Більш того, на відміну від США Велика Британія, яка свого часу всупереч позиції Вашингтону не заперечувала проти розпаду СРСР, прихильно ставиться й до можливості розпаду Російської Федерації після її поразки у війні.

Тому саме ця жорстка лінія дій проти РФ й зафіксована в українсько-британській угоді. Й на неї будуть змушені nolens  volens орієнтуватися всі майбутні підписанти безпекових угод з нашою країною. Іншими словами в рамках тієї довгостроковій «стратегії дикобраза», яку Києву пропонує Захід (щоб підвищити для Москви ціну вторгнення в Україну до того, як наша країна стане членом НАТО) розмір голок українського «дикобраза» спроектований за британською метричною системою.  

Хто ж стане наступними підпис антами безпекових угод з нашою країною? На жаль, у числі перших послідовників Британії не буде Сполучених Штатів. Бо ще 3 серпня минулого року, за декілька тижнів після вільнюського самміту НАТО у липні, на якому країни G7 проголосили про бажання заключити з Україною угоди у сфері безпеки, Київ і Вашингтон розпочали переговори про таку угоду.

І, як розповіла у день підписання угоди з Великою Британією посол США в Україні Бріджит Брінк, за майже півроку пройшли два раунди переговорів й процес обговорення змісту майбутнього документу буде продовжуватиметься надалі. Тобто, далекий від завершення. Тому можливість підписати таку угоду з США з’явиться лише у середньостроковій, а не найближчий перспективі.

Натомість є відразу декілька країн, які можуть підписати безпекові угоди з Україною вже наступного місяця. Претендентів на друге місце після Британії у лютому є відразу два.

Перший - це Канада. Колишній британський домініон традиційно проводить узгоджену позицію у сфері безпеки з колишньою метрополією. І зрозуміло, чому одночасно з підписанням угоди у Києві британським прем’єром Ріші Сунаком канадський уряд того ж дня надіслав в офіс президента України проект угоди про безпекову співпрацю між країнами. Очікується, що документ про «безпекові запевнення - security assurances» мають погодити за кілька тижнів, повідомила посол Канади в Україні Наталка Цмоць.

Скоріш за все, Канада й стане другою державою після Великої Британії, яка підписала з нашою країною безпекову угоду. 

Іншим кандидатом на другого фіналіста безпекової естафети з Україною після Британії є Франція. Президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що здійснить візит до Києва в лютому. Під час цього візиту йтиметься про двосторонню угоду про гарантії безпеки між Києвом і Парижем, схожу на домовленість, узгоджену між Києвом і Лондоном.

Причина поспіху Макрону теж є зрозумілою: Париж завжди ревно ставився до зовнішньополітичних успіхів Лондону та проривних зовнішньополітичних ініціатив останнього, й тому поспішатиме якомога скоріше підписати свій варіант безпекової угоди.

Ще один привід Парижеві поспішати – підтвердити своє позиціонування як країни, яка проводить лінію, як мінімум автономну від Вашингтону та його найближчих союзників-англомовних країн. В будь-якому випадку наша країна буде у виграші від активізації Парижа у питанні укладанні безпекової угоди.

Після Канади та Франції перспективним є підписання безпекових угод з північноєвропейськими країнами — Норвегією, Швецією, Данією та Фінляндією. Які послідовно, рішуче та потужно підтримають нашу країну у війні й мають необхідні ресурси для продовження цієї підтримки.

Також, скоріш за все, приблизно тоді ж безпекові угоди будуть підписані з країнами Балтії, чия підтримка України стосовно до їхнього ВВП є вражаючи великою.

Крім цього, є вірогідність, що практично одночасно з ними безпекові угоди будуть підписані з Чехією та Польщею. 

Й до цієї другої хвилі підписантів, можливо, приєднаються й країни, які надали найбільшу військову допомогу Україні з лютого 2022-го  - США та Німеччина.

Підписання угод зі всіма цими країнами задасть якісно новий формат міжнародній архітектурі безпеки. Й визначить новий безпековий рівень відносин України з країнами-підписантами угод про безпеку, а також новий рівень тиску колективного Заходу (разом з Україною) на агресора Росію.

#хроніки Третьої світової