Пригоди закону про БЕБ: все гірше та гірше?

Бюро економічної безпеки у тому вигляді, в якому його задумувала нинішня влада, проіснувало недовго

Бюро економічної безпеки у тому вигляді, в якому його задумувала нинішня влада, проіснувало недовго. Я зараз не розповідатиму про те, що спроби створити щось на зразок фінансової поліції мали місце ще у 2013-му, а відтак тривали усю каденцію Порошенка та пів каденції Зеленського.

Варто перенестися відразу у 2021 рік, коли був ухвалений закон про БЕБ, за яким це відомство функціонує і досі. Бюро, як вже сказано, запустили на початку 2021-го, а вже наприкінці 2022-го його діяльність визнали незадовільною. Ба навіть більше: 14 грудня 2022 року у Раді створили тимчасову слідчу комісію з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства посадовцями БЕБ.

Словом, щось пішло не так.

А ще через півроку – у червні 2023-го – президент Володимир Зеленський, зустрічаючись з підприємцями, подумав про те, що було б непогано створити єдиний орган, який відповідатиме за перевірки бізнесу. Розробити відповідний законопроєкт доручили заступнику голови Офісу президента Ростиславу Шурмі, а також – ще одному заступнику голови ОП Олегу Татарову.

Станом на зараз Шурма та Татаров вже породили певний документ, проте судити про нього можна хіба що за коментарями причетних осіб, які просочуються в пресу. Натомість існують також законопроєкти №10088 та №10088-1, ознайомитися з якими можна на сайті Верховної Ради.

Разом виходять три варіанти закону про БЕБ. І відповідь на питання, котрий з них кращий, доволі складна.

Формат президентський

Концепція того, що готують в ОП, дуже проста – всю підслідність економічних злочинів потрібно консолідувати в рамках БЕБ. Про це говорив сам Ростислав Шурма під час форуму Forbes «Енергія бізнесу».

Передбачається «надати додатковий комфорт бізнесу при вчиненні слідчих дій, зокрема обшуків, – сказав заступник голови ОП. – Обовʼязкове залучення представника бізнес-омбудсмена для того, щоб збалансувати та зробити цей процес максимально прозорим». Як це буде прописано в законодавстві та який статус матимуть представники бізнес-омбудсмена у кримінальному процесі, він не уточнив.

В Офісі бізнес-омбудсмена підтвердили, що їм надійшла пропозиція від БЕБ щодо залучення їх представників до обшуків, сказав бізнес-омбудсмен Роман Ващук. «Пропозиція нас здивувала. Не впевнений, що ми маємо повноваження, персонал та ресурс, щоб це зробити», – каже Ващук. Тим більше, що в Офісі бізнес-омбудсмена працює менше 40 осіб і всі вони зосереджені в Києві, тому навіть фізично забезпечити їхню присутність під час обшуків буде важко.

Важлива зміна, яку також пропонує ОП – нова процедура відбору голови БЕБ. При цьому конкурс має проводитися з залученням міжнародників, і це прописано у проєкті, де, однак, немає пункту про переатестацію співробітників Бюро. Що доволі дивно, адже обовʼязкова переатестація співробітників БЕБ є однією з вимог, на якій наполягають США.

Цим моментом активно обурюються активісти з Центру протидії корупції. «Кабмін визнав, – пишуть в ЦПК, – що він самостійно буде визначати правила переатестації персоналу БЕБ. Це означає, що така переатестація буде відбуватися в ручному режимі під контролем Олега Татарова».

Наступний момент, який викликає занепокоєння, це те, чи буде змінено Кримінально-процесуальний кодекс для передачі підслідності справ від СБУ до БЕБ. За даними анонімних джерел – так, подібна норма готується. При цьому на БЕБ може звалитися геть усе, включно із торгівлею зброєю та наркотиками, що досить відчутно суперечить концепції створення фінансової поліції. Добре, що хоч фінансування тероризму не стане об’єктом розслідування з боку БЕБ, бо спочатку планували передати у підслідність Бюро навіть цю статтю.

Шурма, однак, не підтверджує і не заперечує подібні плани. На питання щодо передачі статей від СБУ до БЕБ він не дав журналістам прямої відповіді. Укомплектованість БЕБ становить близько 20%, тож у Бюро не було можливості підхоплювати «чужі» справи, каже він.

Але тепер, коли у бюджеті на 2024 рік на БЕБ закладено на 77,8% більше, ніж минулоріч, а вся сума сягає 1,3 млрд грн., Бюро може собі дозволити доукомплектацію та кадрові «розкоші». І це при тому, що за майже увесь 2023 рік БЕБ не зареєстрував жодного провадження за вісьмома статтями Кримінального кодексу, які відносяться виключно до підслідності Бюро.

Проте питання ефективності та взагалі доцільності існування БЕБ поки що винесемо за дужки.

Формат конкуруючий

Нагадаю, що про необхідність перезавантаження БЕБ у фінансовому комітеті Верховної Ради говорили ще у квітні, після звільнення колишнього голови Бюро Вадима Мельника. 25 вересня відповідний законопроєкт (№10088) зареєстрували у Раді. Серед авторів – заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк («Голос»), голова комітету Данило Гетманцев, голова бюджетного комітету Роксолана Підласа та Олена Шуляк (всі троє з президентської фракції «Слуга народу»).  

Згодом – забігаючи наперед – виник і законопроєкт №10088-1 (авторства одного лише Гетманцева) – з деякими дрібними уточненнями та відмінностями від першого тексту. Але оскільки ці відмінності другорядні, розглядати проєкт окремо немає сенсу. Основний розлом пролягає не між ними двома, а між тим, що написано в парламенті, і тим, що готують в ОП. Отож, про що йдеться?

Парламентський документ пропонує новий підхід до вибору очільника БЕБ. Процедура подібна до відбору очільників НАБУ, Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного агентства (НАЗК). Конкурсна комісія складатиметься з семи осіб: трьох – від Кабміну, чотирьох – за пропозиціями міжнародних організацій, які надавали міжнародну технічну допомогу Україні, йдеться у документі. «Ми пів року готували текст, враховуючи пропозиції наших міжнародних партнерів, щоб вони були залучені одразу і прийняли це як зарахування наших міжнародних зобов’язань», – каже Железняк.

Конкурсну комісію вважатимуть повноважною у разі призначення не менше п'яти членів, а для прийняття рішень необхідно буде щонайменше чотири голоси, у тому числі не менше трьох від членів, яких запропонували міжнародні організації. Процедуру звільнення голови БЕБ хочуть також змінити. Підставою для цього буде не висновок Кабміну за результатами щорічного звіту, а негативний висновок аудиту (за зразком НАБУ та НАЗК). Його пропонують проводити через рік та три роки після призначення.

У БЕБ можуть заборонити працювати особам, які до 1 січня 2023 року працювали рік чи більше на будь-якій слідчій чи оперативній посаді в органах податкової міліції, прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України чи міліції.

Також, згідно із документом, повноваження першого заступника та заступників директора БЕБ припиняються достроково, а Кабміном оголошується новий конкурс на посаду очільника Бюро. Крім того, упродовж року діючі співробітники Бюро економічної безпеки України підлягають проходженню атестації, предметом якої є «оцінка професійної компетентності, рівня знань та умінь, професійної етики, доброчесності та наявності конфлікту інтересів».

Додам, що згідно зі пропозиціями авторів ініціативи, діяльність БЕБ хочуть підпорядкувати міністру фінансів.

Що бентежить критиків та активістів?

У Спілці українських підприємців (СУП) та Європейській бізнес-асоціації (ЄБА) підтримують необхідність перезавантаження БЕБ, хоча й ставляться до ідеї з застереженням. «Акцент у роботі Бюро має бути на ефективній боротьбі з тіньовим бізнесом, непрозорими «схемами», протидії корупції», – кажуть у пресслужбі ЄБА. А в СУП наголошують на необхідності запровадити персональну відповідальність за неправомірні обшуки та відкриті справи, які потім роками «висять», завдаючи бізнесу реальної шкоди. Це, так би мовити, міркування загального порядку.

Що ж стосується ставлення до документу, який готують в надрах ОП, то активісти з ЦПК ще раз підкреслюють, що «будь-які процесуальні зміни до закону щодо діяльності БЕБ до затвердження конкурсної процедури та обрання нового керівника за прозорим конкурсом і повної переатестації наявного персоналу ризикують лише забетонувати існуючі проблеми, а не вирішити їх».

Незадоволені в ЦПК і тим, що хоча міжнародним партнерам надають можливість долучитися до процедури конкурсного відбору керівника БЕБ і гарантують право переважного голосу у цьому процесі, уряд передбачає таку можливість лише на два роки. А далі планується обходитися без вище згаданих міжнародних партнерів.

Обурення критиків закону, які існують переважно на грантові гроші та діють в синергії із закордонними партнерами, можна зрозуміти. Хоча не ці критики, а вся антикорупційна система України створює державі проблеми, від яких страждає її репутація. Чи буде БЕБ ефективним цього разу – покаже час. Але чергове переписування закону про Бюро економічної безпеки свідчить про відсутність чіткого уявлення про те, чим має займатися цей орган. А ще більше – чим він займатися не повинен.

Аби тільки із намагань догодити Заходу не народився ще один затискач для бізнесу – бізнес потрібен нам тут, «живий» і бажано «здоровий». Нам ще країну після війни відроджувати – і не без активної участі підприємців.