Геополітична панорама «Третя світова війна у 2024-му»

У році, що минає, визначились всі основні тенденції, які будуть визначати протистояння в 2024-ому колективного Заходу разом з Україною і держав осі руйнівників світового порядку.

Це протистояння визрівало десятиліттями – ще з 1990-х років. Бо саме тоді сформувалась вісь держав-ревізіоністів та руйнівників світового порядку, заснованого на правилах Росія – Китай – Іран – Північна Корея. Й більше двох десятків років вони готувались до конфронтації із колективним Заходом та координували свої зусилля. Із лютого 2022-го після повномасштабного нападу РФ на нашу країну ця конфронтація перейшла у відкриту гостру фазу. І обидва табори зупинятися у своїй боротьбі не збираються.

Україна стала першим - але не єдиним і не останнім - гарячим фронтом Третьої світової війни між колективним Заходом і державами осі руйнування. Станом на кінець цього року всі головні актори тут чітко показали, як вони збираються діяти у 2024-му.

Наша країна у 2024-му буде змушена вести стратегічну оборону. Це класична позиційна війна, війна на виснаження. І, як чітко показав головком ЗСУ Валерій Залужний, ситуація може змінитися більш активними та успішними для нас діями лише у випадку виходу допомоги з боку Заходу на якісно новий етап.

Росія має програму-максимум  -  добитися перемоги у війні на виснаження та дочекатися, поки Захід відмовиться від масованої підтримки нашої країни. Її програма-мінімум – зберегти контроль над окупованими з лютого 22-го українськими територіями.

З боку колективного Заходу є розуміння того, що Україну потрібно продовжувати підтримувати. Ця підтримка триватиме з боку США – бо там на рівні глибинної держави, deep state, є чітке розуміння того, що Сполучені Штати розпочали довгострокову програму стратегічного виснаження РФ. Це як поїхати по хай-вею, рух по якому відбувається в один бік, до досягнення своєї цілі.  

Європа із свого боку саме в цьому році зрозуміла насправді, а не на рівні політичних декларацій, те, що після України вона стане наступним об’єктом російської агресії. Тому вони будуть й більш ресурсів вкладати у підтримку нашої країни, й самі більш будуть більш активно озброюватися для протидії російській загрозі.   

Разом із тим, наступного року можливо виникнення нових гарячих фронтів Третьої світової  - зокрема, знову на Близькому сході (де у жовтні проксі-сили Ірану здійснили напад на Ізраїль) та Балканах.

Такі основні складові у геополітичній панорамі «Третя світова війна у 2024-му». Питання того, як саме вони компонуватимуться, залишається відкритим. Це буде залежати від ряду факторів – й від внутрішньої логіки розвитку цієї війни, й від мотивацій та дій основних акторів. Які теж будуть змінюватимуться динамічно – у тому числі й під впливом наслідків багатьох дуже важливих виборів наступного року. Починаючи від виборів на Тайвані й закінчуючи виборами в ЄС та США.

#хроніки Третьої світової