«Ми не дозволимо Україні пережити дефолт»

В цьому запевнив один із посадовців ЄС напередодні ухвалення рішення про надання нашій країні 50 мільярдів євро. Це рішення збираються ухвалити на запланованому на наступний тиждень самміті Євросоюзу.

Запевнення цього чиновника наводить Financial Times.  Хоча за словами інших європейських посадовців, країни-члени ЄС далекі від досягнення угоди на саміті ЄС 14-15 грудня щодо поповнення спільного бюджету, включаючи кошти для України.

Запропоновані ЄС 50 млрд євро відповідно до чотирирічної програми допомоги покликані зберегти платоспроможність Києва до 2027 року.

Більша частина уваги українського політикуму і суспільства осінню і на початку зими цього року були спрямовані на складнощі з ухваленням у Конгресі Сполучних Штатів $61,3 млрд допомоги для нашої країни. Там ситуація дійсно дуже серйозна.

«Без дій Конгресу до кінця року у нас закінчаться ресурси для закупівлі більшої кількості зброї та обладнання для України, а також для надання обладнання з військових запасів США. Немає ніякого чарівного горщика з фінансуванням, який би допоміг нам впоратися з цим завданням. У нас закінчилися гроші і майже закінчився час», - попередили у Білому домі.

В той же час осінь та початок зими продемонстрували виникнення настільки ж серйозних викликів й продовженню підтримки нашої країни з боку ЄС. Природа цих викликів, звичайно інша, ніж у США. Де вже де-факто розпочалась президентська передвиборча кампанія і радикальна частина республіканців на чолі з Трампом «на повну» використовує питання підтримки України у політичній боротьбі з демократами та адміністрацією Байдена.

А в Євросоюзі два інших ключових фактора впливають на досягнення компромісу щодо підтримки України. І це зовсім не лише зусилля «троянського коня» Путіна в ЄС, угорського прем’єра Віктора Орбана.

Перший – це тренд посилення правих політичних сил, які виступають за обмеження впливу центральних органів Євросоюзу на політику їхніх країн, аж до виходу із ЄС. Яскравим проявом цього тренду стала перемога ультраправих на чолі з Гертом Вілдерсом на виборах у Нідерландах минулого місяця.

Другий – Євросоюз ще не вирішив надскладну дилему. Її суть: країни ЄС вже виснажені економічними складнощами – спочатку в період ковіду, потім – наслідками війни Росії проти Заходу. І країни Євросоюзу, з одного боку, налаштовані припинити витрачати величезні кошти на підтримку України. Й спрямувати ці кошти у економіку власних країн. А з іншого боку, політичні еліти цих країн розуміють: якщо зараз не витратити на підтримку України хоча б 50 мільярдів євро, то у випадку її падіння вже в найближчому майбутньому доведеться витратити разів в десять більше. Для протидії черговому витку російської агресії – цього разу безпосередньо проти Євросоюзу.

Тому сьогодні однією рукою країни ЄС намагаються продовжити допомогу Україні, а іншою – врятувати національні бюджети від цих «надмірних» витрат. Ілюстрацією цих неузгоджених дій різних рук стало резонансне рішення Верховного суду Німеччини минулого місяця, яке поставило під сумнів практику використання спеціальних фондів і обмежило державні запозичення. Які необхідні для підтримки України.

Тому, оцінюючи перспективу ухвалення рішення виділити Україні 50 млрд.евро вже на самміті 14-15 грудня. один високопосадовець ЄС визнав, що укласти бюджетну угоду буде «дуже, дуже складно».

Financial Times називає фінансування ЄС України «політичним футболом» через рішення комісії об'єднати підтримку Києва разом з іншими запитами на фінансування для поповнення бюджету у 2021-2027 роках.

50 млрд євро для України (17 млрд євро грантів і 33 млрд євро кредитів) були об'єднані із запитами на 15 млрд євро коштів на міграцію, 10 млрд євро на інвестиції у «стратегічні технології» і майже 19 млрд євро на виплату відсотків за спільними запозиченнями ЄС.

На останньому саміті лідерів ЄС у жовтні канцлер Німеччини Олаф Шольц відкинув розрахунки Єврокомісії як «комічні», за словами багатьох осіб, поінформованих про закриті дебати.

Офіційні особи ЄС сподіваються, що компроміс все ще можливий. Очікується, що переглянутий пакет буде запропонований до саміту.

«Я думаю, що приреченість і похмурість навколо цього питання значно перебільшені. Ми не дозволимо Україні пережити суверенний дефолт», – сказав один з посадовців ЄС.

«Вкрай важливо, щоб підтримка України продовжувалася і щоб ми, європейці, відігравали свою роль», – зазначив у свою чергу прем'єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо.

Іншими словами, Єросоюзу доведеться надати гроші для підтримки України найближчими роками. Хоча й можливо, це рішення буде ухвалено не на самміті наступного тижня, а трохи пізніше. Але підтримка від ЄС точно буде.

Можливо, країни ЄС й не дуже хочуть цього робити. Але за логікою протиборства із російським хижаком змушені будуть зробити це. Оскільки у противному випадку розмір втрат ЄС від «економії на Україні», як було вказано вище, в багато разів перевищить витрати на збереження платоспроможністі Києва.