Немає меж досконалості

Єврокомісії знову не подобається наше антикорупційне законодавство

Гадаю, читачі пам’ятають довгограючу епопею із законопроєктом №9534. Цей документ відновлював  електронне декларування, але відкладав на рік відкриття реєстру декларацій – так було у першій його редакції. Ця редакція була погоджена з партнерами, проте її гостро розкритикували деякі наші активісти і, заручившись підтримкою окремих депутатів Європарламенту, закликали президента Зеленського ветувати закон.

Після цього була карколомна історія зі створеною на сайті президента петицією, яка також вимогала ветувати документ. Менше ніж за дві доби вона набрала понад 25 тис. голосів, і – вуаля! – глава держави наклав вето. Верховна Рада переписала закон, і Зеленський скріпив його своїм підписом. Електронне декларування було поновлено, реєстр декларацій відкрито, вимога партнерів виконана…

Здавалось, можна зітхнути з полегшенням. Але ні.

Єврокомісія уважно перечитала закон і знайшла у ньому ще два «баги». По-перше, сказала ЄК, погано, що перевіряють майно декларантів, набуте ними після того, як вони отримали посаду у держсекторі – потрібно перевіряти геть УСЕ рухоме й нерухоме. По-друге, погано, що майно перевіряють один раз – треба робити це ПОСТІЙНО. Абсурд?

Ні, справжній абсурд ще попереду. 14 листопада Кабмін схвалив законопроєкт про внесення змін до вже ухваленого закону, які передбачають виправлення того, що не сподобалось Єврокомісії. Новину про це повідомив міністр юстиції Денис Малюська, до якого у коментарі прийшов голова НАЗК Олександр Новіков і сказав Малюсьці пару неприємних речей.

«Сам зламав декларування, тепер ремонтуємо, знову поза межами повноважень, адже формувати антикорполітику Мінʼюст не уповноважений з 2016-го. Якщо так діє Мінʼюст, що можна питати з будь-кого у цій країні», – написав Новіков. На це Малюська у властивій йому манері відповів «вибачте мене, будь ласка», а потім – «Нє, я передумав. Не треба вибачати. Нехай мене покарають. Тільки не ви, а когось з кращої частини людства».

Винесу за дужки те, як жалюгідно виглядає подібна «високоінтелектуальна» розмова між двома посадовцями. Втім, Олександр Новіков, чиї повноваження добігають кінця 15 січня 2024 року, вже однією ногою у відставці, тож може наостанок не стримувати себе у тролінгу. Що ж до Малюськи, то блазнювання – друге його ім’я, але за цим обміном репліками ховається дещо інше – головне і не проговорене ані першим, ані другим співрозмовником.

Український законодавець вкотре мусить відпрацювати правки, на яких наполягає Єврокомісія і які самі по собі є нічим не вмотивованими.

Але повернемося до тих двох пунктів, які мають бути змінені.

Перший пункт, як я вже вказувала, стосується того, що «під час проведення повної перевірки декларації Національне агентство із питань запобігання корупції не здійснює перевірку підстав набуття об’єктів нерухомості і транспортних засобів, набутих суб’єктом декларування або членом його сім’ї у власність ДО ДНЯ ОБРАННЯ призначення) особи на посаду, у зв’язку з перебуванням на якій в особи вперше виник обов’язок подання декларації».

Наразі це є у чинній редакції закону і це те, що належить змінити. Але логіка у зацитованому уривку, погодьмося, все ж присутня. Розберемо на прикладі.

Припустимо, що громадянин Ікс іде на держслужбу після років чи навіть десятиліть, проведених у бізнесі. Він вже є людиною небідною, має активи, має нерухомість, авто та інші елементи життя, властиві середньому класу. Все це у нього задекларовано і перебуває у повному порядку. То чому НАЗК має починати нову перевірку набутого громадянином Ікс майна за усі його прожиті роки?

Чи не краще було б зосередити зусилля перевіряючих на тому, що громадянин Ікс придбав вже після призначення його на держслужбу? Адже якщо задекларований ним дохід (заробітна плата) йде урозріз зі способом життя, то тут до громадянина Ікс у НАЗК та інших структур можуть виникнути закономірні питання. Де ти взяв гроші, громадянине Ікс? Чи не принесли їх тобі, держслужбоцю, у вигляді хабаря за вирішення тих чи інших моментів, які знаходяться у твоїй компетенції?

Такий підхід, на моє переконання, був би логічним. Але ні – після внесення правок у нас перевірятимуть усе майно декларанта.

Щоправда, той таки Малюська висував контраргумент такого штибу. Декларант міг, казав він, іще до вступу на держслужбу задекларувати умовний мільйон гривень (неіснуючий), аби потім отримані хабарі замаскувати цим саме мільйоном. Проте в такому разі можна було б відкоригувати закон так, аби перевіркам підлягали готівкові заощадження чиновника, а не все його майно.

Тепер – про другий пункт. У чинній редакції зазначено, що «не можуть бути предметом повторної перевірки відомості, зазначені за попередній період суб’єктом декларування у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вже були предметом перевірки Національного агентства та за результатами перевірки яких порушень не виявлено».

Такий підхід також виглядає цілком закономірним: якщо знайомого нам громадянина Ікс вже встигли перевірити, то навіщо запускати цю процедуру вдруге, як заїжджену платівку? Щоб знайти приховані активи, які не побачили спочатку? Щоб перепровірити самих себе? Щоб громадянина Ікс вхопив інсульт від життя під прискіпливим оком НАЗК? Чи щоб наші західні колеги були нарешті задоволені?

…Коли законопроєкт №9534 ухвалювали, його намагалися максимально «підігнати» під вимоги МВФ. У парламенті тривали баталії, але компроміс зрештою був знайдений, хоча згадані параграфи про період перевірок та їхню частоту були викладені саме так, як це зроблено зараз. На етапі схвалення закону ні в кого не виникало запитань щодо вмотивованості цих параграфів. Але тепер – як докоряє Новіков Малюсьці – виявляється, що хтось щось «зламав».

Для усунення такої «поломки» Головне науково-експертне управління Верховної Ради пише у висновках про те, що поправки до закону мають бути прийняті.

«Європейська Комісія у звіті (звіт був ухвалений 8 листопада 2023 року – Авт.) звернула увагу на необхідність скасування обмежень повноважень НАЗК стосовно продовження перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та щодо перевірки майна, набутого декларантами до призначення на посаду державної служби, без шкоди для правил, що застосовуються до національної безпеки під час воєнного стану.

Головне управління вважає, що аргументи, наведені у пояснювальній записці, є слушними, зумовлені необхідністю і вищими пріоритетами державної політики, а тому не має заперечень проти прийняття поданого законопроекту», – зазначають фахівці з управління, реагуючи на поданий законопроєкт, який «ремонтує» (за словами Новікова) чинне законодавство.

Водночас ми розуміємо, що ключовими словами у написаному експертами є слова про «вищі пріоритети державної політики». А вони, ці пріоритети, змушують Україну покірно правити вже ухвалені закони. Такою є наша реальність, у якій ми інколи поступаємося здоровим глуздом на користь вимог чи то МВФ, чи то ЄК. Згодом, хочеться вірити, Україна зможе більш виважено та гармонійно узгоджувати власні інтереси з вимогами європейської спільноти, частиною якою ми прагнемо стати.