Мовні вибори

У продовження питання Фаріон, мови, російськомовного таксиста і виборів. Так, саме виборів.

Бо чого ходити з бубном навколо питання, яке в Україні завжди було політичним і виборчим.

Попередній пост про мову – скажімо так, незвичний і непрофільний, - але набрав багато цікавих і пізнавальних реакцій.

Однією, напевно, із найсмішніших була практично схожа реакція декількох колишніх знайомих, які десятки років тому майже як по методичці радили «не общаться на украинском, ведь с тобой никто не будет на этом непонятном языке понимать и говорить». Не буду вдаватись у деталі, яка їх приватна позиція і думки про мій пост. Але напевно багато чого про них може сказати і те, що сьогодні вони одні із активних українофілів, борців за мову і як вони самі себе називають «амбасадорів» української мови )) У кожного свій шлях, звичайно. Залишу при собі думку чи вірю я у їх щирість по відношенню до української мови.

Ну, але то все лірика ) У кожного своє життя. Ти можеш працювати в СБУ, ловити зрадників батьківщини, носити вишиванку, ходити на обшуки в Українську православну церкву, святкувати Різдво не 7 січня, а 25 грудня та кудись прикладати руку коли слухаєш гімн України. Але в кінцевому випадку твоя рука тягнеться до треку Михайла Круга, російського репу або перегляду через vpn телеканалу «Россия-1».

Повертаючись до мови і виборів. І таксиста. Таксист Олександр мав появитись обов’язково. Хотів він цього чи не хотів. Якщо це не буде таксист Олександр, то буде таксист Володя. Якщо не таксист, то буде офіціант, продавець, власник бізнесу, вихователь в садочку, вчитель у школі, будь-який інший працівник. Роль особи в історії завжди визначальна.

Тема Фаріон, яка розкрутилась в останні дні – лише підтверджує, що наступні вибори неформально також будуть ділити людей за мовою. Сьогодні жодна соціологія не покаже вам об’єктивний відсоток людей, які чесно скажуть, що розмовляють російською мовою (звичайно, що зараз усі з-діда-прадіда україномовні) і будуть голосувати на виборах за кандидата, партію чи об’єднання, яке буде пропонувати підтримку російськомовних.

Президент Зеленський, до речі, найкраще це знає, бо сам на перших порах підтримував російськомовних, які йому і зробили «касу» з мільйонів голосів, коли за нього проголосували.

І тут питання не державної мови та її використання. Просто не хочу зупинятись на тому, що мовна реформа виявилась недолугою і лише далі буде розколювати державу, а не формувати єдину націю. Така її ціль, на мою думку.

Власне, закономірно, що таксиста спробували політично і суспільно підтримати, надати допомогу. Але показовим є вибір самого таксиста, який погодився на зустріч із Юрієм Бойко, народним депутатом, який очолює групу «Платформа за життя і мир», яка утворилась після припинення фракції «ОПЗЖ».

В принципі, таксист зустрівся не з Арестовичем чи Лободою, які також публічно пропонували допомогу, а саме з Бойко. Хоч не хоч таксист Олександр своїми діями підтвердив, що його справа політична. Але напевно головний висновок у цій історії, що таксист Олександр буде голосувати на майбутніх виборах за Бойка. Як і будуть голосувати за Бойка ті російськомовні люди, які залишилися в Україні, працюють тут і мовчки підтримують державу. Таксист Олександр, його зустріч з Бойком для багатьох людей вже зараз є певним орієнтиром як поступати в майбутньому.

Складніше буде у середовищі «армовіра» як іронічно називають виборче поле екс-президента Порошенка. Ось Фаріон вже топчеться по ньому. Будуть якісь нові псевдо-реформаторські політичні проекти. Але все-таки там українська мова буде вже грати меншу роль, ніж російська мова для потенційних виборців Бойка.

Звичайно, поки вибори не оголошені, то все це політтехнологічні роздуми. Але хто нам сказав, що рішення вже не прийняте?