Справа судді Князєва: ані логіки, ані фіналу

16 липня 2023, 14:59
Власник сторінки
Юрист, адвокат
0
384
Справа судді Князєва: ані логіки, ані фіналу

15 липня мав завершитися двомісячний строк досудового розслідування у справі ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, але Вищий антикорупційний суд продовжив строки слідства до 16 жовтня

15 липня мав завершитися двомісячний строк досудового розслідування у справі ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, але Вищий антикорупційний суд продовжив строки слідства до 16 жовтня. Про це сам ВАКС повідомив у Телеграмі – діджиталізація в країні на висоті, чого не скажеш про роботу антикорупційних та судових органів.

«5 липня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнив клопотання детектива НАБУ та продовжив на 5 місяців, тобто до 16 жовтня, строк досудового розслідування у справі за підозрою колишнього голови Верховного Суду та адвоката», – йдеться у повідомленні.

Нагадаю, що 15 травня НАБУ та САП заявили про «викриття схеми одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду». Правоохоронці затримали голову ВС Князєва та вилучили у нього 2,7 млн доларів. Наступного дня, тобто 16 травня, судді ВС висловили недовіру Князєву, зупинили його повноваження та обрали нового голову. А 18 травня Вища рада правосуддя задовольнила подання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо утримання Князєва під вартою.

Там він наразі і перебуває.

На тлі цього розгортається скандал із телефоном Князєва, який співробітник САП Олександр Омельченко передав «зламувати» до Польщі. В Україні, очевидно, не знайшлося фахівців, здатних розблокувати гаджет судді. Омельченко ухвалив рішення передати його польським колегам, чим викликав невдоволення генпрокурора Андрія Костіна. Костін категорично не схвалив «мандри» телефону за кордон і скоротив посаду начальника першого відділу управління процесуального керівництва САП, яку обіймав Омельченко, про що написав Цензор.Нет.

Щоправда, відомий «борець з корупцією» Віталій Шабунін зазначає, що Омельченко залишився прокурором і не був відсторонений від жодної справи. З іншого боку, він же додає, що «постать прокурора Омельченка теж є неоднозначною. Останній працює в САП з часів Холодницького та був неодноразово помічений в ухваленні сумнівних рішень у справах НАБУ». Активісти на кшталт Шабуніна виводять з-під удару керівництво САП, котре – як не крути – робить неоднозначні рухи у справі Князєва, остаточна мета яких залишається незрозумілою.

А тим часом президент Володимир Зеленський вводить у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя». Відтепер за корупцію в судах хочуть позбавляти волі на 10-15 років із конфіскацією майна.

З’являється і ще одна ідея, як найшвидше подолати корупцію: у Верховній Раді реєструють законопроект № 9454 щодо додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади. Як каже один з його ініціаторів, нардеп Денис Маслов, документ передбачає застосування поліграфу для суддів та претендентів на посаду судді.

Таким чином, по недоброчесності суддів (котру, як бачимо, не можуть побороти жодні відбіркові комісії, складені з іноземців) планують вдарити суворішими покараннями та поліграфом. Та чи є у цьому сенс?

Що ж стосується детектора брехні, то в Україні застосування поліграфа прямо законодавством не передбачено. Можна, звісно, побавитися із детектором, але до подолання корупції нас це не наблизить. Крім того, звідки така вибірковість? Чому перевіряти слід лише кандидатів у судді? А як стосовно кандидатів у міністри, губернатори чи народні депутати? Невже у законодавчій та виконавчій гілках влади зловживання вже викорінені, і зараженою корупцією залишається тільки судова гілка?

Безперечно, депутатам, які часто-густо й самі потрапляють у корупційні скандали, варто також проходити поліграф. Якщо виходити з логіки Маслова, це значно підвищило би довіру до парламенту. Чи, можливо, мій колега вважає народних обранців «доброчесними» апріорі? Якщо так, то він помиляється. І найсвіжіший доказ тому – підозра депутатці Людмилі Марченко, котра також, до речі, представляє фракцію «Слуга народу».

А щодо суддів, то як слушно зазначив голова Ради суддів України Богдан Моніч, суддя також очікує на справедливість до самого себе. І якщо перевіряти на детекторі брехні держслужбовців, їхнє коло не повинно обмежуватися тільки служителями Феміди. Та, можливо, згадки про поліграф просто подобаються нашим грантовим активістам, і саме на догоду їм законотворці пишуть проєкти про відверту маячню?

До речі, мені цікаво, а що з приводу всього цього думає Вища рада правосуддя – оновлена та перезавантажена за участю іноземних експертів, котрі займалися її формуванням? Це питання риторичне, адже ВРП насправді нічого не думає – їй ніхто не направляв законопроєкт про поліграф на експертизу. Так само, як і Верховному суду.

Зволікання із цим, за словами Маслова, пов’язані із очікуванням іще одного альтернативного законопроєкту. Відтак обидва документи профільний комітет Ради з питань правової політики і скерує до ВС та ВРП. А до тих пір думка цих інституцій про подібну законотворчість невідома.

Тож поки поставимо інші запитання.

І передусім – таке. У справі про отримання «неправомірної вигоди» фігурував не один суддя Князєв, але й його колеги-судді. Але на якому етапі розслідування щодо них, не повідомляється зовсім. Імена суддів, у яких НАБУ також знайшло мічені долари, помалу спливають у ЗМІ. Це – Жанна Єленіна, Ірина Григорʼєва і Сергій Стороженко. Крім того, ще у 18 суддів, зокрема, Великої палати, вдома проводилися обшуки, про результати яких інформації так само немає.

Між тим відомо, що фігуранти справи про хабар продовжують ходити на роботу. А новообраний голова ВС Станіслав Кравченко пояснює це тим, що відсутні правові питання для того, аби усунути суддів від їхньої діяльності.

«Безперечно, залишається проблемною робота Великої палати, але вона виглядає таким чином, що крім Князєва, нікому підозра не пред'явлена, і ніхто з суддів від своїх обов'язків не відсторонений. У мене немає правових підстав не допускати до роботи. Тільки слідство за погодженням з Вищою радою правосуддя, тобто ситуація фактично не змінилася», – сказав він.

Вартий уваги і такий момент. Сам Кравченко говорить, що не знає, хто з його підлеглих замішаний у справі про хабар. «З приводу того, що були на певних Телеграм-каналах вкиди щодо двох суддів, трьох суддів, – мені про це нічого не відомо. Я думаю, що той, кому навіть відомо, цього поки не озвучує, бо це таємниця слідства. По Великій палаті є суддя, який пішов у відставку, є суддя, яка подала у відставку, є суддя, яка хворіє, є суддя, яка у відпустці, чи двоє суддів, які у відпустці досить тривалій, але пов'язувати це з цими речами я не можу», – запевняє Кравченко.

Та все таки враховуючи те, що упродовж останніх майже двох місяців, які минули з брифінгу 16 травня, керівництво НАБУ та САП так і не оголосило нових підозр, ситуація виглядає щонайменше дивно. І свідчить на користь того, що в перспективі й ця «гучна» справа САП – НАБУ закінчиться нічим.

5 липня у мас-медіа з’явився коментар голови ВРП Григорія Усика, котрий запевняв журналістів, що клопотання про відсторонення ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва від здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя не надходило. Іншими словами, Князєв перестав бути головою суду, але не втратив свою мантію. І така ситуація чомусь усіх задовольняє.

«Члени ВРП не можуть самі ініціювати це питання», – каже Усик. І додає ще дещо: «Коли до нас надходить відповідний вирок суду, такі судді підлягають звільненню. А якщо вони перебували у відставці, ми її припиняємо, позбавляючи суддю довічного грошового утримання. Що ж стосується відсторонення від посади, то це питання належить до повноважень Пленуму Верховного Суду, який оперативно зібрався та вирішив його».

Однак питання відсторонення не належить до повноважень Пленума. Пленум розглядає питання звільнення із адміністративної посади, а відсторонення – це прерогатива ВРП. Вища рада правосуддя ухвалює відповідне рішення на підставі подання САП.

…Насамкінець нагадаю, що створення нового Верховного Суду вважалось одним з успіхів судової реформи 2016-2017 років. Тоді було проведено відкритий конкурс з залученням «міжнародних партнерів» та «громадськості». Останні у складі Громадської ради доброчесності (ГРД) перевіряли кожного кандидата – суддів, адвокатів, науковців та готували відповідні висновки – чи відповідає претендент критеріям доброчесності.

Попри велику кількість негативних висновків, деякі кандидати відсіювалися, але деякі – ставали суддями ВС. Та парадокс у тому, що якраз Князєв негативного висновку не отримав. До обрання на посаду він працював суддею Миколаївського окружного адміністративного суду та очолював його. Його прізвище не лунало у корупційних чи майнових скандалах. Щоправда, під час конкурсу на посаду судді Верховного Суду він отримав кілька зауважень від Громадської ради доброчесності (ГРД) щодо непрозорості отримання майна.

І тепер численні активісти тільки розводять руками, розмірковуючи, як міг Князєв проскочити крізь сито ГРД. Одні неохоче визнають свою помилку і обіцяють ще ретельніше відбирати кандидатів. Інші ж нагадують про застереження членів ГРД відносно того, що близько 80% складу Верховного Суду є старими кадрами, до яких були і залишаються питання щодо набуття майна, грошових ресурсів, родинних відносин тощо. Тобто «ми попереджали, але нас не слухали» – приблизно так кажуть вони.

Ну а треті взагалі говорять про те, що підозра – це не вирок, а відтак не слід квапитися з висновками. Це дійсно слушне зауваження, бо в нашій країні визнати винною людину може тільки суд.

Таким чином, із суду все почалось, судом все і продовжується. А завершиться все, можливо, тим, що пан Князєв – вже очищений від підозр – захоче відновити свої порушені права. І піде у той таки суд…

          «Ми з тобою йшли? — Йшли. — Кожух знайшли? — Знайшли. — Я тобі кожух дав? — Дав. — Ти кожух взяв? — Взяв. — А де ж він? — Та що? — Та кожух! — Та який? — А ми з тобою йшли?..», – говориться в українській небилиці.

Тільки у нас тут не небилиця, а цілком притаманна нашій державі прикра дійсність.

 

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости политики
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.