Ривок РФ до failed state: скільки залишилось до фінішу

Захід готується до дезінтеграції РФ - щоб цей процес відбувся максимально контрольовано та безпечно.

Смертельний удар по путінській державі

Про те, що Росія почала стрімкий рух до свого руйнування, стало зрозуміло ще до походу Пригожина на Москву. Про що я й написав ще до початку заколоту «Вагнера» - у матеріалі «Ривок РФ до failed state» два тижні тому.

Першим явним проявом цього руху стало то, що Пригожин, який раніше гостро критикував лише міністерство оборони РФ, виступив публічно безпосередньо проти російського президента.

Це відбулось після того, як Путін у конфлікті Пригожина та керівництва російського Міноборони відкрито став на бік останнього. І тут Пригожин відмовився виконувати наказ Путіна о том, що всі «добровольці» обов’язково мають підписати контракти з Міноборони РФ: «Коли ми починали брати участь у цій війні, то ніхто не говорив, що ми зобовʼязані будемо укласти договори з міністерством оборони. Ніхто з бійців «ПВК Вагнера» не готовий іти знову шляхом ганьби. І тому ніхто не укладатиме договори».

Тобто, вперше під час війни популярний і впливовий військовий керівник публічно відмовився виконати наказ верхового головнокомандуючого. Це при тому, що два десятиляття (після розгрому «ЮКОСу» і посадки Ходорковського) у публічному просторі РФ ніхто відкрито не відмовлявся виконувати накази Путіна. І що не менш, а може, й більш можливе – жодної швидкої та жорсткої реакції з боку Путіна на цей безпрецедентний крок не було.

Що й визначило подальші дії Пригожина, які стали кроками не тільки до руйнації особистої влади Путіна, але й до руйнування Росії – і як держави, і як країни: публічне спростування путінського обґрунтування агресії в Україні, захоплення бойовиками Пригожина Ростова, похід «вагнерівців» на Москву, знищення літака Іл-22М і вертольотів з екіпажами.

Відповідати перед законом за ці дії Пригожину не довелося. Незважаючи на анонсовану особисто президентом РФ  обіцянку жорстко покарати головного заколотника, Путін справу проти Пригожина закрив, дозволив йому переїхати в Білорусь, а його бойовикам ще й подякував за те, що обмежились лише знищенням авіації, а на землі в масштабні бої не втягнулись….

Таким чином, увертюра «Вагнера» під назвою «Заколот» стала фінальним акордом балади про великого Путіна та могутню путінську Росію, яка лунала «от Москвы до самых до окраин» без зупинки цілих 23 роки.

Своїм рейдом Пригожин наніс смертельний удар по путінській державі: частину процесів по руйнуванню цієї держави він запустив, а ще частину – значно прискорив.

Як відбувається руйнування РФ

* Путінська пропаганда два десятка років у режимі 24/7 нав’язувала  росіянам повністю відірвану від реалій картину світу. У якій суперсучасний гігантський авіалайнер Росія нестримно летить до світлого майбутнього. За штурвалом пілота - сильний рішучий лідер Путін, за якого мільйони підданих готові без роздумів віддати життя (все як століттями учили: життя за царя). Й велика Росія Путіна успішно протистоїть всьому західному світу і в цьому протистоянні тільки встигає святкувати перемоги одну за одною.

Ця віртуальна конструкція почала руйнуватися під впливом численних невдач і поразок російської армії в Україні. А практично безперешкодний вояж бойовиків «Вагнера» по російських просторах показав її повну відірваність від життя.

* Далі – «залізний господар Росії» під час заколоту тільки один раз виступив із п’ятихвилинним виступом, у якому грозив заколотникам страшними наслідками. А далі - …. Ні-чо-го. Поки Путіна ніде і ніхто не бачив, замість нього вгамувати заколотників висловлювали бажання зовнішні держави. М’яко кажучи, другорядні на світовій арені. Такі, як Північна Корея. А у підсумку ситуацію з Пригожиним «розрулив» білоруський бацька Лукашенко.

* Розкол в російських елітах поглиблюється. Очевидно, що керівник «Вагнера» мав прихильників серед російського керівництва і розраховував на їхню підтримку в ході заколоту. Після його спроби №1, інші бажаючі у різних «баштах Кремля» перезаснувати Росію без Путіна будуть діяти набагато сміливіше та рішуче. І прояви активізації їхніх дій ми неодмінно побачимо вже найближчим часом. Інакше й бути не може: історія із заколотом Пригожина переконливо довела, наскільки путінський режим є жорстким (і у силу цього нездатним швидко та гнучко реагувати на великі загрози), настільки ж він є й крихким.

* Ще один дуже важливий висновок: ця історія відкрила сезон «чорних лебедів» у сучасній російській політиці. Поки система Путіна й була (до вторгнення в Україну), а потім лише здавалась цілісним та ефективно працюючим механізмом, ніякий заколот Пригожина із блискавичним безперешкодним просуванням його загону до Москви не міг реалізуватися що називається за визначенням.

Ці часи залишилися у минулому – світ побачив, що Росія «пішла у рознос». Тріщини з’явились і на фасаді конструкції путінського режиму, і – що ще більш важливо – почались деформації і «втома металу» всередині самої конструкції. Тобто, і росіянам, і світові треба готуватися до того, що «чорні лебеді» стануть звичними мешканцями московського ареалу.

* Початок чисток проти різного роду не повністю лояльних Путіну керівників. Так, російські ЗМІ повідомили, що заступника командувача угруповання в Україні Сергія Суровікіна за можливу підтримку підготовки заколоту заарештували після невдалого заколоту ватажка ПВК "Вагнер". Також за деякими даними, російська військова поліція нібито затримала в Сирії командирів ПВК "Вагнера". «Кремль, ймовірно, намагатиметься балансувати між заспокоєнням невдоволення міністерством оборони РФ і очищенням його від нелояльних фігур, не суперечачи при цьому своїй риториці і діям. Якщо йому буде надто важко досягти цього балансу, він може вирішити переслідувати лише одну з цілей. У такому випадку Кремль майже напевно зробить вибір на користь очищення від нелояльних фігур, незважаючи на постійний гнів щодо керівництва МО»,  - зазначає Інститут вивчення війни.

*І нарешті, тепер Заходу на чолі з США тепер однозначно потрібно більш ґрунтовно і максимально предметно готуватися до відповідей на складні та дуже актуальні питання:

Якою буде Росія після Путіна?

Як реагувати у випадку приходу до влади в Москві постатей на кшталт того же Пригожина?

Як встигнути підготуватися до дезінтеграції РФ таким чином, щоб цей процес відбувся максимально контрольовано та безпечно?

Як убезпечитися від розповзання зброї масового ураження із РФ?

Нові ризики

На ці питання зараз активно шукають відповіді й у США, й у ЄС. Сьогодні відбулась зустріч лідерів країн Євросоюзу, на якій вони обговорили нові ризики, що постали у зв'язку з більшою нестабільністю Росії.

Перед зустріччю головний дипломат ЄС Жозеп Боррель сказав, що досі ЄС розглядав Росію передусім як загрозу, оскільки Москва застосувала силу проти України, але тепер змушений врахувати нові ризики через внутрішню нестабільність у Росії.

«Очевидно, що Путін виходить з цієї кризи слабшим. Але слабший Путін – це більша небезпека. Тож нам треба дуже добре розуміти наслідки. Путін втратив монополію на застосування сили, і, безперечно, нестабільна Росія є більшим ризиком», – зазначив Жозеп Боррель.