Покарати ухилянтів: розбираємо законодавчі кейси

25 червня 2023, 13:30
Власник сторінки
Юрист, адвокат
0
358
Покарати ухилянтів: розбираємо законодавчі кейси

Що загрожує особам, які ухиляються від армії, та як їхня відповідальність може бути посилена

Як би прикро це не звучало, але кількість кримінальних справ за ухиляння від мобілізації в Україні дедалі зростає. Згідно звітності прокуратури, за перший квартал 2023 року правоохоронці зареєстрували 1455 нових справ проти ухилянтів, що становить вже 60 відсотків від кількості подібних справ, відкритих за весь минулий рік.

Провадження відкривають за 336 статтею Кримінального кодексу України («Ухилення від призову за мобілізацією»). Цю статтю почали застосовувати в лютому 2022 року, а до цього правоохоронці порушували справи за «ухилення від призову на строкову службу» (стаття 335 Кримінального кодексу) та «ухилення від військового обліку» (стаття 337 ККУ).

В Єдиному держреєстрі судових рішень містяться понад 500 вироків за ухилення від призову за мобілізацією. І хоча більшість з них є обвинувальними, засуджені, як правило, отримують умовне покарання. Бо хоча санкція за цією статтею і передбачає позбавлення волі на термін від трьох до п'яти років, але судді обмежуються м’якими вироками.

Більшість ухилянтів визнають провину та йдуть на угоду зі слідством. За це їх звільняють від реального покарання з іспитовим терміном на один рік. Для багатьох це можливість уникнути війни, адже поки триває іспитовий термін, засуджені лише мають відзначатися у поліції. По його завершенню вони знову можуть бути призвані до лав ЗСУ, але, вочевидь, ухилянти розраховують, що за цей час бойові дії завершаться.

Відтермінування призову, на думку таких чоловіків, врятує їм життя, проте слід брати до уваги, що депутати Верховної Ради та урядовці час від часу виступають із законодавчими ініціативами, які мають посилити покарання за ухилення від армії. І це стосується не лише тих, хто, отримавши повістку, не з’явився до військкомату, але й тих, хто незаконно перетнув кордон та переховується за межами України.

Як відомо, з початку повномасштабного вторгнення Україна закрила кордон на виїзд для чоловіків віком від 18 до 60 років. Винятки прописані в законодавстві – це, наприклад, особи з інвалідністю та батьки трьох малолітніх дітей. Однак цей припис часто порушують – хтось даючи хабар, а хтось вдаючись до радикальних методів – на кшталт спроб переплисти Тису та опинитися у Румунії або Угорщині.

По втікачах існує своя статистика. На кінець 2022 року 96 442 чоловіки призовного віку отримали дозвіл на виїзд за кордон через систему «Шлях». З них 66 474 успішно скористалися цим дозволом, причому 9 373 виїхали і не повернулися в Україну, коли згаданий вище термін минув.

Згідно з чинним законодавством, на таких порушників чекає тільки штраф – і лише в разі повернення в Україну. Кримінальна відповідальність передбачена, виключно якщо чоловік утік за кордон уже після отримання повістки.

А відтак міністр внутрішніх справ Ігор Клименко анонсував посилення санкцій для втікачів, зокрема, покарання військовозобов’язаних, які незаконно виїхали з України під час війни.

Річ у тім, що зараз до порушників застосовується лише адміністративна відповідальність за незаконний перетин державного кордону України. За такі дії статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400–8 500 грн) або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

«Думаю, що по закінченню війни держава зробить все для того, щоб кожному громадянину нагадати, що він робив під час війни. Маю на увазі тих, хто нелегально перейшов кордон», – зазначив міністр Клименко в інтерв’ю «РБК-Україна».

Деталей щодо того, яким має бути новий закон, Клименко не надав. Ймовірно, урядовець мав на увазі не новий документ, а внесення змін до наявних актів. Хай там як, а у соцмережах ініціативу здебільшого розкритикували. Крім нагадування про конституційні приписи щодо «вільного пересування громадян» і «заборони зворотної дії закону в часі» учасники дискусії вказували на неодноразові заклики президента Зеленського до українців за кордоном повертатись додому і «запускати економіку».

Слід зазначити, що ініціатива Клименка – не перша спроба посилити відповідальність і навіть змусити повернутися військовозобов’язаних, які виїхали з України від початку великої війни.

Так, наприклад, нардеп фракції «Голос» Андрій Осадчук минулого року зареєстрував законопроєкт №7171, яким пропонував ввести нову статтю до ККУ, встановивши кримінальну відповідальність громадян України, а також посадових осіб Державної прикордонної служби за перетинання державного кордону України з порушенням вимог в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану.

Для «звичайних» втікачів Осадчук пропонував покарання від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. А для прикордонників, які посприяли втечі – від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Доволі жорстко, але даний документ не пройшов, оскільки закон не має зворотної сили, а, значить, не допоможе повернути в Україну чоловіків призовного віку.

Натомість були зареєстровані ще два законопроєкти – №7265 та №7268. Останній також пропонував карати за незаконне перетинання державного кордону України під час дії воєнного стану. А перший містив дещо іншу новелу і встановлював кримінальну відповідальність за неповернення в Україну.

Якщо зупинитись на них більш детально, то слід зауважити, що законопроєкт №7265 пропонував доповнити ККУ новою статтею 337-1, яка встановлює відповідальність за невиконання вимог закону щодо повернення в Україну без поважних причин після введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях особою, яка згідно з законом підлягає призову на військову службу під час мобілізації. А також – усіма іншими особами, зобов’язаними повернутися в Україну.

Такий обов'язок поширюється на усіх призовників, членів уряду та керівників органів державної влади, народних депутатів України та голів рад усіх рівнів, працівників правоохоронних органів, суддів та прокурорів. За неповернення у 15-денний строк зазначеним особам загрожуватиме покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Але слід зазначити, що за цим проєктом необхідність прибути в Україну поширюється на призовників, які на абсолютно законних підставах перебувають за кордоном. Оскільки Україна посідає восьме місце за кількістю емігрантів, це торкнеться мільйонів чоловіків у віці від 18 до 60 років, які навчаються, працюють чи живуть за кордоном.

Наслідки ухвалення такого закону могли би бути вкрай негативними (громадяни просто почали би шукати можливість залишитися за кордоном назавжди, а не «піднімати економіку» разом з усіма). Та в кожному разі, законопроєкт №7265 зняли з розгляду ще восени минулого року.

Інший законопроєкт №7268 пропонує доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 332-3, яка складається з 3 частин.

В цілому стаття передбачає кримінальну відповідальність за перетинання державного кордону України під час дії воєнного стану, а перша її частина адресована призовникам, тобто особам, які згідно з законом приписані до призовної дільниці. Їх законодавець пропонує карати штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Частина друга статті 332-3 встановлює відповідальність за вказані діяння для військовослужбовців та військовозобов’язаних і передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Частина третя каратиме за дії, передбачені частинами першою або другою, вчинені повторно або групою осіб або службовою особою з використанням службового становища. За це загрожуватиме їм позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такої.

Наразі цей законопроєкт, який був написаний ще у квітні 2022-го, досі знаходиться на опрацюванні профільного комітету.

Мені відомо, що колеги по парламенту скептично ставляться до подібних ініціатив. Зокрема, з тієї причини, що відслідкувати перебування осіб, які незаконно перетнули кордон (але формально перебувають в Україні) не є реальним. У міжнародний розшук таких осіб не оголосиш, до того ж невідомо, як поставляться до цього наші західні партнери, котрі, очевидно, стикнулись би зі зростанням позовів до держави України, скерованих до Європейського суду з прав людини.

Та й загалом питання щодо того, як суворо слід карати ухилянтів від призову та втікачів, залишається питанням тонким. Бажання справедливості й однакових правил гри для всіх можна зрозуміти, особливо якщо запит на таку справедливість надходить від військових, котрі на фронті від 24.02.2022, або від родин, які втратили навійні близьких.

Проте, балансуючи між потребою задовольнити їхні вимоги та потребою бути милосердними до тих, хто хоч і переступив закон, але залишається громадянином України, варто все ретельно зважити. І лише зваживши, вдаватися до жорстких каральних санкцій.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости политики
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.