“Я зараз брата покличу” - чому Адміністрація судноплавства нарощує тиск на суд?

Розуміючи слабку юридичну позицію постанови 1499 (так звана “реформа” дипломування моряків), команда пана Ігнатенка під крилом заступник міністра Васькова наче злетіла з котушок.

Всі прогалини, “косяки” та навіть конституційні порушення цього скандального документа я пізніше розпишу в окремій публікації. І це ще буде стисло. Поки що пройдемося по верхівках останніх подій.

Мертвонароджена постанова

1499 суперечить багатьом нормам як українського законодавства, так і міжнародних документів морської спільноти не тільки у своєму тілі, а навіть у базових засадах. Про це її авторів попереджував ще Мінюст на етапі аналізу самого проєкту. В першу чергу 1499 суперечить нормам кількох статей Закону України Про адміністративні послуги. Не буду вдаватися в “багатобукв” юридичної мови. Якщо простими словами - Адміністрація судноплавства є держорганом надання адміністративних послуг, правовий режим якого має регулюватися в першу чергу Законом, а не тільки підзаконним актом (постановою Кабміну). Тож однією постановою теоретично неможливо зробити таку складну реформу.

Тобто, “реформатори” вирішили забити на догми та постулати, щоб швидше захопити ситну галузь під своїх. Бо закони пишуть та просувають не посадовці міністерств, а Верховна Рада. Фактично, це порушення самої структури демократії, коли треба питати дозвіл у народу в особі обраних ним парламентарів. Це як адміністратор перукарні вирішив би змінити ціни та склад команди, не порадившись з власниками. Саме подібним чином рейдери віджимають підприємства, прикриваючись підзаконними актами та лівими рішеннями судів. Але одна справа завод з матеріальними активами, а інша - дипломування моряків, яке є майже живим організмом. Тут просто нагнати тітушні, спиляти браму, змінити охорону та почати різати все навколо на метал не вийде. От і не виходить.

Як же Кабміну вдалося забити на висновки Мінюсту? Вони використали дуже хитрий та неоднозначний параграф 47 свого Регламенту. Він і дозволяє затверджувати постанови, які йдуть всупереч висновкам Мінюсту. Тут все залежить від політичної ваги голови того чи іншого органу, який хоче протиснути потрібні зміні. І ця колізія і раніше створювала масу проблем. Фактично виходить, що аналіз цього самого Мінюсту є суто такою собі порадою від якої можна відмахнутися, якщо дуже хочеться.

Але демократія річ збалансована. Принаймні у своїй теорії. Три її стовпи - законодавча, виконавча та судова влади - мусять бути незалежними одна від одної. І якщо перші дві дуже часто (не лише в Україні) якимось чином домовляються заради користі або інших цілей, то саме судова влада лишається балансиром демократії. Бо в іншому випадку все, що є у народу - умовне право на бунт. Саме це ми й побачили наприкінці 2013-го року.

М'яч круглий, поле рівне, суддя - %№@*%#

Через згадані вище догми демократії, судді завжди були окремою кастою. Всі ми добре бачили скандали та навіть трагедії, за їх участю. Але вдавати, ніби-то “ось цей чесний, як Дредд, а ось цей поганий” - дешева маніпуляція. А саме цим зараз і займаються в Адміністрації судноплавства, підтягнувши феноменальний адміністративний та публічно-кишеньковий ресурс. Нагадаю, 31 травня суд призупинив дію 1499 на час розгляду одного із позовів моряків проти постанови Кабміну. Від чого її автори та бенефіціари буквально вибухнули та пригоріли.

Днями голова Адміністрації судноплавства пан Ігнатенко навіть завів власну авторську колонку на одному з онлайн-ЗМІ. Щоправда, там (так само як і тут) написано, що думка автора може не співпадати з дійсністю або думкою редакції. Тож, фактично, на цьому сайті Ігнатенко не голова держоргану, а мій новий “колега”. Такий собі блогер, мало ж справ, мабуть, на посаді такого рівня. Ну і важливий нюанс, його публікацію одразу поставили під рекламу. Бо ж на їх боці так багато моряків, що треба ледве не кожному принести додому роздруківку “правди-матінки”. Пізніше поговоримо, мабуть, і про це. Бо у своєму матеріалі він, наприклад, каже про відсутність якихось законних засад для роботи електронного кабінету моряка. Тож указ Президента, яким його підтвердили - то для цілого голови Адміністрації так, пил. Ну і тому десятки тисяч морських спеціалістів, які отримували свої папери до 1499 робили це незаконно і мусять прийти та переробити. Там багато цікавого та навіть фентезійного. Але то пізніше.

Одним із головних аргументів наїзду на опальний суд став бекграунд головуючого. І дійсно, той “зашкварився” на темі справи проти активу Майдану. Але ж чомусь він вже 9 років продовжує виконувати свої обов'язки. Та й взагалі тема вуличного протистояння - це дуже відкрите питання для українців. Ми не побачили жодних реальних кроків у розслідуванні дій силовиків, чиновників тощо. Давайте відверто, цей бекграунд судді просто зручний для тих, кому не подобаються його рішення. Ну або нехай Кабмін пояснить, куди всі ці роки дивилося його МВС? Тут або “труси, або хрестик”. Або припиніть маніпулювати. Та й це ж не перший (і не останній суд) по 1499. Позовів вже десятки і буде більше. Тож, коли пану Ігнатенко подобалось, як інші судді відхиляли все підряд - то він ладен був цілувати Феміді рученьки. А тут он воно як. І в це також має повірити суспільство? От тому, що не вірить, і шмаляють зі всіх стволів господарі мертвонародженої постанови. Спочатку особисто Ігнатенко та його Адміністрація на власних сторінках у соцмережах. Потім пішов кишеньковий актив.

До речі, щодо нього. Голова “лояльної”, скажемо так, громадської організації взимку втрапила у халепу. Її взяла в Одесі на гарячому СБУ через схему по незаконному вивозу моряків за кордон за гроші. Було багато гвалту у ЗМІ, але закінчилося для неї все доволі непогано. Пані відскочила штрафом від нічогенької такої статті, пішовши на угоду із судом. А пізніше заявила, що то все була провокація. Отже, теоретично виходить, що вона набрехала або суду, погодившись із провиною задля угоди, або зараз бреше суспільству. І її патронів-моралістів це якось не хвилює. І Кабмін промовчав щодо такого гуманізму судді. Хоча цією справою були зачеплені площини одразу кількох міністерств.

Полундра - випускайте Кракена

Мабуть, така вибіркова принциповість пов'язана з позицією цієї самої пані. Бо одразу з початком критики 1499 у ЗМІ адепти її організації почали справжній терор у Мережі. Коментарі під сюжетами, постами у Facebook та справжній “скажений Макс” у їхній телеграм-групі. “Нагодували” і мене особисто через вдалий експеримент, який довів, що новий сайт з верифікації команди Ігнатенка Пізніше вона наголосила, що суд також заборонив їй обіймати деякі посади, прозоро натякаючи на облом у перспективі зайти вже із ксивою під крило Ігнатенка. До речі, по це в інтерв'ю прямо казав її колишній чоловік, який не захотів потрапити під роздачу. Мовляв, їй нагорі обіцяли крісло в Адміністрації судноплавства. Тож рівень неупередженості ви розумієте самі.

Коли ж суддя блокував дію 1499 на час розгляду справи - в чаті цієї громадської організації пригоріли всі методички. Градус цього полум'я навіть трохи підвів під монастир отримувачів вигоди від “нєгодованія”. В коментарях під новинами дехто з них прямо пропонував знайти оселі суддів та підірвати. Пізніше ці коменти видалили, але ж скріни лишилися. Якщо це не тиск на суд, то що тоді є тиск?

Може тиском є особисте втручання й Міністерства інфраструктури, яке є зацікавленою юридичною особою? Так цілий віцепрем'єр Кубраков зі своєї особистої сторінки дав жорстку критику роботі одного маленького, але гордого судді. Цю думку синхронно рознесли по ЗМІ та телеграм, де і почався справжній бій ботів за все добре та проти всього поганого. Використання адмінресурсу для втручання у процес правосуддя? Ні, не чули.

Нещодавно приєднали й НАЗК. Там опублікували “попередження” про можливе повернення корупції у галузь морського дипломування. Цікаво було б побачити аналіз юридичних засад, на яких був зроблений такий висновок. Мабуть, варто зробити запит та опублікувати його. Також цікаво, а що НАЗК думає про саму постанову 1499 та шлях її протискання всупереч попередженням Мінюсту й інших органів? Або як так вийшло, що через 1499 показники дипломування впали до 2000 за пів року, що у рази й рази менше, ніж до реформи. І що робити морякам, яким відмовляються у підтвердженні їх документів, отриманих раніше в абсолютно законний на той час шлях, якщо й прописана у 1499 апеляція не допомогла? Чомусь тут, недовірливий до судів пан Ігнатенко радить позиватись до цього самого суду. Мабуть, тому ще і такий гвалт навколо призупинення дії постанови. Бо чим тоді крити у судах, коли позовів стане набагато більше?

Висновок

Резюмуючи скажу наступне. Лобісти 1499 самі себе заганяють у кут. Це саме вони, а якась “морська мафія” підвищують градус ситуації вже не просто до кипіння, а до температури плазми. Дивна й поведінка профільного Міністерства. Ну ок, зробили ваші підлеглі косячну постанову. Вам вказали на прогалини. То будьте ж розумнішими - відкотіть все назад, використайте цю інформацію про похибки та зробіть все вже як треба. За вас та сама “мафія” виконала половину роботи. Що ви втратите? Трохи часу. Що отримаєте? Реальний факт прозорості та нормальної комунікації із суспільством. Нащо робити через коліно, куди так летимо, шановні? Чи може “годинничок тікає” і треба встигнути набити матрац необхідними папірцями?

Але посадовці обрали якусь “пацанську” позицію - задню не дамо, бо ми тут влада"! І плювати, що тисячі моряків підвисли у повітрі. А в кожного є родина та професія, яка значно розширяє географічні можливості проживання. Не дуже здивуюсь, якщо далі до критики суду приєднаються переможці битв екстрасенсів, реп-зірки та якось зранку суддя прокинеться з головою коня у ліжку. Бо рівень методів ми вже приблизно побачили, а ставки оголосили самі адепти постанови - 300-400 млн дол США оберту щомісячно.

Але увесь цей тиск на суд, на мою думку, демонструє розуміння слабкості позиції самими посадовцями. Якби постанову 1499 розробили та запровадили нормально, то судів можна було б не боятися. Але ж це прецедент. Якщо по одному лише позову один лише суддя здатен її заблокувати навіть без вироку - що буде далі, коли розгляд справи піде вже по суті? І скільки таких справ може бути? От і намагається влада показово надавати по пиці “нахабному судді”, щоб більше ніхто навіть не думав ставати у неї на шляху.

Але ж резонанс наростає, незадоволених більшає, галузь просідає та фактично заблокована. останньою краплею може стати хвиля інформації та бюрократичних проблем, яка докотиться до міжнародної морської бізнес-спільноти. Коли це стане вже не тільки внутрішньою проблемою України. Що адепти 1499 робитимуть тоді? Який адмінресурс їм допоможе? В якому іноземному виданні пан Ігнатенко відкриє свою авторську колонку? Ну і головне питання - скільки морських спеціалістів за час “пацанської розбірки нагорі” втратять контракти та можливості годувати родини?