Парламент не театр абсурду

Верховна Рада має розглянути звіт ТСК Миколи Тищенка.

З жовтня минулого року слідча комісія досліджувала ефективність діяльності Держлісагентства, Держекоінспекції та Державного агентства водних ресурсів.

Не хочу обговорювати моральну та політичну складову роботи членів ТСК.

Пропоную суто проаналізувати звіт.

Щоб не втомлювати аналізом всього документу, одразу перейду до висновків. Отже, комісія встановила, що доходи Держлісагентства за минулий рік складають 23 млрд грн, а могли б становити  881 млрд грн.

Сенсація! Ми тут обговорюємо, де знайти додаткові кошти для військових, а тут знайшлось майже дві третини дохідної частини державного бюджету на 2023 рік!

Звідки взялись 881 млрд грн? Щось на щось помножили. А потім щось додали, і вийшло… 881 млрд грн.

Звичайно, ці розрахунки неможливо сприймати серйозно. Заробити таку колосальну суму реально, якщо куб звичайних соснових дров буде коштувати тисячу доларів.

І це, друзі, головний “результат” роботи ТСК за пів року (якщо не рахувати десяток проваджень за зверненням НДУ, які правоохоронці після перевірки закриють, як і відкривали).

Як нам мене, публікувати звіт з такими “результатами” – це знущання з парламенту і суспільства, за податки якого утримується депутатський корпус.

Чи цього ми очікували від комісії? Поза увагою ТСК залишились реальні проблеми лісової галузі, які найбільше впливають на ефективність її роботи.

Наприклад, розмінування територій лісових масивів. Задача архіскладна, адже ліс - це не поле. Заміновані ліси це не лише відсутність можливості відновити безпечну роботу господарств. Це ризик виникнення масштабних пожеж, які дуже складно локалізувати.

Або інструменти залучення інвестицій. На цей рік затверджений рекордний план капітальних інвестицій, але реалізовувати величезний комплекс задач лише за рахунок обігових коштів лісових господарств складно і неефективно. Потрібне зовнішнє фінансування, робота з партнерами України!

Або диджиталізація, яка вкрай потрібна для створення комплексної сучасної системи моніторингу та контролю за обігом деревини. На жаль, втілення інноваційних розробок часто гальмується необхідністю місяцями прогризати бюрократичні процедури. Потрібна підтримка.

Або питання працевлаштування людей. Сучасні техніка, механізація вивільняє робочі руки. Це світовий тренд. Там, де працювало півтора десятка людей, тепер залучені п’ятеро. Треба спільно розв'язувати питання перекваліфікації, навчання співробітників лісових господарств.

І таких дійсно важливих та складних викликів перед лісовою галуззю ще з десяток. Проте замість конструктивної роботи з залученням міжнародних партнерів, бізнес-асоціацій, профспілок, експертних організацій бачимо політичне фрік-шоу, булінг, скандали, розгін фейкових звинувачень та компромату.

В такому форматі парламентський контроль та координація роботи над проблемами лісової галузі точно не потрібна. Парламент не театр абсурду.

Для охочих звіт та його аналіз за посиланням.