БЕБ: реформи пішли не туди. Знову…

17 квітня 2023, 12:06
Власник сторінки
Юрист, адвокат
0
491
БЕБ: реформи пішли не туди. Знову…

У квітні 2023-го Кабінет міністрів звільнив Вадима Мельника з посади директора Бюро економічної безпеки

У квітні 2023-го Кабінет міністрів звільнив Вадима Мельника з посади директора Бюро економічної безпеки. Буцімто за власним бажанням, про яке сам фігурант дізнався пост фактум. На своїй посаді Мельник пробув півтора року. Протягом цього часу він регулярно звітував про ті чи інші здобутки, і все – на перший погляд! – було гаразд.

Але перший погляд виявився і останнім. Хтось з високих владних кабінетів оглянув господарство БЕБ критичним оком і вирішив: цей Мельник зламався (читай: не впорався), несіть іншого.

Жарти – жартами, а вирішено між тим не тільки змінити главу відомства, але й переформатувати саму установу. Про це докладніше – у моєму матеріалі.

Як все починалося

У 2019 році представники команди новообраного президента Володимира Зеленського заявили, що з метою посилення боротьби з корупцією слід створити окремий орган для розслідування економічних злочинів та ініціювали законопроєкт про Службу фінансових розслідувань.

За дорученням глави держави проєкт закону «Про Бюро фінансових розслідувань» був внесений до Верховної Ради як невідкладний у серпні 2019-му. Проте за кілька місяців його відкликали для доопрацювання. Через пів року, у липні 2020-го, фракція «Слуга народу» зареєструвала новий законопроект «Про Бюро економічної безпеки України», який 3 вересня пройшов перше читання. Наприкінці січня 2021 року цей законопроект був схвалений у другому читанні та в цілому.

Так народилося БЕБ. А вже у серпні 2021-го «народився» і вище згадуваний Мельник – як очільник нової інституції.

До сказаного лишається додати те, що на той час розкриття економічних злочинів було на катастрофічно низькому рівні та відповідало кількома відсотків від мільйона проваджень. І це по-перше.

По-друге, до однієї й тієї самої компанії або підприємства по одному й тому самому кримінальному провадженню могли прийти представники СБУ, Нацполіції та податкової: і всі вони, по суті, «кошмарили» бізнес – і при цьому наповнювали не державний бюджет, а власні кишені.

По-третє, як тільки відкривалося кримінальне провадження, будь-який бізнесмен фактично підвішувався на гачок. Бо за наявності такого провадження йому ставало в рази складніше відкривати рахунки в банках, укладати контракти. У цій ситуації силовики та податківці намагалися тиснути на суб’єктів перевірок, пропонуючи незаконні методи закриття, по суті, фіктивних кримінальних проваджень. Це особливо добре спрацьовувало, якщо мова йшла про бізнесменів-політиків.

Передбачалося, що БЕБ покладе край цим неподобствам і беззаконню, а також засвідчить вищу ефективність у розкритті економічних злочинів. Також очікувалось, що передача таких злочинів «під опіку» одному органу оптимізує державні витрати на нього та впорядкує всі слідчі процеси.

Сумніви

Ідея консолідації функцій кількох правоохоронних органів в одному, а також загальне скорочення їхнього штату всіляко віталася, зокрема, в середовищі законотворців.

Однак вже тоді виникали побоювання, що Бюро економічної безпеки може стати клоном податкової міліції, яка досить часто репресувала підприємців, але не прагнула аналізувати ситуацію та шукати шляхи вирішення проблем. Існував ризик, що «старі» кадри з податкової міліції кинуться брати в облогу своїми резюме новий орган, а відтак принесуть із собою традиційні проблеми, із корупцією включно.

Крім того, як зазначала Європейська Бізнес Асоціація, мета заснування БЕБ не відповідала змісту положень закону про його створення. Адже у документі не було чітко визначено, які саме категорії економічних злочинів розслідувати БЕБ. Закон містив досить широкі формулювання, які могли бути потрактовані по-різному.

Когось бентежили і надвисокі зарплати працівників БЕБ, і їхня чимала чисельність – чотири тисячі осіб. Втім, як з’ясувалося згодом, з 4000 вакансій була заповнена лише 731, тож посадовці цього органу обійшлися державі у меншу суму, ніж можна було очікувати. Але це – їхній перший та єдиний на сьогодні плюс.

В чому полягають претензії до БЕБ?

3 січня 2023 року з’явилася новина про те, на Закарпатті викрили старшого детектива Бюро економічної безпеки на отриманні хабаря за прикриття нелегального ринку електронних сигарет.

У БЕБ стало ще на одну вакансію більше, а довіри – навпаки – менше, хоча в яких одиницях її вимірювати – невідомо. Те, чого побоювалися експерти у 2019-2021 рр., стало реальністю: новий орган діяв старими методами, оскільки випадок із закарпатським детективом, звісно, не одиничний.

Із сигаретами (щоправда, не електронними, а звичайними) у БЕБ взагалі проблеми. Тютюновий ринок – слабке місце Бюро економічної безпеки. За даними моніторингу торгівлі тютюновими виробами, який проводить компанія Kantar Ukraine, у серпні 2022 року чорний ринок тютюну досяг свого історичного рекорду – 21,9%. А сума несплачених акцизів з нелегально проданих цигарок торік сягнула 19 млрд грн.

І це при тому, що боротьба з незаконним обігом підакцизних товарів є одним з ключових завдань БЕБ.

Друга ахілесова п’ята Бюро – гральний ринок, де фактично на очах у працівників БЕБ зародилися багатомільярдні схеми з ухилення від податків за участі банків, торговельних мереж та фінансових компаній.

На додачу до сказаного, працівників БЕБ почали звинувачувати у відвертому саботажі. У медіа потрапив лист Офісу Генпрокурора на ім’я одного з депутатів, у якому прокурори скаржаться на «системні випадки нехтування детективами та керівниками слідчих підрозділів БЕБ вимог кримінально-процесуального законодавства та письмових вказівок прокурорів».

Нарешті, якщо перейти до фінансового виміру ефективності БЕБ, не можна не визнати, що вона є вкрай низькою. Відповідно до звітності БЕБ, за весь 2022 рік Бюро відшкодувало держбюджету лише 33,27 млн грн. Водночас у 2023 році на зарплатню співробітникам Бюро заплановано 390 млн грн, – йдеться в одному з останніх повідомлень БЕБ.

Цих двох цифр достатньо, щоб оцінити розрив між капіталовкладенням у нову структуру та її ККД.

Є й інші дані. За інформацією тимчасової слідчої комісії, яка була створена восени 2022 року і яка зараз продовжує оцінювати діяльність Бюро, у 2022 році в провадженні БЕБ перебували 664 кримінальних провадження, з яких лише 15 направили до суду (12 з них – з обвинувальним актом).

Як підсумок всього сказаного нещодавно парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики визнав роботу БЕБ незадовільною. Після цього депутати зареєстрували законопроєкт, який передбачає повне перезавантаження роботи Бюро, зокрема переобрання його голови.

Що далі?

Цікаво, що нині за перевантаження БЕБ виступає голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев, який у 2020-му активно обстоював створення нового органу. Нині в інтерв'ю LIGA.net він визнає, що «загалом діяльність БЕБ є абсолютно негативною», а «реформа податкової міліції, внаслідок якої було створено БЕБ, провалилась».

«З моменту створення БЕБ минуло понад 15 місяців, втім, очікуваної ефективності в роботі, прозорості у своєї діяльності, нульової толерантності до корупції цей новий державний орган не продемонстрував», – наголошується у законопроєкті про перезапуск Бюро, одним з авторів котрого і є Гетманцев.

Сенс документу полягає у тому, щоб достроково припинити повноваження директора Бюро та його заступників і оголосити конкурс на нове керівництво. У разі ухвалення документа всі працівники БЕБ повинні будуть протягом року пройти атестацію, під час якої оцінюватимуться їхні професійні якості, доброчесність та наявність конфлікту інтересів.

Іще одна принципова новація законопроєкту від Гетманцева – під час оцінки доброчесності кандидатів у детективи БЕБ будуть залучені міжнародні партнери. Така практика супроводжує нині практично усі процеси призначення до нових правоохоронних та антикорупційних органів.

Спочатку міжнародників було вирішено не залучати до проведення конкурсу, але тепер Гетманцев каже, що це було помилкою. «Щодо міжнародників я вважав, що ми достатньо зрілі, аби зробити все самостійно. Я помилявся», – визнає він.

Таке каяття має припасти до смаку нашим міжнародним партнерам. Перезавантаження роботи БЕБ увійшло до меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ в межах нової програми на 15,6 млрд доларів. Однак від перезавантаження Бюро залежатиме не лише отримання кредиту МВФ, але й супутнього фінансування на суму близько 40 млрд доларів, яке вкрай необхідне країні в умовах повномасштабної війни.

Тепер на Україну чинитимуть активний тиск із тим, аби вона здійснила ще одну реформу, а, точніше – перереформувала раніше реформоване, вибачте за таку безглузду фразу. Втім, інакше і не скажеш. Ми весь час проводимо реформи, які в кращому разі відкидають нас на вихідну точку, а в гіршому – ще більше ускладнюють та заплутують ситуацію.

Ймовірно, що із БЕБ відбуватиметься те саме: створення Бюро економічної безпеки піде на нове коло, але тепер – вже із міжнародними експертами. А через певний час хтось із високопосадовців вкотре визнає, що щось пішло не так. Знову, знову і знову…

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости политики
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.