Вірус Путіна вразив китайське керівництво

Так званий мирний план Китаю – це найслабший документ за багато років, який я бачив від керівництва цієї країни. Це помилка для Китаю, оскільки він розкрив справжні наміри керівництва країни.

Так званий мирний план Китаю, як на мене, це найслабший документ за багато років, який я бачив від керівництва цієї країни. Це помилка для Китаю, оскільки він розкрив справжні наміри керівництва цієї країни щодо ревізії чинного світопорядку.

Ці наміри Китай приховував як мінімум останні 20 років. Фактично документ демонструє, що Китай готовий демонтувати той самий світопорядок, який зробив можливим його економічне зростання. І став на бік диктатур, які хочуть переформувати світ. Це країни, де не має демократії, свободи, лібералізму, а є, так званий, «китайський порядок».

Це підтверджується тим, що в тексті «плану» немає вимоги покарання агресора. А це фундамент на якому будувалося ООН і увесь післявоєнний світ.

З чим я пов’язую таку позицію саме зараз?

Перше. Думаю, що Китай вже відійшов від принципів, закладених Ден Сяо Піном в 1979 році. Згідно з цими принципам у політбюро партії який-ніякий плюралізм думок повинен існувати. Сі Цзіньпін на останньому з’їзді партії фактично зачистив політбюро від неугодних та встановив диктатуру в країні.

Друге. Ден Сяо Пін заповів, що керівник держави не повинен обіймати посаду понад десять років. Сі Цзіньпін цей принцип скасував й може керувати країною необмежений термін. Як показує практика, така конструкція є дуже вразливою для помилок, які робить диктатор. Адже він думає, що найрозумніший та отримує повну інформацію, хоча це не так. Коли відсутні конкуруючі групи хоча б у політбюро, то це означає, що вже є спотворення подачі інформації. Оточення розуміє, що голова держави не готовий слухати критичну інформацію і через це диктатор ухвалю стратегічно помилкові рішення.

Оприлюднений мирний план вважаю прикладом такого стратегічного помилкового рішення. Оскільки Китай дає зрозуміти всьому світу, що він готовий на агресію. Сучасний Китай починає нагадувати сучасну Росію.

 Оточення Путіна – це несамостійні люди, які не готові говорити щось проти керівника. Відповідно це привело Росію в нинішній стан: відкрита агресія проти України з відповідними наслідками.

Так званий мирний план Китаю говорить про те, що реваншистська  ідеологія, яку країна підтримувала останні роки, стає схожою з російською та виливається в конкретні кроки. Це ідеологія «приниження все XIX» століття. В цей час такі колоніальні країни, як Франція, Британська імперія шматували Китай. Також там були присутні США. Відповідно Китай хоче реваншу.

В країні готують населення до якоїсь події. Торік фільм «Битва при Чосинському водосховищі» набрав прокатних зборів ледь на мільярд доларів в Китаї. Фактично весь Китай його подивися. Цей фільм нагадує російські гасла «можем повторить» й «деды воевали». Це фільм про те, як китайські війська билися з об’єднаним угрупованням ООН, куди входили американці, філіппінці, французи, турки. Мова йде про корейську війну 1950-53 років, коли вступ Китаю у війну на боці Північної Кореї зберіг цю країну в нинішньому вигляді. Але головний акцент фільму в тому, що китайці воювали з американцями та їх перемогли. Вважаю, що зйомки цього фільму є невипадковими. Потрібно враховувати, що в галузі пропаганди в країні нічого не відбувається без компартії. Це говорить про те, що Китай починає ухвалювати неадекватні рішення, що відповідають власній пропаганді, в яку самі китайці повірили.

Є високий ризик, що Китай може відкрито почати допомагати Росії. Це рішення не може керуватися здоровим глуздом, адже Китай точно нарветься на санкції від США, що призведе врешті решт до кризи в економіці Китаю. Це призведе до сплеску незадоволення. Щоб його подавити, Китай буде змушений або напасти, або оголосити війну Тайваню. Це в короткостроковій перспективі.

А в середнє строковій перспективі країна готує своє населення до зіткнення із через Тайвань із США та іншими країнами. Але це буде означати війну проти всього світу. За Тайвань точно вступиться Японія, Південна Корея, США, країни Євросоюзу. Ми йдемо до четвертої світової війни, але вже за участю Китаю.

В цій ситуації є ризики для нас. Вони полягають в тому, що країни заходу можуть починати загравати з Росією, щоб залучити її на свій бік у війні. Деякі з наших аналітиків думаю, що це не можливо. Але в історії вже були такі приклади. Почали ж США поставати ленд-ліз союзнику Гітлера Сталіну. Тому що у США був свій інтерес в такій ситуації підтримувати Радянський союз. Тому такі ризики зараз слід враховувати. Розуміти, що Україні потрібно якомога швидше закінчувати війну. В першу чергу виробляючи власну зброю, що є важливим аспектом нашої перемоги. Тоді ми будемо не так залежати від допомоги інших країн. 

Судячи із ситуації в Китаї, то диктатор втрачає зв'язок із реальністю і може зробити таку ж помилку, як Путін. Хоча з точки зору раціональної логіки Китаю було б вигідніше пережовувати Росію до кінця і не показувати свою силу сьому світу. А так Китай вже зробив помилку. Впевнений, що у Японію, Південній Кореї, В’єтнамі вже всі зрозуміли, що рано чи пізно Китай розпочне проти війну в азійському регіоні.

Але цікаво, що Китай починає наступ на умовний Захід у найбільш непідходящий час. Це той час, коли Захід консолідується, активно розвиває свою військову промисловість і в цілому ментально готовий до конфронтації. Тобто Китай ризикує втратити вагому частину власних здобутків. Як і Росія.