Від чого залежить успіх боротьби з російською агентурою

Нові виклики повномасштабної війни вимагають не тільки кадрового посилення спецслужби професіоналами, а й внесення потрібних законодавчих змін.

На цьому тижні президент Зеленський представив  колективу Служби безпеки новопризначеного кервіника спецслужби Василя Малюка.

Під час представлення Зеленський зазначив, що «від початку повномасштабного вторгнення Василь Малюк довів, що є патріотом, професіоналом і саме тією людиною, яка має керувати Службою безпеки нашої держави».

Новий голова СБУ зі свого боку запевнив, що спецслужба змінює підходи до роботи: «Ми сьогодні будуємо нову й сучасну модель Служби безпеки. Особливий акцент робимо на контррозвідці».

Проте у ефективності контррозвідувальної діяльності спецслужби не все залежить від нового професійного керівника СБУ та того, як йому вдається організувати роботу органу, який він очолює.

Оскільки СБУ діє не у вакуумі - її діяльність регулюється чинними законами й іншими правовими документами. А деякі з цих законів приймались багато років тому. І не відповідають вимогам життя сучасної України, особливо в умовах війни.

Зокрема, чинний закон «Про контррозвідувальну діяльність» було ухвалено 20 (!) років тому. За цей час безпекова ситуація докорінно змінилася. Коли приймали цей закон, у природі не існувало сучасних загроз -  кібератак, атак критичної інфраструктури, інформаційно-психологічних та інших  операцій, що властиві «гібридній» війні.

Ну і зрозумло, що закон про контррозвідувальну діяльність миирних часів 20-річної давнини абсолютно не розрахований на застосування під час повномасштабної війни. І не тільки безпсередньо в умовах бойових дій, а й на окупованих та деокупованих територіях, в умовах масованого постачання зброї із за кордону, тих же кібератак, тощо.

Нові виклики і реалії року повномасштабної війни вимагають внесення потрібних законодавчих змін. Причому реформу СБУ планувалося провести ще у 2021 році, але тоді законопроект про контррозвідувальну діяльність №3196-Д «завис» у ВР після першого читання.

Тому восени минулого року до Верховної Ради за ініціативою самої СБУ був внесений новий законопроект про контррозвідувальну діяльність (а також законопроект про боротьбу з терроризмом).

Нова редакція закону про контррозвідувальну діяльність запроваджує чітке регулювання контррозвідувальної діяльності, розширює коло державних органів, що її проводять, деталізує їх повноваження, а також підстави та порядок проведення цієїдільності.

Цей закон  дозволить СБУ задіяти сучасні методи та засоби, щоб ефективніше виявляти зрадників, шпигунів, колаборантів та агентів РФ, а також врахувати вже набутий унікальний досвід боротьби з ними.  

Щоб уникнути зловживань, у законі прописано ряд запобіжників. Зокрема, це контроль з боку президента, Верховної Ради, Кабміну та РНБО.

Закон враховує передові світові практики і дозволяє заповнити той правовий вакуум, в якому змушена діяти спецслужба за наявності нинішнього застарілого закону 20-річної давнини.  

Справа тепер за депутатами Верховної Ради, які прийняттям нового закону зможуть створити необхідні правові норми для більш ефективної діяльності спецслужби в умовах повномасштабної агресії Росії проти нашої країни. І, зокрема, у приоритетному напрямку роботи спецслужба – контррозвідувальній діяльності.