Покарати невинуватих, нагородити непричетних!

Спроба УкрПравди відбілити міністра Резникова вийшла настільки неоковирною, що лише нашкодила. Використали імя одного з попередників, який до матеріального забезпечення не мав жодного стосунку!

Те, як швидко на історію з корупцією в МОУ зреагувала «Українська правда», так саме та в яку вклався Томаш Фіала, і яка на кожній паперті просить допомагати незалежній журналістиці. Отже видання хутко рубонуло замовлення на апологетику Олексія Резникова, міністра оборони, котрий ні сном , ні духом не знав кому він підписав латіжку на 13 мрд. грн. для організації харчування військ. Те, як під скандал негайно скликали комітет ВР з питань нацбезпеки, як швидко впрягли СБУ у відбілювання репутації міністра через репутацію міністерства. Тільки шахрайство журналістів УП вилізло вже у заголовку, адже якогось біса вони змістили акценти із корупції в міністерстві імені Рєзникова, на міністерство Тарана. Але ж все літо і осінь минулого, 2022 року, було неймовірно багато нарікань на погіршення матеріального забезпечення. Особливо гостро стояло питання забезпечення зимовою формою. Пригадується навіть Мар’яна Безугла піарилася на темі, потім , коли поставки зірвали, вона зникла з медійного поля.
Отже по пунктах- Подача УП https://www.pravda.com.ua/articles/2023/01/25/7386353/ виглядає як ненав’язлива апологетика міністра Резникова, на жаль, запізніла, адже Рєзников не з тих, хто не підозрював про оборудки відставленого Шаповалова. Розслідувачі давали час Рєзникову з Єрмаком уникнути скандалу. Але після Рамштайну-8 має бутии Рамштайн-9, а іншого Резникова туди послати нікому.
Наступне – відставка Шаповалова не відміняє корупції поінших напрямках міністерства. Сам Резников не винесе сміття з хати рівно доти, доки наступні розслідувачі не розкопають наприклад цін на амуніцію.
Така апологетика є навряд чи проплаченою, вона є очевидним свідченням апаратного посилення Єрмака , і що називається – знаходженням спільної мови з Фіалою, головним інвестором в УП.
А тепер про якість виконання замовлення. Те, що акцент у статті зміщений на персону Миронюка, швидше за все пов’язане зі страхом нинішнього керівництва з неспроможністю щось показати якісніше, ніж робив Миронюк. Бо коли делегація ВМСУ на чолі з адміралом Неїжпапою і Оленою Зеленською спускали на воду корвет проекту АДА «Гетьман Мазепа», вони трохи забули пригадати, що саме Миронюк стояв за цим проектом. І за закупівлею чеських гаубиць «Дана», за що його медіа ледь не розірвали, а потім коли розібралися, то тих заткнулися. Чому наголосив саме на озброєнні? А ось чому!
Суть журналістського шахрайства – Миронюк ніколи незаймався РЕЧОВИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ. Миронюк – це про озброєння! УПячка нам просуває тему з бронежилетами , як найзнаковішою шахрайською оборудкою в МО початку війни, навіть не розуміючи що Миронюк тим у чому його звинуватили під підлим зворотом «ніби то» ніколи не займався, і якби він прийшов з пропозицією до відставленого Шаповалова, той би його просто з порога послав би, натякачи щоб не ліз не в свою пісочницю. Саамі ж журналісти УП відзначають доволі хамовиті відписки МОУ за підписом Того ж Шаповалова!
Але тепер про висновок – бажаючи якомога швидше вигородити міністра Резникова, здається, при поклонах , поклонах , трожи розбили собі чоло, та так , що обляпали непричетних. Класика адміністрування епохи Зеленського якраз і полягає в реанімації совкової моделі – покарати невинуватих, нагородити непричетних!