Майбутнє Росії: демонтаж замість демократизації

Чому в Росії не може бути демократії та як швидко і безпечно провести остаточну деконструкцію російської імперії.

Незалежно від того, скільки місяців ще буде продовжуватися агонія путінського режиму, світова спільнота вже зараз починає конструювати нову реальність після поразки Росії у війні. Світ робить висновки із того, що своєю агресією в Україні Росія зруйнувала світовий порядок, заснований на правилах. І намагається знайти відповідь на питання: як цього уникнути в майбутньому?

Кастінг «правильних-хороших росіян» оголошено відкритим

Судячи з висловлювань ряду західних політиків, нинішня ситуація із черговим облаштуванням Росії (вже четвертий десяток років після виходу есе автора «Архіпелага ГУЛАГ» Олександра Солженіцина під назвою «Как нам обустроить Россию?» в 1990 році питання цього облаштування залишається відкритим) їм багато в чому нагадує ситуацію початку 90-х років минулого століття. Коли після поразки СРСР у «Холодній» війні із подальшим розпадом російської імперії в її радянській обгортці Захід розглядав різні варіанти визначення місця і ролі Росії у тодішній новій реальності. Й замість підтримки процесів розпаду вже метрополії-Росії та стимулюванні «параду суверенітетів» її національних окраїн на чолі з Татарстаном та Чечнею  зупинився  на ідеї збереження єдиної Росії, яку потрібно штучно демократизувати ззовні.  Головний аргумент був такий – це дасть змогу забезпечити контроль над величезним арсеналом ядерної зброї на території РФ. Такий само аргумент наводять і сьогодні прихільники збереження «единой-неделимой».

Отже, зараз є привід для тривоги. Бо, на жаль, існує реальна загроза того, що й цього разу після поразки Росії вже не у «холодній», а у «гарячій» війні Захід за підтримки еліти російської імперії зі всіма величезними ресурсами цієї еліти спробує піти по звичній для нього стежці. І в черговий раз наступити на ті же граблі: заявити, що, немовби, проблема не в Росії та менталітеті її населення, а у помилковому виборі росіян, які на демократичних процедурах виборів обирають «неправильних» обранців із числа представників еліти. А тому потрібно просто провести роботу над помилками, знайти 100% правильних-хороших росіян -  перш за все, серед опозиції до режиму Путіна. Й у підсумку цього разу вже гарантовано демократизувати Росію «вшир, вглиб и по всіх діагоналях».

На сьогоднішній день квінтесенцією цього підходу є недавня стаття литовського екс-прем’єра Андрюса Кубілюса «Наші «російські» психологічні комплекси».

Це дуже тривожна тенденція. Оскільки саме зараз світ розплачується за плоди попередньої ілюзії Заходу про можливість демократизації Росії ззовні. І саму велику ціну просто зараз кожного дня платять Україна і українці.

Саме тому для українців неприйнятною є сама ідея того, що світ знову може зіграти з Росією в «російську рулетку». ЇЇ правила: Захід надає Росії свої демократичні рецепти та гранти на їх підтримку – а там подивимося, чи демократизується цього разу загадкова Росія чи ні.

Росія і демократія  - «две вещи несовместные»

Тим більш, що зараз створені, здається, всі належні умови для усвідомлення світом давно очевидної і дуже простої істини: В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ НЕ МОЖЕ БУТИ ДЕМОКРАТІЇ.

І головна причина цього в тому, що не тільки російська еліта, а й глибинний російський народ категорично не сприймають демократичних принципів облаштування держави, суспільства і самого свого щоденного життя.

Це жодним чином не навмисна образа населення сусідньої країни. Це проста констатація очевидного факту: росіяни-піддані імперії «заточені» виключно під життя в імперії за самодержавної влади государя-імператора. Вони повністю конгруентні цій моделі облаштування життя - такі, якими вони насправді є.

Саме так вони бачать російські реалії і себе у цих реаліях. І, як зазначає відомий грузинський аналітик Георгій Удзілаурі, цей російський імперський тоталітаризм з часу зародження імперії за царя Петра І переходив із покоління в покоління. Стаючи всі більш небезпечним для демократій і світового балансу.

Найбільша ілюзія Заходу -  що цей століттями існуючий імперський тоталітаризм  можна за декілька років чи десятиліть змінити штучним насадженням ззовні серед підданих російської імперії демократичних правил, норм та стандартів. Й за «демократа» Єльцина, й за автократа Путіна більшість російського населення підтримувала «усмирення» Чечні, «примус до миру» Грузії, «спеціальну військову операцію» в Україні. Навіть більше  - за весь час існування російської імперії ця імперія завжди обирала агресивний підхід до сусідів і при цьому завжди отримувала підтримку населення.

Спеціально для тих, хто думає, що проблема у Путіні та його оточенні, а ось мега-опозиціонер, умовний «Навальний» прийде-порядок у Росії наведе. Як думаєте, чому досі ЖО-ДЕН (NB!) російський опозиціонер не виступив із закликом до росіян пройти справжнє покаяння і вибачитися перед завойованими народами Росії, перед грузинами, перед українцями? Не запропонував надати поневоленим народам Росії право самим вирішувати свою долю, розпоряджатися природними багатствами на їхніх територіях, не запропонував росіянам вибачитися за зверхнє та зневажливе ставлення до цих народів? Тому, що такі ідеї та їхні носії не будуть легітимізовані підданими російської імперії, яки себе помилково називають громадянами.

По цій самій причині жоден опозиційний російський політик не проводить послідовно лінію про те, що російська держава – лише одна із майже двохсот держав у світі. Й як і всі інші члени міжнародного товариства повинна дотримуватися – насправді, а не на словах – всіх вимог міжнародного права, міжнародних норм і правил, статуту ООН, тощо.  Та сприймати покарання за їхнє порушення.  

Висновок: сила природного, справжнього схвалення підданими російської імперії принципів облаштування їхньої держави та їхнього суспільства набагато міцніша спроб штучно ззовні ці принципи змінити. Спроби таких змін заздалегідь програшні.

Ключ до демонтажу Росії – підтримка самовизначення її народів

Як історик за освітою я можу багато розповісти, як у російській історії з 17 століття до наших днів неодноразово траплялося, що росіяни після коротких періодів штучного впровадження чужих демократичних норм і правил швидко повертались до звичного самодержавного ладу та домінування своєї справжньої імперської свідомості. 

Але у нинішній критичній ситуації набагато більш важливим, ніж уроки історії є той факт, що цього разу колективний Захід, нарешті усвідомив, що Росія є найбільшою загрозою для світової безпеки. Саме так – Росія. Без прикметників – авторитарна, недостатньо демократизована, не прогнозована, тощо.

Це дає підстави розраховувати, що з усвідомленням цього очевидного факту Захід перейде до наступного кроку: зняття цієї загрози з порядку денного. А зняти російську загрозу з порядку денного можна тільки одним способом: зняти з порядку денного країну під назвою «Російська федерація». Тобто, провести прораховану, контрольовану де-конструкцію цього величезного штучного утворення.

Із подальшим облаштуванням життя її частин на нових засадах. Що надасть можливість говорити про успіх впровадження демократичних норм і стандартів на цих територіях. Як це було зроблено у осколках Австро-Угорської імперії після її поразки у Першій світовій війні.

Демонтаж росімперії можливо провести швидко та безпечно, Для цього Заходу потрібно замість спроб нав’язування ззовні  підданим російської імперії штучних моделей їхнього буття діяти прямо протилежним шляхом.

А саме – йти до природи народів, які входять до імперії. До їхніх прав на самовизначення. У різний час вони були завойовані, або насильно приєднані до імперії. Проте зберегли частину свої національної ідентичності – татарської, чувашської, чеченської, тощо.

Тому колективному Заходу потрібно всіляко підтримати процеси самовизначення цих народів, допомогти їм побудувати власні держави.

Цим будуть вбиті два великих зайця – по-перше, російська імперія піде, нарешті, у небуття. І, по-друге, саме у цих нових утвореннях на руїнах російської імперії Захід зможе успішно допомогти побудувати справді демократичні сучасні держави. 

#демонтаж російської імперії