Як забезпечити «оксамитовий» розвал Росії

Україна зараз не тільки активно творить нову себе, а й змінює світ навколо себе і формує новий світовий порядок в цілому. Практично руйнуючи по ходу цих процесів й сферу впливу Росії, й саму Росію.

І приголомшливі успіхи ЗСУ на Харківщині ці процеси кардинально прискорили.

Для того, щоб правильно уявити собі перспективи та часові рамки

а) зменшення впливу Росії як глобального гравця та

б) дезінтеграції РФ як єдиної держави

потрібно розуміти одну важливу річ. А саме – за фасадом РФ як сильної ті міцної держави на твердому фундаменті та з великим запасом міцності  насправді є вразливе утворення. Там «країна-бензоколонка» під апаратом штучного дихання,  імперія, яка вже вступила у період свого розпаду.

До недавнього часу це утворення трималося достатньо впевнено, оскільки виконувались обидві обов’язкові умови продовження його існування. По-перше, сильна центральна влада. По-друге, наявність великого фінансового ресурсу для дотацій від метрополії колоніям. Особливо потенційно бунтівним – на кшталт Чечні.

Обидві ці підпорки вибила війна проти України.

Десакралізація путінського режиму, яка почалась серед населення РФ у березні після провалу бліцкригу та відступу росіян з Київщини, Чернігівщини та Сумщини після харківської поразки наростатиме у геометрічнії прогресії.

Фінансовий ресурс теж ВЖЕ «накрився мідним тазом» – федеральний бюджет РФ із кожним місяцем стає всі більше дефіцитним. За минулі вісім місяців цього року він лише формально профіцитний - профіцит російського держбюджету за цей період склав всього 137 млрд. руб. «Всього» - оскільки за шість місяців він був у 10 (десять!) разів більше – 1, 48 трлн.руб.

Іншими словами – вже цього або наступного місяця дефіцит поточного бюджету РФ буде зафіксований і станом на показники цього року в цілому. З дефіцитним бюджетом заклики «Досить годувати Кавказ!» стануть категоричним імперативом для Путіна і Ко. Зі всіма відповідними наслідками для цієї компанії.

Отже, якими у цих умовах є стратегічні завдання України?

По-перше, у ході війни проти РФ всіма можливими засобами продовжувати руйнування Росії. Цей жахливий Карфаген обов’язково має бути зруйнований - задля забезпечення безпеки нашої держави. Інакше спроба російського реваншу за неминучу поразку у нинішній війні проти України стане лише питанням часу.

Як переконливо довів нещодавній досвід, імперська і агресивна природа Росії нікуди не зникає при поверховому ремонті фасаду московської влади. І після умовного «демократа Єльцина» неминуче знову прийде новий автократ Путін. Із відкритими імперськими зазіханнями і «органічним нетравленням» самої можливості існування поруч із Росією справді незалежної України.

По-друге. Потрібно чітко заявити про свої амбіції стати лідером того табору країн пострадянського простору, які об’єктивно зацікавлені у скорішому розпаді Росії та захисті своїх національних інтересів. Це Молдова, Грузія, Азербайджан, Казахстан та інші країни. І не просто задекларувати своє лідерство, а запропонувати серйозну і реалістичну програму спільних дій у процесі розпаду РФ і після завершення цього процесу.

По-третє, домовитися про співробітництво у роботі з «оксамитової дезінтеграції» російської імперії з провідними країнами Заходу. Які, безперечно, мають у цієї справі свої інтереси.

Зрозуміло, що країни Заходу буде цікавити, перш за все, контроль над ядерної зброєю ті іншою зброєю масового ураження, яка є у володінні нинішньої РФ. Також це

забезпечення контрольованого розпаду РФ;

уникнення масштабних потрясінь та конфліктів у нових державах на її території;

Процес дезінтеграції Росії став логічним наслідком екзистенційних помилок путінського режиму. Головна із яких – напад на Україну 24 лютого.

Цей процес розпаду РФ Кремль зупинити вже не зможе. Що є, звичайно, гарною новиною для України. Але водночас процес розпаду величезної імперії по сусідству з Україною – це величезний виклик для нашої держави. Бо велика кількість загроз у ході реалізації цього розпаду вимагатиме від нашої країни швидких та професійних дій у багатьох сферах, чіткої координації зусиль із західними партнерами, здібність розробити проривні стратегії та реалізувати їх на практиці, тощо. І до цього реагування потрібно готуватися вже зараз.

Оскільки головне завдання України і наших союзників – цього разу довести справу розпаду Росії до успішного завершення – розпаду цієї імперії. І не допустити повторення помилки початку 90-х. Коли після поразки СРСР у «холодній війні» і його розпаду, Захід вирішив, що із «імперією зла» покінчено. І в його інтересах - не допустити розпаду Росії.

Тим самим Захід зробив можливим спробу реваншу Путіна за поразку. Від моменту, як Захід вирішив, що час перепочити і до приходу Путіна минуло якихось вісім років...

Найбільшу ціну за цю невиправдану поблажливість просто зараз сплачують Україна і українці. Повторення такого – неприпустимо за жодних обставин.

Й тому –

Росія має бути зруйнована якомога скоріше.

#кінець епохи Путіна