12 практичних рекомендацій щодо повернення теми війни в Україні на провідне місц

Їх підготував за підсумками роботи круглого столу "Війна в Україні у західних ЗМІ: чому ця тема відійшла на другий план та як її повернути на провідне місце" організатор заходу - Інститут «Діалог».

Ще одним організатором заходу, який відбувся 7 липня в Українському кризовому медіа-центрі (Київ) стала громадська організація «Детектор медіа».    

Підготовлені «Діалогом» практичні рекомендації були надані органам влади та представникам медіа-середовища України. Ці рекомендації стосуються ключових питань роботи західних ЗМІ в Україні та висвітлення ними подій війни.

12 ПРАКТИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ПОВЕРНЕННЯ ТЕМИ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ПРОВІДНЕ МІСЦЕ  У ЗАХІДНІ ЗМІ.

1. Зменшення уваги у західних ЗМІ до подій війни в Україні, яка триває 4,5 місяці – об’єктивний процес. Тому потрібно не вимагати від західних ЗМІ висвітлювати ці події, а постійно знаходити теми і ракурси, які світовим медіа та їхнім аудиторіям будуть дійсно цікаві.

2. Ключова тема для висвітлення і яка водночас допомагає вирішувати питання того, щоб західні країни надавали Україні більше зброї – розповіді західних медіа своїм аудиторіям про те, як ця зброя використовується в Україні. З тим, щоб французькі ЗМІ багато повідомляли своїм читачам-слухачам-глядачам про використання українськими військовими французьких САУ «Caesar», німецькі медіа – про використання німецьких САУ Panzerhaubitze 2000, тощо.

3. Сприяти тому, щоб західні ЗМІ апелювали не тільки до політиків у своїх країнах, а й до суспільств цих країн, до виборців.

4. Офіційному Києву потрібно вирішити питання із політикою «єдиного голосу» у повідомленні інформації про хід військових дій. Станом на сьогодні бувають ситуації, що західні медіа не знають, кого із представників української влади цитувати при висвітленні подій війни в Україні. Наприклад, одне із західних ЗМІ у своєму матеріалі про війну в Україні навело декілька цитат позаштатного радника голови офісу президента України Олексія Арестовича. Ці цитати суперечили одна одній - про що видання чесно попередило своїх читачів.

5. Росія останнім часом активізувала інформаційні операції проти України у світових медіа – тому Україні потрібно проводити ефективні контр-операції.

6. Задля формування позитивного іміджу України і дискредитації противника у західних ЗМІ треба систематично використовувати програшні меседжі російської пропаганди – на кшталт визнання кремлівської пропагандистки Маргарити Сімоньян з приводу скасування антиросійських санкцій: «Вся надія РФ – на голод».

7. Треба пропонувати західним журналістам в Україні великий вибір тем, які будуть стосуватися життєвих інтересів їхніх аудиторій – stories, історії конкретної людини, драми та, можливо, трагедії звичайних людей, тощо.

8. Приділити необхідну увагу різним форматам донесення інформації про події в Україні – оскільки, наприклад у друкованих та електронних виданнях крім новин зазвичай широко представлені ще й аналітика, і публіцистика.

9. Сприяти у донесенні через західні ЗМІ інформації про зміст і сенс війни в Україні. І постійно пояснювати той факт, що якщо зараз в Україні не зупинити РФ, жодна європейська країна не буде у безпеці від розповсюдження агресії Росії на територію цих країн.

10. Теми, які пов’язані з війною, необхідно висвітлювати по-новому – зокрема, робити акцент на конкретних виграшах та перевагах для мешканців західних країн, які ці мешканці отримають у випадку швидкої перемоги України.

11. Журналістів західних ЗМІ, які прибувають в Україну висвітлювати події війни, треба максимально занурювати у контекст подій в Україні. Це завдання, в першу чергу, для фіксерів – українських спеціалістів, які працюють з представниками західних ЗМІ, Мінкульту та інших органів і організацій, які можуть допомогти із вирішенням цього завдання. Зокрема, доцільним є проведення заглиблюючих тренінгів з боку ЗСУ для журналістів західних ЗМІ.

12. Увагу треба приділити «роз’яснювальній журналістиці» - щоб західні журналісти змогли донести до своїх аудиторій факти того, що розмір військової допомоги Україні має насправді вирішальне значення. І переконливо пояснити, що, наприклад, для перемоги Україні потрібні саме 300 систем HIMARS, а надані 10 таких систем не дозволять вирішити завдання звільнення територій України.