Чи загрожує Україні продовольча криза?

Війна в Україні триває вже більше 80-ти днів і цілком зрозумілим є занепокоєння відносно достатнього забезпечення продуктами харчування у воюючій країні.

Україна щомісяця втрачає $5 млрд, що становить 5% ВВП. Занепокоєння відносно продуктів харчування є доречні, оскільки багато продуктів харчування у магазинах виготовлені до 24 лютого на територіях, які зазнали руйнувань. Що буде, коли їх розкуплять, а заводи-виробники не запрацюють найближчим часом? Чи грозить Україні масштабна продовольча криза? І таких питань (занепокоєнь) з кожним днем війни стає все більше. Отже, спробую проаналізувати та відповісти на деякі з них.

Перш за все, необхідно розпочати з того, що в країні війна і частина Нашої території знаходиться під тимчасовою окупацією ворога. На даний момент - це основна причина зменшення ВВП, а відповідно, зменшення обсягів виробництва в Україні. 

Чи зменшилось виробництво товарів в Україні у зв'язку з тимчасовою окупацією, звичайно, так. Разом з тим, у своїй більшості це падіння виробництва не стосується виробництва продовольчих товарів, а більше відображає падіння виробництва товарів тяжкої, переробної промисловості та машинобудування. Тобто, виробництв перевезення яких з тимчасово окупованих територій є майже не можливим. А от, в свою чергу, групи товарів легкої промисловості та продуктів харчування у зв'язку з війною постраждали не так сильно, оскільки багато власників цих виробництв переорієнтувались та перенесли свої виробництва у більш безпечні місця, на західну Україну.

Більше того, дуже багато підприємців скористалися урядовою програмою по допомозі у перенесенні виробничих потужностей в західні регіони України. Ця допомога, насправді, має комплексний характер і має в собі, як компенсаторні механізми, так і максимальну координацію на рівні бізнес--уряд--органи місцевого самоврядування (ОМС). Це означає, що при перенесенні виробництва, перш за все, враховується бажання власника, а також, споживчий потенціал регіону, належна земельна ділянка, наявність необхідних комунікацій та умов налагодження виробничого процесу, наявність робочої сили та інші необхідні умови для успішної роботи підприємства. Наразі цією урядовою програмою уже скористалися сотні підприємців з тимчасово окупованих територій України. Для інформації: на кінець квітня у безпечні регіони переміщено 400 підприємств, з яких 190 уже працюють. При цьому на транспортування передано ще 520 підприємств але процес релокації за заявами уряду стримує нестача вантажного транспорту.

Також, у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій і закриттям деяких виробництв товарів харчової промисловості виник підвищений внутрішній попит на товари цієї групи. Наслідком стало збільшення виробництва товарів продовольчої групи на західній Україні, через розширення та збільшення виробничих потужностей. Адже, набагато швидше можна розширити та збільшити об'єми виробництва продовольчої групи товарів на уже працюючих підприємствах, а ніж відкривати нові. Також, для справедливості, необхідно зазначити, що частина підвищеного попиту на продовольчі товари, на час переорієнтації та збалансування внутрішнього ринку, вирішено за рахунок контрольованого імпорту, а в районах бойових дій, в тому числі, за рахунок іноземної гуманітарної допомоги.

Отже, резюмую, що на даний момент, прогнозувати настання в Україні масштабної гуманітарної кризи не має обґрунтованих підстав. Уряд вживає усі можливі заходи для диверсифікації можливих ризиків. Та і те, що уже що найближчим часом в Україні повноцінно запрацює ленд-ліз, також з рахунків скидати не потрібно. Адже, у ньому, окрім військової, також передбачена велика гуманітарна складова, в тому числі і постачання сировини, паливно-мастильних матеріалів, продуктів харчування та всього іншого, що буде необхідно для перемоги над агресором.