Слава Україні! Слався, Британія!

Британія є і залишиться єдиною провідною європейською країною, яка повністю зацікавлена у збереженні суверенної та сильної України.

Це обумовлює необхідність якомога тісної координації зусиль обох держав для взаємного посилення в умовах затвердження просто зараз засад нового світового порядку.  На виклики якого треба гідно відповісти й Україні, й Британії.

І станом на сьогодні головний виклик й для України, й для Британії - дати рішучу відсіч агресії Росії. Яка своїми практичними діями в Україні спробувала нав'язати світові свій порядок денний цього нового світового порядку.

І саме Велика Британія є єдиною європейською країною, яка послідовно підтримує Україну до повної перемоги над РФ. Інтереси двох країн у ставленні до ролі РФ у Східній Європі  повністю збігаються: обидві країни зацікавлені в максимальному ослабленні і витісненні Росії із цього регіону.

Більш того, на відміну від другого великого стратегічного союзника України, який надає нашій країні величезну підтримку для відбиття російської агресії - США - Велика Британія позитивно сприймає сценарій розпаду РФ на дрібні слабкі країни.

Саме ця послідовна лінія Великої Британії стала важливим чинником поступової зміни ставлення Вашингтону до перспектив максимального ослаблення РФ - перш за все, у військовому потенціалі. Про що свідчать останні заяви керівництва Пентагону.

Але ключова важливість полягає в тому, що нинішній ситуативний військово-політичний союз України і Об'єднаного королівства має всі передумови для його закріплення і переведення із ситуативного у формат довгострокового стратегічного партнерства.

Коротко назву головні з них:

1. Велика Британія має всі необхідні можливості задля того, щоб стати надійним лобістом нашої країни для грамотного (!) вступу до ЄС із максимальним забезпеченням інтересів нашої країни. Бо це єдина країна, яка має унікальний та різносторонній досвід вибудови відносин з офіційним Брюсселем і відстоювання в цьому процесі своїх інтересів. Який, безумовно, потрібен і стане в нагоді європейському неофіту-Україні. Адже Велика Британія і вступала в ЄС вже після оформлення цього союзу, і має досвід перебування в Євросоюзі, а також має й досвід виходу з цієї організації.

Ані Франція, ані Німеччина такими лобістами нашої країни на шляху вступу України до ЄС не стануть. Перш за все тому, що традиційно ці лідери ЄС вибудовують стратегічні відносини із РФ, як потужним гравцем у Східній Європі. І поки що нічим не підтвердили свою готовність відмовитися від цієї лінії. Крім того, Берлін та Париж зовсім не зацікавлені у сильних позиціях в ЄС нової потужної країни, яка буде знаходитися поза сферою їхніх впливів.

2. Гарантії безпеки. Велика Британія - як і будь-яка інша країна - не надасть нашій гарантій безпеки, аналогічних П'ятій статті НАТО. Проте всі події ведуть до того, що після розгрому росіян Україна зможе подати нову заявку на вступ в Альянс. І Велика Британія тут разом з США стануть ключовими провайдерами для того, щоб наша країна успішно і швидко стала членом НАТО.

3. Взаємна підтримка один одного Україною і Великою Британією для виходу на провідні позиції у новій головній міжнародній організації. Або у реформованій ООН. Або - що здається зараз більш вірогіднім - новій організації, яка буде створена після війни з Росією замість ООН. Так само як ООН була створена після Другої світової війни замість дискредитованої Ліги націй.

4. Стратегічна співпраця у сфері ВПК. Допомога Великої Британії, яка на світовій арені займає провідні позиції у збройній галузі, у відродженню та повноцінному розвиткові колись могутнього українського ВПК.

5. І наостанок про найголовніше: після війни Україні доведеться піти на кардинальні внутрішні перетворення. Цього разу не на словах, а на дії. Фактично провести перезаснування держави.

Мета цих перетворень - створення сучасної демократичної правової держави з ефективною та конкурентною ринковою економікою.

Забезпечити допомогу та ефективний контроль у проведенні цих процесів й створити собі вдалим українським треком "дзвінку" історію успіху - й під силу, й в інтересах Великобританії. Яка є провідною потугою демократії у світі зі сталими демократичними традиціями. І з досвідом побудови успішно функціонуючих демократичних та ринкових інституцій - перш за все, у країнах Британської Співдружності.

Так само як в інтересах України є отримати впливового і досвіченого партнера-куратора. Який знає, як провести необхідні перетворенні, зможе забезпечити контроль у цьому процесі. І який зацікавлений в їхньому успіхові не менше України. 

Виняткова унікальність моменту в тому, що Україна зараз потребує тісного партнерства з Великою Британією так само, як Велика Британія потребує такого партнерства - з Україною.

А об'єднавшись разом, Україна і Велика Британія здатні звернути великі гори. 

Слава Україні! Слався, Британія!