"Увага на Чорноморський фронт і на те, що тут відбудовуватиметься найближчим часом", - таким чином закінчував я попередній блог "Як заГарпунити Путіна" за декілька днів до атаки на крейсер "Москва".
Оскільки вже на той момент було зрозуміло - саме на морському напрямі у наших військових з'явилося унікальне вікно можливостей для перехвату стратегічної ініціативи у Росії.
Саме так - не більше і не менше.
Так воно і вийшло. З єдиним уточненням -на додачу до довго очікуваних міцних протикорабельних ракет " Гарпун", які надала нашій країні Великобританія, додався і дивізіон чудових і міцних вітчизняних ракет " Нептун".
"Вперше з початку конфлікту наші військові, а не Росія, зможуть нанести здалеку дуже болючий удар по ворогу. А саме — наша країна нарешті отримала від Великобританії протикорабельні ракети “Гарпун”. Якими може нанести як мінімум дуже сильний, а можливо й руйнівний удар по одному із найбільших символів російської військової міці — Чорноморському флоту РФ.
Для дій на суші потрібної зброї у нас все ще немає. А ось на морі — вже є. І масоване та вдале застосування цієї міцної зброї із затопленням значної частини ЧФ Росії здатне остаточно закріпити наші успіхи першого етапу цієї війни. І взагалі означатиме втрату росіянами стратегічної ініціативи.
Із-за відсутності важкої далекобійної зброї наші військові не змогли завадити перегрупуванню та накопиченню сил росіянами на Донбасі. Але ж на іншому напрямку — морському, отримали можливість показати російським кораблям (а заодно з ними і всім російським військам) той курс, яким всі вони прямуватимуть найближчим часом, якщо добровільно не заберуться геть від нашої країни", -
констатував я на минулому тижні.
Приблизно про це саме казав і екс-прем'єр Швеції Карл Більдт. Коментуючи першу інформацію про прибуття ракет “Гарпун” до Одеси, він сказав: "Якщо це правда, то це змінює правила гри на південному сході України та в Чорному морі".
Отже, вдалою атакою на флагман ЧФ Росії крейсер "Москва" з його затопленням нашим військовим вдалося завдати дійсно руйнівний удар по всьому ЧФ - цьому символу російської військової міці в чорноморському регіоні. Відразу в декількох ключових вимірах.
По-перше, в іміджевому і символічному вимірах. Росія постійно підкреслила виняткову важливість свого ЧФ і цей флот в ідеологічно-пропагандистських конструкціях Кремля завжди займав провідне місце. Знищення українськими ракетами "Москви" - цього підстаркуватого, але все ж таки міцного флагмана Росії - нанесе величезний удар по цим конструкціях.
Другий найважливіший вимір -військовий. Саме з крейсера "Москва" як з флагмана Чорноморського флоту Росії здійснювалася управління з'єднаннями військових кораблів, розвідка, протиповітряна та протиповітряна оборона, а також ракетні обстріли по Україні.
Його втрата суттєво послабить протиповітряний та протиракетний захист угруповань суден ЧФ РФ поблизу українського узбережжя.
Не випадково відразу після атаки на "Москву" всі без виключення російські кораблі, що діяли на півночі Чорного моря в районі крейсера Москва, відійшли на південь від українського берега, подалі від тих районів, де вони діяли.
По-третє, у фінансовому вимірі. Крейсер "Москва" був одним із трьох крейсерів класу "Слава" у російському флоті: введений в експлуатацію 1979-го, у 2021 повернувся на службу після великого ремонту, що мав покращити його можливості.Видання Forbes оцінили втрату "Москви" в 750 мільйонів доларів для російського військового бюджету.
Отже, стратегічна ініціатива на Чорному морі українськими військовими перехоплена у росіян.
Знищенням крейсера "Москва" покладений вдалий початок полювання на кораблі ЧФ Росії у відкритому морі.
Завдячуючи наявності великої кількості британських "Тарпунів" у поєднанні з вітчизняними "Нептунами" у наших захисників є реальний шанс закріпити успіх і продовжити відправлення русских военных кораблей слідом за їхнім флагманом. Щоб добитися зняття морської блокади з наших портів в Азовському та Чорному морях.
Саме так - не більше і не менше.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.