Як “заГарпунити” Путіна

Путін застряг на роздоріжжі - починати йому вирішальну битву за Донбас чи не починати. Україна має унікальний шанс мусити його відмовитися від свого задуму влаштувати Сталінград-2 в степах України.

Всупереч оголошеній півмісяця тому готовності РФ перейти до "звільнення народу Донбасу" (25 березня про це повідомив заступник голови російського Генштабу Рудської) з реалізацією наміру виникли дуже великі проблеми.

Саме цими проблемами і пояснюється те, що й через півмісяця після свого анонсу росіяни не зібрали необхідні сили 1) для завдання удару на Донбасі з тим, щоб 2) мати хоча б більш-менш реальні шанси уникнути там повторення розгрому першого етапу війни.

Якщо коротко, то військовому керівництву Росії не вдалося перегрупувати війська таким чином, щоб забезпечити комплектування боєздатних частин військовослужбовцями, які б були вільними від синдрому страху та поразки, отриманими вцілілими російськими військовими з першої фази війни.

Це ключова проблема, тому що з рештою складових - технікою, боєприпасами та новим більш адекватним керівником російських військ в Україні справи у ворога обстоять більш задовільно. Але із деморалізованим, із низьким моральним станом особовим складом виграти битву за Донбас росіянам не вдасться. Бо в свідомості та підсвідомості російського війська вже міцно закарбувалась поразка.

Схоже, той факт, що із перемогою РФ на Донбасі шанси дуже непевні, розуміють і в Кремлі. В той час як ймовірність отримати другу поразку тут — надзвичайно висока. Після чого питання про подальше існування Путіна (щонайменш як політичної фігури) стане першочерговим на порядку денному “кремлівського ОСББ”.

З чим-чим, а з інстинктом самозбереження у Путіна справи завжди обстояли дуже добре. В останній час це побачила й широка публіка. Чого варті усамітненість Путіна та надзвичайні засоби його особистої безпеки під час епідемії коронавірусу чи переговори за 6-метровим столом.

Дві масштабні поразки в Україні на фоні постійного погіршення ситуації для верхівки Росії внаслідок санкційної війни гарантовано змусить політичну еліту РФ позбутися цього “нефартового” бункерного сидільця.

Гнітюча пауза перед прийняттям Путіним рішення про те, починати чи ні битву за Донбас, затягується. І поки він коливається — чи розпочати битву за Донбас чи обрати припинення вогню та мирні переговори з Києвом - у нашої сторони з'явився воістину унікальний шанс схилити шальки терезів на наш бік.

Бо вперше з початку конфлікту наші військові, а не Росія, зможуть нанести здалеку дуже болючий удар по ворогу. А саме — наша країна нарешті отримала від Великобританії протикорабельні ракети “Гарпун”. Якими може нанести як мінімум дуже сильний, а можливо й руйнівний удар по одному із найбільших символів російської військової міці — Чорноморському флоту РФ.

Для дій на суші потрібної зброї у нас все ще немає. А ось на морі — вже є. І масоване та вдале застосування цієї міцної зброї із затопленням значної частини ЧФ Росії здатне остаточно закріпити наші успіхи першого етапу цієї війни.

І взагалі означатиме втрату росіянами стратегічної ініціативи.

Із цим висновком згодний і екс-прем'єр Швеції Карл Більдт. Коментуючи першу інформацію про прибуття ракет “Гарпун” до Одеси, він сказав: "Якщо це правда, то це змінює правила гри на південному сході України та в Чорному морі".

Саме так і є — із-за відсутності важкої далекобійної зброї наші військові не змогли завадити перегрупуванню та накопиченню сил росіянами на Донбасі. Але ж на іншому напрямку — морському, завдячуючи вчасній допомозі Великобританії, отримали можливість показати російським кораблям (а заодно з ними і всім російським військам) той курс, яким всі вони прямуватимуть найближчим часом, якщо добровільно не заберуться геть від нашої країни.

І, до речі, цілком можливо, що саме необхідність якомога швидше застосувати британські "Гарпуни" проти ЧФ Росії й стала причиною раптового позапланового сьогоднішнього візиту керівника британського  уряду Джонсона до Києва та його переговорів тет-а-тет із президентом Зеленським. Отже, увага на чорноморський фронт і на те, що тут відбуватиметься найближчим часом...

ДОВІДКА.

Ракета Гарпун (Harpoon) вважається однією з найпоширеніших у світі.

Це малогабаритна ракета, що має дозвукову швидкість польоту та уламково-фугасну бойову частину.

Максимальна дальність стрілянини залежить від виду носія:

авіаційного базування – AGM-84;

корабельного (берегового) базування – RGM-84;

для запуску із підводних човнів – UGM-84.

Основні характеристики ПКР Гарпун:

дальність стрілянини – від 200 до 300 км;

довжина ракети – 4,57 або 5,23 м;

маса бойової частини – 225 кг.