У цьому місяці обов'язково закінчиться гаряча фаза війни Росії проти нашої країни. Це вже не припущення, а констатація очевидного факту.
Який полягає в тому, що ресурсів для підтримки масштабів вторгнення в Україну на багатьох напрямках і на такий величезній лінії фронту, яку визначив ворог 24 лютого, наразі в нього немає.
Ресурси для продовження агресії із цим величезним розмахом вичерпалися у РФ приблизно за місяць боїв. Свідченням чого стало спочатку публічне визнання Москви, що вони домагатимуться успіхів лише на одному напрямку - на Донбасі. А потім змушений -внаслідок успішних дій ЗСУ, а зовсім не з доброї волі Путіна і Ко - відхід росіян з позицій у Київській та Чернігівської областях.
Отже, вже сьогодні, у перший день місяця, можна зафіксувати деякі важливі процеси, що відбуватимуться протягом квітня.
А саме:
1. УКРАЇНА ВЖЕ ПЕРЕМОГЛА у протистоянні з Росією. І тому, що спочатку ЗСУ зірвали путінський бліцкриг. І тому, що потім не дали росіянам добитися успіхів у реалізації їхнього плану війни та захопити великі міста на жодному з напрямків (Київ, Харків, Суми, Миколаїв, Чернігів). І тому, що просто зараз звільняють від окупантів території і населені пункти.
В цьому місяці вдасться закріпити факт цієї перемоги домовленістю про припинення вогню. Після чого почнуться вже предметні переговори про умови миру.
2. Те, з якими позиціями наша країна підійде до цих переговорів, визначиться на Донбасі. Тобто, тим, чи зможе наша країна отримати переконливу перемогу у "Битві за Донбас". Якщо зможе (а станом на зараз ситуація виглядає саме так - і там ми переможемо) - зможемо за підтримки наших західних союзників й нав'язати Москві наше бачення мирного договору і домогтися виконання нею наших умов.
3. Наші позиції у протистоянні з ворогом надзвичайно підсилює той факт, що Захід перейшов символічний Рубікон і почав поставляти нам не лише оборонну, а й важку наступальну зброю. За допомогою якої можна буде вже вирішувати питання серйозного наступу на російські позиції й витіснення загарбників з території нашої країни.
4. Характер бойових дій по країні в цілому зміниться - оскільки наявні боєздатні людські ресурси РФ кине в першу чергу на Донбас. А на інших напрямках ворог буде відходити як зараз відходить на Київщині та Чернігівщині. Але одночасно буде застосувати удари здалека - ракетами з позицій поза межами України (в тому числі з кораблів та літаків) та далекобійну артилерію.
5. Путін не піде на швидкі мирні переговори, а намагатиметься розтягнути конфлікт на деякий час. Цей час потрібний Кремлю для того, щоб сформулювати нову ідеологічну базу дій Москви у нових умовах. З тим, щоб за допомогою своєї зубодробильної пропаганди переконати "піпл" в тому, що "Росія у війні з Україною перемогла і йде новим шляхом до нових перемог". За задумом кремлівських ідеологів, "піпл має схавати" правильно упакований підсумок провальної війни. Який буде поданий у повній відповідності до канонів оруелівського "1984": ПОРАЗКА -ЦЕ ПЕРЕМОГА.
6. Росія вже на початку битви за Донбас виходить із того, що і цей "последний и решительный бой" вона цілком може програти -так само, як програла битви за Київ, Харків, Чернігів, Миколаїв, Охтирку....
Це підтверджується тим, що Москва вже анонсувала "План Б" на випадок цієї поразки. Його суть: якщо Путіну не вийде пред'явити підданим успіх у розширенні територій імперії взяттям під контроль всього Донбасу, то треба буде продемонструвати приріст життєвого простору за рахунок будь-яких інших земель.
І такі землі вже названі - найближчим часом має відбутися референдум про входження до складу Росії Південної Осетії. Ця частина Грузії була окупована Росією ще у 2008-му році та всі ці роки існувала як сіра зона під російським контролем, на кшталт Придністров'я чи "ДНР-:ЛНР".
А зараз може втілитися рожева мрія цієї території і вона може бути включена до складу РФ. Як до речі, Кремль може піти й на втілення аналогічних рожевих мрій керівників та переважної більшості населення "ДНР-ЛНР". Бо у цьому " Плані Б" розглядається й варіант включення цих територій до складу РФ після проведення в них відповідних референдумів.
7 і останнє. Пісенька Путіна відлунала. Питання сьогодні не в тому, піде він чи ні. А в тому, коли це станеться і чи він піде сам чи утягне за собою багатьох - чи навіть утягне всю країну.
Тому після припинення вогню цього місяця нашій країні на мирних переговорах достатньо добитися таких умов, які а) зафіксують нашу перемогу і б) при цьому будуть прийнятними для більшої частини нашого суспільства. Це дозволить уникнути загрози вибуху ситуації в Україні. А все інше, програму-максимум - обов'язково отримаємо трішечки пізніше.
Час життя РФ під пекельними санкціями та величезний арсенал наших партнерів із Заходу з добивання путінського режиму будуть неухильно наближати з кожним днем момент нашого повного тріумфу .
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.