Путін танцює «Яблочко» з великим батогом і маленьким пряником

Чергове па цього танцю - сьогоднішня заява Міноборони РФ про відвід російських військ від українських кордонів та їхнє повернення до місць постійної дислокації.

Це вже другий за останні три тижні крок практичної деескалації на наших кордонах. 

Перший крок був зроблений 29 січня, коли Міноборони Росії заявило: війська та авіація Західного військового округу, що межує з Україною, «повертаються до місць базування». Оскільки вони саме зараз завершили «планову перевірку» боєготовності. А 31 січня Росія проголосила, що закінчила ще одні «планові навчання». Цього разу – в Чорному морі.

Тоді вперше після трьох місяців перекидання десятків тисяч російських солдат до українських кордонів як деякої незворушної константи, нарешті, почався маленький, але зворотній рух їхнього перекидання.

І ось сьогодні Міністерством оборони РФ проголошено про другий крок - підрозділи того же Західного, а також Південного військових округів починають повернення з навчання до пунктів базування залізницею та автомобільним транспортом.

Ті півмісяця, яка минули між цими двома кроками деякого послаблення напруження навколо нашої країни повністю підтвердили прогнози Інституту «Діалогу» кінця січня, що Кремль

а) не відмовиться швидко від ескалації біля українських кордонів та

б) й надалі використовуватиме весь доступний йому інструментарій задля досягнення своєї мети - повернути собі контроль над Україною і міцно «запаяти» її у залізобетонному коконі свого впливу. 

Можна сказати, що Путін витанцьовує перед одним глядачем – колективним Заходом - нескладне за формою, але багато значуще за змістом геополітичне «Яблочко».

Перше па цього танцю кінця минулого року – декілька великих кроків вперед і стягування більше 100 тисяч війська до українських кордонів.

Друге па 29-31 січня – малесенький крок назад і демонстрація готовності відводити війська від України.

Третє па – знову декілька великих кроків вперед. І демонстрація своїх можливостей не лише на лютневих військових навчаннях у Білорусі та Чорному морі, але й у впливі на свободу перельотів в небі України.

Сьогодні ось четверте па – знову малесенький крок назад і друга демонстрація готовності відводити війська від України.

Треба розуміти що ці «па на червоній лінії» виконуються у чіткій координації із зусиллями Росії добитися своїх цілей у сфері кулуарних, тіньових домовленостей із США. Які публічно називаються «дипломатичним шляхом».

Предмет своїх зусиль Росія сформулювала у вимогах надання «гарантій безпеки» та продовжує наполягати на їхньої реалізації. Вимога фіксації того, що Україна не стане членом НАТО – одна із ключових в їхньому переліку. І те, що колишній голова МЗС (!) і нинішній посол України у Великобританії Вадим Пристайко публічно допустив можливість розгляду відмови від вступу нашої країни в альянс – свідчення ефективності російського тиску на Захід та Україну надзвичайно небезпечним маневруванням на «червоній лінії» біля наших кордонів.

І тому ключовий меседж для розуміння причин сьогоднішньої заяви Москви про відвід частини військ від українського кордону був озвучений вчора на зустрічі Путіна з головою МЗС Росії Лавровим. Коли на запитання Путіна, чи є у російської сторони шанс домовитися зі США та НАТО «з ключових питань, що викликають занепокоєння», Лавров відповів, що  шанс є. І запропонував Путіну продовжувати переговори: «Є наша послідовна роз'яснювальна робота і прихильність до роз'яснення нашої правоти і при готовності вислухати серйозні зустрічні аргументи. Мені здається, наші можливості далеко не вичерпані. Переговори не повинні продовжуватися нескінченно, але на даному етапі я запропонував би їх продовжувати і нарощувати».

А голова Міноборони РФ Сергій Шойгу знову ж таки на вчорашній зустрічі з Путіним повідомив, що частина російських військових навчань підходить до свого завершення, а частина буде завершена найближчим часом.

Не випадково, що коли ці зустрічі Путіна з Шойгу та Лавровим ще тривали, на тлі заяв про готовність до переговорів та завершення навчань російська валюта моментально зміцнилася на торгах до долара та євро.

У свою чергу лідери США та Великої Британії переговорний пас від Путніа прийняли. І заявили, що є надія на дипломатичне вирішення кризи, створеної Росією на кордоні України. Хоч і попередили, що ситуація залишається крихкою.

У сьогоднішній заяві прем'єр-міністра Британії Бориса Джонсона за підсумками телефонної розмови із президентом США Джо Байденом зазначається, що вони обидва погодилися, що залишається вирішальне вікно для дипломатії.

Таким чином, «миротворчі» заяви Кремля останніх двох днів – не завершення української кризи. І навіть не ключовий-вирішальний крок в її врегулювання. Це лише черговий елемент у довготривалій та багатоскладовій комбінації Москви, аби протиснути  потрібні їй нариси нового світового порядку.

Щоб зрозуміти, наскільки довгою буде боротьба Кремля за реалізацію своїх підходів з облаштування цього порядку,  досить сказати, що днями (10 лютого) виповнилося 15 років від дня виступу Володимира Путіна на Мюнхенській конференції з питань безпекової політики, де ці принципи були вперше сформульовані...