Путін у пастці

Тактика гопника із поворотні, яку звик із успіхом використувати Путін для шантажу Заходу, цього разу дала збій.

Тактика гопника із поворотні, яку звик із успіхом використувати Путін для шантажу Заходу, цього разу дала збій. Кризою із військами на українських кордонах та оксюморон-ультиматумом США щодо меж та правил діяльності НАТО цього разу він сам себе загнав у глухий кут.

І тепер для того, щоб зберегти обличчя та підтримку підданих, йому потрібно продемонструвати у себе вдома якійсь успіх цих величезних зусиль.

Його справжня мета – не розв’язувати війну в Україні. А домогтися того, аби Сполучені Штати визнали Росію знову наддержавою. Можливо, не першою, але й не другою у світовому рейтингу найбільш міцних держав світу.

Цієї мети точно не досягнути, якщо він переведе довгограючу ескалацію на кордонах з Україною у площину військових дій проти нашої країни. Тому повномасштабної війни в Україні Путін не розв’язуватиме і такого питання у прикладному порядку денному Кремля немає.

А що там є - так це ревізіоністський імператив щодо перебудови «архітектури безпеки в Європі», як висловлюються в Кремлі та російському МЗС.

І спроби продовжувати піднімати ставки у шантажі США – озвучуючи намагання вернути НАТО в кордони до 1997 року, припинити активну діяльність в альянсу в Східній Європі та закрити шлях до НАТО Фінляндії та Швеції.

Задля цього Москва використовує гонку озброєнь на кордонах НАТО – одних «Іскандерів» у Калінінградської області вже замало буде. Тому Росія починає масштабне «освоєння» (знову такі російська лексика щодо активності НАТО в Україні) з цією метою території Білорусі, яка минулого року втратила останні ознаки суб’єктності та де-факто перетворилась на нову область у складі РФ.

Для цього й перекидає туди (неподалік від кордонів одразу трьох країн НАТО-сусідів Булорусі – Польщі, Литви та Латвії) відразу два дивізіони новітніх зенітно-ракетних комплексів С-400 «Тріумф».

Вони будуть задіяні тут у спільних навчаннях РФ та Білорусі «Союзна рішучесть-2022» на початку лютого. Як свого часу казав з приводу значення нових військових плацдармів в Європі російських правителів Олександр Пушкін - «отсель грозить мы будем шведу»...

Таким чином, замість того, щоб шукати вихід із пастки, Путін намагається заглибитися у цю пастку ще далі. Називається тактика "експансія у пастку". Не розуміючи, що цього разу його улюблена тактика «два авто летять назустріч: у кого нерви більш слабкі –той піде вбік» цього разу не спрацює.