Рівненська АЕС – розплідник свавілля, окозамилювання, цинізму та брехні

Юрій Нестерчук звернувся до голови Верховної Ради, міністра енергетики, голови Служби Безпеки України як працівник ВП РАЕС ДП НАЕК Енергоатом та голова Незалежної профспілки РАЕС.

Катастрофічне зниження фахового рівня керівників, прикриття розгільдяйства, пофігізм, системні інциденти, які трапляються з обладнанням, відсутність аналітичного та наукового підходу у вирішенні питань, пов’язаних із відхиленнями в роботі обладнання, розслідуванні позаштатних інцидентів - ось що вирізняє нинішнього керівника Рівненської АЕС Павла Павлишина з поміж попередників.

Професійним кредо Павла Павлишина є ЗУХВАЛЕ твердження, що він ніколи не просився на жодну посаду, бо її завжди йому пропонували. Це твердження є лицемірним.  Пам’ятаємо, "тримайте злодія - гучніше всіх кричить злодій". Ще в далекому 2005 році, після обрання президентом Віктора Ющенка, скільки порогів оббив і скільки вибігав, щоб його призначили директором РАЕС. Але в тодішніх керівників вистачило мудрості цього не зробити. Щоб стати генеральним директором, тягнувся до помаранчевої команди. Навіть сина Євгенія "за руку привів" у члени Української Народної Партії. А коли помаранчеві відійшли, побіг підтримувати Віктора Януковича, був обраним депутатом Рівнеоблради від Партії Регіонів.

Коли усвідомив, що через свою професійну недбалість та виробничу халатність крісло під ним захиталося, почав звідусіль шукати підтримки. На нагородження грамотою Верховної Ради його висунули не колектив, який він очолює, не адміністрація ДП НАЕК Енергоатом, а депутати. Депутати Верховної та Рівненської обласної ради своїми зверненнями штучно нарощують його "професійну вагу". Вочевидь вони недооцінили його здібності та "вагомий вклад" в розбудову Рівненської АЕС. Ті ж, які його захищають, абсолютно не знають, що відбувається на Рівненській АЕС.  Скоріше, знають тільки зі слів служб та осіб, що діють в інтересах Павла Павлишина. Те, що його висунули на нагородження грамотою Верховної Ради, на моє суб’єктивне бачення - банальна заказуха. Це намір у будь-який спосіб сформувати у високих колах та суспільстві – ефект його незамінності.   До слова, сам Павло Павлишин відзначав нагородами затятих алкоголіків.  Одні, щоб не бути звільненими, неодноразово надавали довідки що закодувалися. Інші з нагороджених майже щодня були під алкогольним кайфом. Образ, який йому намагаються ліпити, не відповідає реальним справам.

Лише за цей рік на Рівненській АЕС з вини керівників трапилося до десятка прикрих, серйозних інцидентів. Підконтрольний Прес-центр і той написав, що 26 жовтня 2021 року спалах водню на трубопроводі технологічної естакади відбувся через халатність та відсутність контролю з боку керівників Рівненської АЕС.

А чи відомо депутатам, що з кінця 80-х років чисельність юристів, журналістів, "спічрайтерів", "іміджмейкерів" виросла  майже у 50 разів, і що більшість з них "розплодив" Павло Павлишин. На високотехнологічному виробництві скорочують фахівців технічних напрямків, а ці ростуть як гриби. Дивно? Мені теж! 

З біографії Павла Павлишина виглядає, ніби по кар’єрній драбині він піднявся від оператора реакторного відділення, з самих низів, до генерального директора Рівненської АЕС. Мені як працівнику колективу бачиться це інакше. Замість того, щоб вивчати роботу, на "пузі обповзати" всі трубопроводи, обладнання, як це роблять оператори, Павло Павлишин просидів у кабінеті, працював на комп’ютері, носив папірці від одних до інших. Бо він з початку трудової діяльності усвідомив, що наближеність до керівників ширше відкриває кар’єрні двері. Керівник, який не здобув трудових мозолів, не понюхав обладнання - не справжній керівник. Славетні Ігор Васильович Курчатов, Сергій Павлович Корольов, щоб досягнути результатів, по 14 годин на добу жили улюбленою роботою.  Павло Павлишин живе спортом, політикою, розвагами, фінансовим накопиченням.

Через підняття окремими працівниками питань, в тому числі і мною, які проливають світло на роботу РАЕС, професійну діяльність генерального директора, почалися підпали автомобілів цих працівників, тиск на них та членів родин, спонукання до звільнення. У заяві до Поліції вказувалося -  замовником підпалу є Павло Павлишин. Але справи не розслідували.  Чому, не складно здогадатися. Павло Павлишин здобув славу такого собі "затятого регіонала", "містечкового князька", "КАТа українських патріотів"!

Як працівник РАЕС з 35 річним досвідом роботи, як голова Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП Рівненська АЕС (Незалежна профспілка), яка у квітні  відзначатиме 20 річний ювілей, і яку з дня призначення на посаду генеральний директор Павло Павлишин намагається ліквідувати, висловлюю свою думку.  Як господарник, Павло Павлишин - ніякий! Як керівник - теж! Він очолив розплідник свавілля, окозамилювання, плагіату, цинізму та брехні. У президента ДП НАЕК Енергоатом Петра Котіна через бардак, що відбувається на РАЕС, є обгрунтоване невдоволення роботою Павла Павлишина.

Цьогоріч Павло Павлишин показово саботував підготовку РАЕС до святкування 30-ї річниці з дня проголошення Незалежності України. Не знали? Було би добре, щоб перед тим, як голосувати за нагородження грамотою Павла Павлишина, депутати поцікавилися цим! Тоді і Україна була би іншою, і люд поважав би владу.  І чим довше такий керівник очолюватиме РАЕС,  тим значніші економічні та трагічні наслідки очікуватимуть підприємство та Україну.