Павло Павлишин та Рівненська АЕС: листи до редакції

Після моєї публікації щодо колишнього голови Держатомрегулювання Григорія Плачкова на мене вийшли журналісти одного рівненського онлайн-видання.

До них у редакцію, до речі як і в інші ЗМІ м. Рівного надійшли листи співробітників найбільшого підприємства області Рівненської АЕС (майже 8 тис. працюючих). Вони передали мені ці листи з проханням опублікувати. Самі вони це не можуть зробити (навіть на власних сторінках у соцмережах) внаслідок адміністративного тиску власника видання та свого редактора. У листах йдеться про небезпечні події на Рівненській АЕС та про її генерального директора Павла Павлишина.

Тож я вирішив оприлюднити ті звернення, де немає ненормативної лексики. Також я відправлю їх до компетентних органів для перевірки викладених фактів. Тож читайте, та висновки робіть самі. Є про що подумати. 

1

Ситуацію, яка склалася на Рівненській АЕС під керівництвом Павла Павлишина, можна визначити двома словами – жах та безкарність.

Мені, як мешканцю м.Вараш, небайдужий стан справ на РАЕС, тому що я там працюю і саме у цьому місті живе моя родина. А оскільки на РАЕС кожен місяць відбуваються одна-дві надзвичайні події, а подекуди і криваві події, ми живемо тут як на пороховій діжці.

10 січня під час виконання ремонтних робіт на енергоблоці №4 електрослюсарю відірвало палець.

18 грудня при перевезенні трансформатора було пошкоджено естакаду, яка тільки чудом не впала на людей! Але без жертв той випадок не пройшов: на ранок наступного дня в номері готелю станції один з працівників Атомремонтсервісу, який працював на станції в цей час, був знайдений мертвим зі слідами насильницької смерті на обличчі.

Трохи раніше восени минулого року мали ще такі пригоди:

- впав 5-тонний редуктор з 15-метрової висоти в реакторних залах енергоблоків №1 та №2. Лише диво врятувало від пошкодження ядерного палива з неминучими радіаційними наслідками. Це на півроку вивело з роботи мостовий кран реакторного відділення;

- коли на захист реакторної установки від перевищення тиску спрацювали запобіжні клапани другого класу безпеки, шум їхньої роботи було чути в усіх куточках “атомного” міста Вараш, але ні оперативний персонал, ні адміністрація станції чомусь його не помічали;

- в контайнменті реакторного відділення енергоблока №3 не врахували габарити полярного крану, внаслідок чого при тестуванні крана наїхали на випалювач водню другого класу безпеки і пошкодили його;

- кваліфікований персонал станції помилково відключив секції системи безпеки. (Навіть не питайте як.);

- на енергоблоці №3 гак тельфера полярного крану через несправність кінцевого вимикача і відсутність контролю за його станом розмотався і впав у транспортний коридор з висоти 36 метрів;

- шахту мийки в реакторному відділенні 1-го та 2-го енергоблоків замість закрити штатними бетонними плитами затягнули целофановим покриттям. А потім сталося його займання;

- внаслідок порушення цілісності трубопроводу з воднем та недбалого допуску ремонтного персоналу трапився вибух водню. Ліквідувати аварію довелося МНС. 

Чому так трапляється? Чому я кожен день повинен переживати за своє життя та життя і здоров’я своїх близьких? І чому наш директор продовжує керувати станцією, не дивлячись на такі страшні помилки та службову халатність?

2

Як патріот України та активний учасник Революції Гідності не можу мовчати та в черговий раз звертаюсь до влади – приберіть з рівненській АЕС прихвостня Януковича Павлишина.

Всім відомо, що тільки завдяки владі Януковича цей барига зміг пролізти на керівну посаду. На президентських виборах у 2010 році Павлишин активно агітував за цього, прости Господи, президента, за що став депутатом Рівненської обласної ради від Партії регіонів. Єдине чим запам’ятався П.Павлишин під час своєї роботи на РАЕС у той період, так це аварійна ситуація на енергоблоці № 3, яка виникла не без його участі. Тоді П.Павлишина “прикрив” директор станції, також член Партії регіонів Михайло Колесниченко – і П.Павлишина просто перевели подалі від ядерних реакторів, призначивши начальником Навчально-тренувального центру. А ще П.Павлишин запам’ятався працівникам станції тим, що “примудрився” за рахунок підприємства та силами робочих станції побудувати собі триповерховий котедж – з “відходів виробництва”, і провести туди тепло- та водопостачання.

На той час ніхто й запідозрити не міг, що пан Павлишин зі своїми знаннями та досвідом може стати директором Рівненської АЕС.

Навесні 2012 року Колесніченко раптово помер, і Павлишина, завдяки своїй приналежності до Партії регіонів, а саме головне - зв’язкам та вмінню домовлятися з потрібними людьми, а також заробляти для них та себе кошти за рахунок державного стратегічного підприємства,  опинився на посаді генерального директора РАЕС.

Та навіть більше – ще зміг короткий час покерувати Енергоатомом, коли до влади прийшли “зелені”. Хоча вони його звідси швидко й прибрали. Бо не може баран керувати стадом!

Досить тримати бариг и пристосуванців на державному стратегічному підприємстві! Досить жирувати за рахунок держави!  Павлишина геть!!! Слава Україні!

3

Нашу Рівненську АЕС вже багато років очолює Павло Павлишин, який вважає себе не менше, ніж намісником Бога на землі. А місце Вараш для нього як тренувальний майданчик – де можна творити все, що в голову збреде. 

Не дивлячись на плачевний стан справ на державному підприємстві, яке він очолює не зрозуміло за які досягнення та заслуги, сам Павлишин почуває себе досить не погано. На підприємстві аварії та надзвичайні ситуації кожен тиждень, а він нагороди отримує, на концертах співає або на дорогущому велику їздить попереду всіх спортсменів.

Павло Павлишин, відчуваючи свою владу та безкарність, поводить себе як маленький диктатор, видуманої ним самим вотчиною. Улюблена іграшка Павла Павлишина – крутий мотоцикл Харлі Девідсон. Лише рік пропрацював директором на станції, та й купив собі таку іграшку (хоча наврядчи тільки за одну зарплату). І це цілком у дусі пана Павлишина, адже в нього все найдорожче. Найвища вартість електроенергії, що виробляється, найдорожчі ремонти обладнання, найдорожчі закупівлі комплектуючих, найдорожчі підрядники і, як наслідок, найдорожчий байк.

У Вараші П.Павлишин має відношення до байк-клубу Гориничі і в компанії наближених бізнесменів часто ганяє розбитими дорогами нашого міста. А ще він прикупив дорогий велосипед і модне екіпірування до нього. Тепер очолює велопробіг – зовсім як у Європі, але з урочистими проводами та зустрічами силами місцевої мистецької самодіяльності. Хліб-сіль, поклони в пояс і таке інше. 

У Вараші інвестиційні умови досить обмежені. Павлишин вкладав гроші у сина Євгена, який є ФОП та працював спочатку депутатом місцевої міськради від БПП а потім й Рівненської облради та офіційно заробляв по 1,6 тис.грн на місяць. Тим не менш, Євген (не без допомоги тата, ймовірно) - має спортивний кабріолет BMW, можливість відпочивати на дорогих закордонних курортах. По всьому місту Євгеній розставив кіоски з алкогольними напоями, бутербродами, кавою та чаєм. Примудрився Павлишин-молодший отримати у 2015 році на п’ять років в оренду біля Білого озера 90 соток, де вже звели дерев’яні будиночки для відпочивальників.  А у 2018 році здобув ще 2,8 га лісу для бізнесу (абсолютно безкоштовно) біля того ж Білого озера. 

Після того, як у Вараші все “цікаве” було прибрано до рук, Павлишини почали вкладатись у нерухомість на Київщині. В 2018 році, після вдалого ремонту на енергоблоці № 3, купили Євгену Павлишину квартиру в Ірпені площею 121,1 кв. м. У квітні 2019-го ще одну – 99,8 кв. м. І будинок у Бучі під Києвом – 105,5 кв. м.

Але всі ці бізнесові розклади Павлишиних та життя на широку ногу чомусь не дуже цікавлять наші антикорупційні органи. Або Павлишин з ними теж зміг домовитися, або зараз не до нього. Хоча, впевнений, якщо зайнятися доходами та способом життя цієї сімейки, то дуже багато фактів незаконного збагачення може знайтися. 

Тому закликаю НАЗК негайно зайнятися деклараціями цих ділків при владі  та вивести їх оборудки на чисту воду!

4

Що у нас на атомній станції у Вараші відбувається, якщо люди отримують радіацію, а ми нічого не знаємо!

В сусідньому будинку чоловік працює на РАЕС і ходить в чоботах, від яких рівень радіації зашкалює.

Директор РАЕС Паша Павлишин нам розповідає, що цей черевик не на станції забруднився радіацією, а по секонд-хенду до нас надійшов. Купив собі працівник чоботу на цьому секонді, а він “заразний”. Але щось ми не чули, щоб в Європі якісь витік радіації був. А може цей чобіт нам японці з Фукусіми надіслали? І чому тільки один! Напевно якісь одноногий німець або японець його на своїх погано помитим тротуарам його забруднив?

Не треба нам казки розповідати, пане Павлишин. Всі вже чули, що витік брудної речовини стався на вашій станції і ви людей туда погнали все це виправляти. 

Люди свою дозу отримали, а ви їх ще залякали правду розповідати. Звичайно, де ще людині працевлаштуватися, якщо ви його зі станції звільнити. Вот й користуєтеся своєю владою та безкарністю.

Але терпець у народа вже зірвався – досить приховувати свою халатність та безвідповідальність! Пора вже відповісти за свої “темні” справи!   

5

Змушений звернутися з приводу з багаточисельних порушень правил безпеки та аваріями, що трапляються останнім часом на Рівненській АЕС. Всі ці небезпечні події несли загрозу безпечній експлуатації енергоблоків та могли призвести до критичних наслідків в роботі ядерних реакторів. В свою чергу, ці інциденти цілком могли призвести до радіаційного забруднення, а можливо і ядерної катастрофи. Але найбільшу занепокоєність викликає той факт, що генеральний директор РАЕС Павлишин П.Я. будь-якими способами намагається приховати цю інформацію, або перекрутити її на свою користь, та жодним чином не докладає зусиль для виправлення помилок та забезпечення стабільної роботи РАЕС.

В якості прикладу приведу лише один інцидент, що стався влітку цього року на станції. При проведенні випробування полярного крану, який закріплений на самому ядерному реакторі та за допомогою якого загружається/вигружається ядерне паливо, було пошкоджено всі  рекомбінаторів ядерного блоку. 

Рекомбінатори розташовані у другому контурі атомного блока та відносяться до обладнання 2-го класу безпеки. Головне призначення рекомбінаторів – це вижигання водню, який може накопичуватися при аварійних ситуаціях, як це сталося на Фукусімській АЕС. Всі знають, що саме відсутність таких рекомбінаторіві на Фукусімській АЕС призвело до вибуху водню і катастрофі.

Наслідками такої технічної помилки могло бути виведення з ладу життєво необхідних елементів безпеки атомного блоку. А це, в свою чергу, могло призвести до аварії і катастрофі.

Керівництво РАЕС на чолі з Павлишиним, не тільки допустило таку технічну помилку, а й намагалося приховати цей інцидент та не проінформувало про це порушення ДП НАЕК Енергоатом, Держатомрегулювання та громадськість. Тим самим директором РАЕС П.Павлишиним був порушений Закон України Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку.

За всі ці дії та халатність Павлишина вже не мало бути на посаді генерального директора РАЕС. Але він чомусь ще досі на чолі РАЕС та продовжує свою безвідповідальну та небезпечну діяльність!

6

На Рівненській РАЕС повний бардак! Ніхто ні за що не відповідає, люди працюють на свій страх і ризик! І все це відбувається на атомній станції, де будь-яка, навіть незначна помилка може призвести до ядерної катастрофи!

За прикладами далеко йти не треба. В жовтні в пресі було опублікована офіційна версія загоряння водню під час ремонтних робіт, яке потім ліквідували пожежники. Все це, нібито, було випадково, ніхто не винен, все минулося – вот і радійте.

А чому радіти? Тому що вибуху не було і люди не загинули? Так це везіння, а не заслуга нашого директора станції.

А його “заслуга” в тому, що він залякав наших працівників так, що вони бояться правду казати, коли навіть їхньому життю загрожує небезпека.

А хто нам проводив інструктаж перед ремонтними роботами? І звідки ми знали, що на ці труби не можна залазити? Нам що, хтось сходинки надав, і як ми повинні були дістатися до місця проведення робіт?

Як нагороди отримувати та премії собі виписувати, то Павлишин перший, а як на горіхи отримати – то він не при справах!

Ви розберетеся, хто і як нами керує, а потім вже робіть висновки про кваліфікацію персоналу!!! Завжди думав, що замовчати якійсь інцидент на атомній станції не вийде, оскільки одночасно на зміні перебувають тисячі людей.

Однак, кілька місяців натрапив на матеріал в Обозрєватєлє, де йшлося про падіння якогось багатотоного і багатомільйонного редуктора у реакторному відділенні на Рівненській атомній.    

В коментарях ще писали, що в ютюбі і відео цього падіння було, але його потім видалили. Тут навіть не знаєш чого більше боятися, того, що велика і дорога залізяка падає на реактор, чи того, що це намагалися замовчати. Адже жодних повідомлень про цей інцидент в новина, або на сайті рівненської станції не було.     

Якби не журналісти, які через кілька місяців про це повідомили, то ми так би нічого і не дізналися. От і вір після цього результатам численних перевірок безпеки та надійності і відкритості наших підприємств.