Казахстан: Нові Виклики

Аналітика подій в Казахстані на початку січня 2022 року

Початок 2022 року ознаменувався масовими протестами в Казахстані, які вже призвели до спалення мерії Алма-Ати та загального хаосу значної частини країни, за винятком столиці Нурсултана (колишньої Астани) та північної частини країни, населеної переважно етнічними росіянами, що є громадянами Казахстану. Головною причиною заворушень є відсутність політичної конкуренції. Клан Назарбаєва продовжує де-факто керувати країною, хоча Нурсултан Назарбаєв офіційно пішов у відставку ще у 2019 році. Нинішній президент Токаєв уже звернувся за допомогою до Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). (ОДКБ де-факто є російським аналогом НАТО на території країн колишнього Радянського Союзу).

Росія використовує внутрішній конфлікт у Казахстані як частину свого протистояння із Заходом. Нещодавно Росія висунула жорсткий ультиматум – Сполучені Штати повинні письмово пообіцяти не розширювати НАТО на Схід, а отже – що Україна не вступить до НАТО. Нещодавно радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван де-факто зізнався, що США не будуть обговорювати з Росією подібні питання щодо вступу в НАТО або неприєднання суверенних держав. Росія, безсумнівно, використає дестабілізацію в Казахстані та введення військ країн-членів ОДКБ для подальшого посилення свого впливу в країні.

Україна може використати цей час для зміцнення своєї обороноздатності. Оскільки в Казахстані вже введені війська країн ОДКБ, Росія зосередиться на поверненні до статусу кво, а саме – утриманні при владі клану Нурсултана Назарбаєва. Де-юре Н.Назарбаєв пішов з посади президента ще у 2019 році та обійняв посаду члена Конституційної ради Казахстану. Проте він і його клан де-факто керують країною та її основними ресурсами. Станом на ранок 6 січня 2022 року перші військові частини країн ОДКБ вже перетнули кордон з Казахстаном. Нинішній уряд Казахстану заручився підтримкою Росії та інших країн-членів ОДКБ для відновлення порядку в країні та повернення статусу кво.

На тлі протестів у Казахстані вартість біткойна впала, сигналізуючи всьому світу, що в часи неспокою найнадійнішим засобом платежу та накопичення капіталу є долар США, а не криптовалюта. Тому в нинішній ситуації в Казахстані може бути багато сторін-переможців, таких як Росія, яка зараз безпосередньо присутня в Казахстані у військовому плані, так і Федеральна резервна система (ФРС) США, яка базується на довірі до долара США як найнадійнішого засобу оплати і накопичення капіталу.

Посилення впливу Росії в Казахстані також не суперечить інтересам Китаю в цій країні. У Казахстані президент Китаю Сі Цзіньпін у 2013 році оголосив про створення Нового шовкового шляху (дослівний переклад з китайської: «Один пояс – один шлях»). Хоча Китай мінімально використовує свої збройні сили за межами своєї країни, зовнішня політика Китаю, серед іншого, спрямована на забезпечення безпечних і стабільних маршрутів для вантажів з Китаю до Європи, де частина вантажів транспортується морем, а частина наземним транспортом. Казахстан відіграє життєво важливу роль у забезпеченні стабільного потоку товарів з Китаю до Європи.

У разі можливого насильницького захоплення Тайваню, Китай, ймовірно, потрапить у морську блокаду, котра буде мати на меті економічно задушити Китай, закривши морські шляхи для транспортування вантажів. Таким чином, роль Центральної Азії загалом і Казахстану зокрема зростає в рази в плані процвітання Китаю, який, у свою чергу, критично залежить від стабільного експорту його продукції до Європи.