Міф про ріст тарифів на розподіл газу

Або що поєднує тарифи на розподіл, ГТС України, «Турецький потік» і «Північний потік-2»

Історія про шалений ріст тарифів на розподіл або транспортування газу прожила буквально півтора дні. НКРЕКП таки знайшло у собі сили вийти із сплячки та спростувати неймовірні чутки про ріст тарифів у декілька разів. Тобто, головний висновок – тариф на розподіл газу буде залишатися на нинішньому рівні. А підвищення, якщо і буде, то в коридорі 10%-15% - до рівня 2-2,2 грн за куб. м. Все. Можна розходитися і не панікувати, не пікетувати і не протестувати.

І на цьому можна було ставити крапку в історії про великий «облом» у безславних дискусіях про ріст тарифів на транспортування газу. Але не все таки просто. Зараз розберемось.

Взагалі прозорість і відкритість має і свої мінуси. Наприклад, поспішні висновки або маніпуляції із цифрами. Як це виявилось нещодавно в іншій відомій історії про збільшення «Газпромом» транзиту газу через Україну. Оператор ГТС із травня по жовтень невтомно заявляв, що «Газпром» не хоче збільшувати транзит – доки 22 жовтня президент Зеленський не запропонував «Газпрому» знижку у 50% на транзитний тариф. Адже як виявилося тариф на додаткові обсяги транзиту вищий майже 2,5 рази. Отак.

Тому у випадку із облгазами і тарифами на розподіл газу – також було відразу зрозуміло про маніпуляцію. І вона полягала у тому, що облгази традиційно готують для НКРЕКП пропозиції із тарифами, які включають усі необхідні затрати. Грубо кажучи: ремонт, зарплата і, найголовніше, технологічний газ. по якій ціні його включають зараз у розрахунки? По ринковій. Ринкова ціна – 24-33 тис. грн. за 1000 куб. м. Навіть формально облгази не можуть написати у планах ціну 5, 8 чи 12 тис. грн. Бо такої ціни для них просто може не бути.

Тому усі, хто вчасно «розгледів» тарифну зраду, наніс їй удару та «переміг зло», можуть себе тішити думкою, що «недопущення» росту тарифів – це їх заслуга. Але це буде лише солодка думка. Насправді, НКРЕКП абсолютно логічно говорить, що «повідомлення про підвищення тарифів на розподіл природного газу, які тиражуються у засобах масової інформації, не відповідають дійсності».

З іншого боку медіа, «фейсбуки» і «телеграми» ловили і будуть ловити «хайп» на темі розподілу газу. От «Житомиргаз» пережив штурм незадоволеного народу, який ламав двері за проектну ціну за розподіл газу. Тому це проблема НКРЕКП, що вони наперед не задекларували свою позицію і не попередили паніку серед населення. Можу лишень здогадуватися, який шок пережили в Офісі президента, коли уявили собі протести проти тарифів на розподіл.

Відразу варто сказати, що нинішній тариф за розподіл газу у 1,79 грн за куб. м – це адміністративне дитя політичних потуг уряду і влади в цілому. Реальний середній тариф залишається орієнтовно на рівні 2,5 грн. Зрештою, саме такий ріст і відбувся у грудні 2020 року, який потім переглянули. Але в цілому в перспективі ріст вартості послуг із транспортування буде збільшуватися до обґрунтованого рівня 30-40% від вартості газу. І це об’єктивний процес, про що нижче і скажу.

В історії тарифів на розподіл традиційно є три категорії ризиків. Політичні ризики – різкий ріст тарифу на розподіл газу у будь-якому випадку приведе до зниження рейтингу влади. Тут хоч трісни, але думай про гарантію ціни на технологічний газ в умовах аномально-високої ціни на світових ринках.

Ризики боргів за комунальні послуги – можна і 10 гривень за розподіл поставити. Але чи зможуть люди платити таку ціну? Ні, звичайно. І просто будуть нарощувати борги. Можна лишень уявити собі, якими будуть в такому випадку борги, якщо минулий опалювальний сезон закінчили із боргами 82 млрд. грн.

Зрештою, головний ризик – розбалансування системи транспортування газу фінансово, так і технічно.

І цей останній пункт найцікавіший. Адже скорочення транзиту газу через Україну завдяки «Турецькому потоку» та очікування подальшого зниження від впливу «Північного поттоку-2» неминуче веде до додаткового навантаження на облгази. Менше газу в системі – більші затрати на доставку газу до споживача. Більші витрати на обслуговування, технічну підтримку системи. Особливо невеликого обсягу – до 5000 куб. м. Відповідно систематичне зменшення споживання газу в Україні і населенням, і ТКЕ, і промисловістю – також ого-го яка проблема.

А тому влада і НКРЕКП має банально і просто пояснювати споживачам цінову ситуацію із тарифом на розподіл газу, щоб озлоблений народ не прийшов і не бив далі двері і вікна. Не менш важливим питанням для збереження прийнятного тарифу на розподіл газу буде гарантія поставок технологічного газу для облгазів з боку «Нафтогазу».