Успішний бізнесмен, досвідчений політик, ефективний політтехнолог, який грає шахіст, затятий шанувальник сауни і хокею - це все про депутата Кіровоградської облради Ігоря Волкова
- Ігор Вікторович, для початку - скільки років ви в політиці?
- Двадцять три. У місцевій активній політиці - з 1998 року.
- А в бізнесі?
- На п'ять років більше. З 1993-го.
- Так Ви політик, який займається бізнесом, або бізнесмен, який займається політикою?
- Однозначно - бізнесмен, який займається політикою.
- Скажіть, скільки партій Ви змінили?
- По-моєму, три.
- Якщо не помиляюся, ви навіть були одним з творців партії з дуже симпатичною назвою - «Україна-Центр»?
- Ні, такої партії не було, був виборчий блок. А я став одним з його творців і ідейним натхненником разом з майбутнім мером Кіровограда Олександром Васильовичем Нікуліним.
- Я чому запитав про партії? У кожній з них ви були в числі місцевих лідерів. При цьому завжди мали власну думку, особливу "волковську" позицію. Чи збереглася ця традиція в «СН»?
- Абсолютно збереглася. І я впевнений, що деякі соратники і раніше мене за це критикують за спиною. Втім, критикують мене за власну позицію не тільки соратники.
- Зрозуміло. Ще про одне вашому серйозному захопленні, крім політики і бізнесу, - про шахи. Чи не здається вам, що з кожної каденцією наш депутатський корпус все рідше і слабкіше грає в шахи?
- Я досконально не вивчав, хто з моїх колег як грає. Але, думаю, ваше запитання має другий план. Якщо говорити про вміння будувати політичні комбінації і продумувати наслідки кожного кроку на два ходи вперед, то, так, думаю, правота в ваших словах є.
- А тепер, коли ми прояснили вашу позицію, давайте займемося аналізом партії. Чи не шахової, а політичної. Чим ви поясните різке падіння рейтингу «Слуг народу»?
- Почну з того, що закони політики навіть в нашій країні ніхто не відміняв. Є так звана крива успіху, коли після великого підйому неминуче слідує падіння рейтингу партії. Це пов'язано з безліччю об'єктивних і суб'єктивних факторів. Як правило, головний з них - завищені очікування людей. Всі обіцянки неможливо виконати відразу, тому реакція неминуча.
Щодо «сильного» падіння рейтингу «СН». За моїми даними і за даними недавніх соц¬опросов, лідером популярності в країні як і раніше є президент Володимир Зеленський. У нього найбільший особистий рейтинг серед політиків. По-друге, певна кількість людей, які пройшли в парламент під брендом «Слуги народу», не відповідає тій високій планці, яка була задана на виборах. І це очевидний факт. Є відверто слабкі гравці на полі. Чи не шаховому. І це безумовно позначається на рейтингах.
- Якщо це очевидний факт, то чому не спробувати змінити ситуацію? Замінити слабких гравців? Хоча б на місцевому рівні.
- Є цілком певні спроби змінити ситуацію, використовуючи проведення з'їздів і прийняття нових партійних документів, але це тривалий і непростий процес. Навіть на місцевому рівні. Але не можна сказати, що нічого не змінюється. Інша справа, що і темпи змін низькі, і якість змін теж не задовольняє.
- В якийсь момент мої колеги впевнено говорили, що новим губернатором Кіровоградщини буде Волков. Щось пішло не так або Києву не підійшли ваші умови?
- По-перше, я ніколи не ставив перед собою такої самоціллю. Якби я ставив перед собою таке завдання, можливо, все пішло б по-іншому. По-друге, я з жалем мушу визнати, що партії та персоналії в українському політикумі змінюються, а традиції, підходи і схеми залишаються. І це, перш за все, негативно позначається на кадрову політику. На мій погляд, останні кадрові призначення проходять в дусі цих самих традицій, які все критикують, в тому числі і правляча партія. Тобто люди помінялися, а підходи до підбору кадрів залишилися тими ж - хто кого знає, хто кому друг, сват і брат.
- Але чутки про ваше можливе призначення мали під собою підставу?
- Я думаю, це просто данина моєї деякої популярності в певних колах, не більше того.
- Делікатне питання. Ви йшли на вибори як безпартійний. Сьогодні ви - глава фракції «СН» в облраді. Чи змінили Ви свій безпартійний статус?
- Ні, я не член партії і свій безпартійний статус не змінив.
- Нинішню владу постійно звинувачують у некомпетентності. Cказивается чи кадрова політика партії на роботі місцевої влади, зокрема, облради?
- Чи позначається. Позначаються помилки при формуванні кандидатського, а потім і депутатського корпусу. Але ця проблема стосується не тільки правлячої партії, але і всіх інших.
- Продовжимо тему облради. Чи є баланс думок в сесійній залі?
- У Кіровоградській обласній раді на сьогоднішній день немає того, що прийнято вважати стійку більшість. В обласній раді присутній баланс думок. Кадровий склад і потенціал облради я оцінюю як задовільний, нормальний, здатний до продуктивної і конструктивної роботи. Там є і нові депутати, які вперше працюють у місцевій владі. Є і досвідчені старожили, такі, як Кальченко, як Серпокрилов, до їхньої думки, безумовно, потрібно прислухатися. Особливо перш ніж говорити якісь космічні дурниці, які іноді собі дозволяють окремі молоді депутати в сесійній залі.
- І в минулій каденції облради популізму вистачало, але, схоже, нинішній склад демонструє просто епідемію популізму. Це тренд зараз такий в країні?
- Так, є певна схожість, тренд присутній, але я б не назвав це епідемією. Ще рано, ось до виборів ця тенденція посилиться.
Моє глибоке переконання, що, коли мільйони людей голосували за Володимира Зеленського, вони голосували не тільки за хорошого хлопця, але і за конкретні програмні цілі і завдання, які він декларував. Однією з його основних завдань було народовладдя. Ідея народовладдя передбачає наближення людей до прийняття рішень, які важливі як для держави, так і для регіону. Ідея Зеленського полягає в тому, щоб довести людям, що від їхнього голосу щось залежить. На сьогодні всеукраїнський референдум прийнятий парламентом як закон. Вже більше тижня, як в парламенті зареєстрований проект закону про місцевий референдум. Зараз проект винесено на громадське обговорення. І тут головне слово повинні сказати органи місцевого самоврядування, які будуть імплементувати цей закон і будуть ним користуватися, щоб знати думку людей. І коли депутати обласної ради звертаються до президента, Кабінету Міністрів або Верховній Раді з якимось важливим для регіону рішенням, дуже добре, щоб цей запит був підкріплений думкою людей у вигляді підсумків місцевого референдуму.
- Про місцеві референдуми в каденцію президента Зеленського говорять багато, ставлячи в приклад Європу, де вони проходять мало не кожен місяць. Як активний прихильник цього способу прийняття демократичних рішень, приведіть, будь ласка, приклади, які питання могли б вирішувати жителі Кропивницького або Кіровоградщини на місцеві референдуми?
- Для міста це можуть бути болючі питання перейменування вулиць та площ, розміщення парків і скверів. Комусь подобається розміщення «Макдональдса» в історичній частині міста, а мені особисто не подобається фаст-фуд в центрі. Для області, скажімо, питання виділення бюджетних коштів для будівництва аеропорту. Це питання розміщення майбутнього сміттєпереробного заводу, який може наносити якийсь екологічну шкоду. Це величезний масив екологічних питань. Або ще питання: а чи потрібно місту утримувати свій муніципальний футбольний клуб «Зірка», якщо бізнес його утримувати вже не хоче або не може? А чи потрібна обласному центру льодова арена, де могли б цілий рік тренуватися хокеїсти і фігуристи? З одного боку, навіщо в жаркій Центральній Україні він потрібен, а з іншого боку, поруч, в Херсоні та Кременчуці, тренуються і грають у вищій українській хокейній лізі дві команди. У Херсоні та Кременчуці! Так чому великого льоду не може бути в Кропивницькому? На всі ці питання можуть відповісти люди.
- Ми часто чуємо від політиків про необхідність глобальних реформ. Але людям потрібні зміни зараз і сьогодні. У зв'язку з цим головним гальмом руху країни багато хто вважає Кабмін. Що ви думаєте з цього приводу?
- Головне гальмо в країні - корупція. І поки прихід у владу будуть використовувати для заробляння великих грошей, ми ніколи не зробимо прорив в економічному і культурному зростанні. Відносно Кабміну, погоджуся, що прийшла пора припинити практику набору туди «своїх хороших» хлопців. Сьогоднішній рівень компетентності більшості членів уряду, на мій погляд, нікуди не годиться. Нам терміново потрібно створити уряд професіоналів-«технарів» незалежно від партійної приналежності і особистої лояльності. І депутатам Верховної Ради вже давно пора усвідомити, що це перш за все їх зона відповідальності.
- Ви багато років були депутатом міськради Кіровограда. Як ви оцінюєте нинішню каденцію міських обранців?
- Оцінюю цю каденцію депутатів міськради досить рівно. За якісним складом не гірше попередньої. Єдине, що хотілося б відзначити, експеримент з виборчою системою, проведений на торішніх виборах, на мою думку, був невдалим. Ідеальних систем виборів не буває, але цю, я вважаю, треба міняти. Я не хочу вдаватися в деталі, але, на жаль, сама виборча система негативно позначається на якісному складі депутатського корпусу.
В цілому ж нинішній депутатський корпус досить кваліфікований, і, оскільки до міськради Кропивницького зайшло багато політичних сил, апріорі можна вважати, що баланс сил присутній, так само, як і в облраді. Тим більше що міський голова Андрій Райкович зайшов на свою другу поспіль каденцію, і зі своїм досвідом роботи в міському самоврядуванні він буде нормальним драйвером тих політичних і економічних процесів, які відбуваються в Кропивницького.
- Не шкодуєте, що перейшли до облради?
- Ні, хоча і бурхливого захоплення не відчуваю.
- Є потрібна, але рутинна робота, а є масштабні проекти, за які політику буде не соромно перед нащадками. До яких з них ви хотіли б докласти розум і руки - в місті і області?
- Коли ми обговорюємо міські або обласні проекти, я, чим далі, тим більше, намагаюся йти від таких дефініцій, як інвестиційна привабливість, створення тепличних умов для бізнесу і т.п. Я більше думаю про якісь прагматичні речі, які однаково потрібні як для людей, так і для бізнесу. Та звичайна, як ви говорите, рутинна робота не дозволяє задуматися про якісь глобальні речі. Але перше, що мені спадає на думку, - це аеропорт в Кропивницького. Добудувати злітну смугу, вкласти необхідні кошти в інфраструктуру. Тому що сучасне місто з населенням нехай навіть менше 300 тисяч в ХХІ столітті повинен мати можливість свого авіасполучення з країною і світом.
Сьогодні ми все частіше буваємо в країнах Європи і з усіх політичних трибун декларуємо свою приналежність до європейської цивілізації, але на практиці дуже мало робимо для того, щоб наші стандарти і рівень життя відповідали європейським поняттям і цінностям. Я зараз говорю навіть не про середню зарплату або рівень нашої медицини, мова йде про загальну культуру і розумінні наших людей, що таке Європа. Коли ми бачимо потворну архітектуру, сміття в кожному закутку, якісь дикі ідеї нескінченного будівництва МАФів, засилля рекламних конструкцій, які закривають обличчя міста, мені здається, що в розмовах ми до Європи набагато ближче, ніж в справах.
- І наостанок: як ви ставитеся до ідеї другого президентського терміну Володимира Зеленського?
- Упевнений, що для будь-якого політика нормально і природно, коли у нього є амбіції. Хто б що не говорив, але я вважаю Володимира Зеленського відбувся політиком. За минулі два роки він став помітно жорсткіше, і другий термін - це буде його власний вибір, про який поки говорити преждевременно. Втім, я не бачу в цьому нічого поганого, з урахуванням того, що в нашому світі досить багато президентів, які мріють про другий і навіть третій термін. І, безумовно, відповіддю на це питання будуть служити результати роботи президента за першу каденцію. Все інше - вторинне.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.