Після саміту НАТО у відносинах Заходу із Зеленським починається дія друга. На першій план виходять предметні і болючі для Зеленського розбори Заходом його внутрішньоукраїнських польотів і прольотів.
Першу скрипку тут буде грати
Джо Байден.
Зеленський
– гідний спадкоємець президента Ющенка у побудові повітряних замків. Півтора
десятка років тому Ющенко на хвилі переможної Помаранчевої революції, під
пузату риторику про кардинальні перетворення в новій «Україні без Кучми» і на
початку під схвальні опліски Заходу все невідступно вимагав у Євросоюза
відповідь: КОЛИ, НУ КОЛИ Ж ЄС ОФІЦІЙНО ЗАПРОСИТЬ ДО СЕБЕ ТАКУ НОВУ І ТАКУ
РАПТОМ СТОВІДСОТКОВУ ЄВРОПЕЙСЬКУ УКРАЇНУ?!!!
Нічого
не нагадує? Дежа вю ще те: до вчорашнього саміту НАТО Зеленський так само
обрушував на Альянс і персонально на американського президента Байдена шквал
вимог: досить заяв, негайно заявіть офіційно про надання Україні ПДЧ в НАТО і
чіткі терміни нашого вступу до Альянсу виміть да положіть!
Звичайно,
ці ультиматуми своїх цілей не досягли. Тому що в принципі не могли досягнути.
А, навпаки призвели до дипломатичного
скандалу із спробою клерків офісу українського президента вкласти в уста
Байдена видумані креаторами політичної кухні Зеленського слова про його,
Байдена, підтримку надання ПДЧ Україні. А, крім того, закріпили у західних
партнерів сприйняття офіційного Києва як джерела епатажних заяв, вимог, а не
дорослих, конструктивних і професійних підходів.
Єдиним
невеликим й суто дипломатичним досягненням цього Drung nah NATO стало уточнення
в підсумковій заяві НАТО, що членство України в альянсі (обіцянку його було
офіційно надано у 2008 році в Бухаресті на саміті НАТО і підтверджено зараз)
буде здійснено саме через ПДЧ. За відсутності будь-яких конкретних рішень НАТО
щодо України зараз офіційний Київ всіляко намагається подати цю заяву як
серйозну перемогу.
Так,
це уточнення – безумовно позитивний факт. Але це просто «формула мови», яка ні
до чого не зобов’язує ані Альянс в цілому, ані жодного його окремого члена
зокрема.
А
набагато цікавіше інше: тепер, відразу після саміту НАТО у відносинах Заходу із
Зеленським починається дія друга. Де категорично-беззмістовні вимоги
Зеленського й голови МЗС Кулеби до США і Альянсу визначатися із питанням
України «тут і зараз» відійдуть на третій план.
У
такому вигляді, як вони були виконані, вони й потрібні були задля того, щоб
відвернути увагу від недоліків політики офіційного Києва у себе вдома. І
перевести розмову із площини критики з боку Заходу у площину геополітичних
повітряних хмарочосів. Але тепер сезон постановок геополітичних фентезі
оголошено закритим.
На
першій план виходить предметні і болючі для Зеленського розбори Заходом його
внутрішньоукраїнських польотів і прольотів. Першу скрипку тут буде грати Джо
Байден. Який вже анонсував цей етап на саміті Альянсу.
Коли
журналісти запитали його про те, якою же буде його відповідь на заклик
Зеленського сказати «так» чи «ні» перспективі вступу України до НАТО. Байден
відповів: «Залежить від того, чи вони виконають умови. Їм усе ще потрібно
вичистити корупцію, відповідати іншим вимогам, щоб почати виконувати План дій
щодо членства у НАТО. Тож побачимо. Україні потрібно буде переконати
країни-члени НАТО і це буде непросто».
Це
лише анонс нового сезону із предметними питаннями. А сама дуже предметна і така
ж ну дууууже неприємна для українського президента розмова про корупційні
справи, тіньові схеми тощо в Україні Зеленського відбудеться вже наступного
місяця, коли Зеленський загляне в гості до Байдена.
Стежимо
– буде надзвичайно цікаво.
#ПРАВДА, ЯК ВОНА Є
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.