Реструктуризація валютних кредитів. Пошук компромісу чи черговий піар від влади?

Верховна Рада на позачерговому засіданні 19 березня ухвалила, у 1-му читанні за основу, законопроєкти, якими визначаються умови проведення реструктуризації валютних кредитів:

- проект Закону №4475 від 09.12.2020 «Про внесення змін до розділу ІУ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)» (н.д. Кінзбурська В.) – за скороченою процедурою підготовки до 2-го читання;

- проект Закону №4398 від 18.11.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» (н.д. Тарасенко Т.).

І, що ж пропонують наші законодавці для врегулювання питання із реструктуризації валютних кредитів? Розберемося . 

Наразі надання споживчих кредитів в іноземній валюті заборонено законом, як зауважують автори законопроєктів «раніше банки надавали кредити в іноземній валюті фізичним особам, які не мали, не мають та не будуть мати у майбутньому регулярного доходу в іноземній валюті».

Отже, наголошують законодавці, «змінами пропонується захистити позичальників, які отримали такі кредити, від зловживань з боку кредитодавців, а саме:

- провести обов’язкову (примусову) реструктуризацію на підставі закону (а не на підставі договору про реструктуризацію), умови реструктуризації визначити законом (а не договором). При цьому, передбачено здійснення реструктуризації без вчинення правочинів і належного оформлення договірної документації, без нотаріального посвідчення договорів іпотеки та договорів застави, без дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- розширити категорію кредитів, які підпадають під запропоновану у законопроекті пільгову реструктуризацію, за рахунок кредитів, за якими нема прострочення (примусова реструктуризація працюючого, непроблемного валютного портфелю банків);

- розширення площі єдиного житла, яке підпадає під пільгову реструктуризацію, становить 140 м² для квартири та 250 м² для будинку. Під реструктуризацію підпадають також кредити, надані під заставу земельної ділянки, на якій може бути побудований будинок, що може стати єдиним житлом боржника, та незавершене будівництво, що може стати єдиним житлом боржника;

- реструктуризувати валютні кредити у гривню за середнім курсом – середнє значення між курсом на дату укладення кредитного договору і курсом, встановленим НБУ на день реструктуризації;

- після реструктуризації встановити ставку за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізосіб у відповідній іноземній валюті, збільшену на 1 процентний пункт (UIRD+1%);

- за наслідками реструктуризації перерахувати усі раніше сплачені платежі за весь період існування кредиту на умовах законопроекту для зменшення суми грошових зобов’язань позичальника, у т.ч. зменшити розмір грошових зобов’язань позичальника, якщо процентна ставка по кредиту перевищувала вищевказаний розмір UIRD+1%;

- зменшити розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню за процедурою реструктуризації у банкрутстві,  або на відсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, або на відсоток  загальної вартості кредиту для споживача, розрахованої відповідно  до законодавства про споживче кредитування на дату укладення договору  про надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня  відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, залежно від того, яка з цих двох величин буде більшою;

- списати «неустойку» (штрафи, пеню), а сплачену до проведення реструктуризації «неустойку» зарахувати на погашення «тіла» кредиту та відсотків за користування;

- на період подання заяви про реструктуризацію та ще 60 днів після закінчення зазначеного строку буде заборонено примусово звертати стягнення на житлове нерухоме майно боржника для забезпечення виконання простроченого зобов’язання. Кредитодавцю буде заборонено оформлювати іпотечне житло у свою власність або продавати його на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя»;

- прощення частини заборгованості, що підлягає прощенню за умовами реструктуризації, на початку здійснення реструктуризації кредиту;

- обмеження права вимоги нового кредитора розміром уступки за будь-яких окремих умов;

- продовжити дію мораторію на стягнення забезпечення за всіма валютними кредитами фізосіб, навіть тих, хто не зайде в реструктуризацію;

- проведення реструктуризації зобов’язань, пропонується вважати підставою для визнання судом відповідно до статті 432 Цивільного процесуального кодексу України таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого для звернення до виконання рішення суду (ухваленого до дня проведення такої реструктуризації), яким передбачено стягнення грошових коштів та/або звернення стягнення на нерухоме майно.    

Також, зазначають законодавці, метою законопроєкту №4475 та №4398 є відновлення платоспроможності позичальників, які не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами. 

І здається все добре. Влада думає про громадян. Але чи це так - чи знову чергова порція популізму від влади?

По суті питання.

Як би все було так добре із цими законопроєктами то чому тоді профільний комітет ВРУ отримав вкрай негативні висновки до законопроєкту від багатьох установ, включно із Головним науково-експертним управління ВРУ, Міністерством фінансів і Національним банком.

Головне науково-експертне управління ВРУ насамперед, звертає увагу:

«на невизначеність у проекті співвідношення його положень з положеннями п.5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУПБ), в якому визначений порядок реструктуризації заборгованості фізичної особи, що виникла до введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, що може суттєво ускладнити реалізацію відповідних положень, в тому числі правозастосовну практику».

«залишається незрозумілим, про яку саме реструктуризацію зобов’язань, передбачених КУПБ, йдеться: загальну, передбачену книгою 4 КУПБ, чи спеціальну, передбачену п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУПБ». 

«за результатами аналізу проекту складається враження, що в ньому при регулюванні відповідних суспільних відносин надається перевага захисту боржників незалежно від підстав, з яких вони не виконали свої зобов’язання. Вважаємо, що такий підхід не враховує того, що ознакою цивільних відносин у ст.4 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) визначена юридична рівність їх учасників, а загальними засадами цивільного законодавства – «справедливість, добросовісність та розумність» (ст.3 ЦК)».

Національний банк, також попереджає, що «реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових, прийнятних і для банків, і для позичальників, збалансованих умовах. Механізм для проведення такої реструктуризації вже існує».

Отже, Національний банк вважає «недоцільним проведення обов'язкової (примусової) реструктуризації кредитів у іноземній валюті».

Регулятор наголошує «…банки розробили і пропонують валютним позичальникам власні програми добровільної реструктуризації валютної заборгованості.

До 21 квітня 2021 року діє мораторій на стягнення майна за валютними кредитами.

Мораторій був уведений у 2014 році для захисту валютних позичальників, які у зв’язку з кризою та різкою девальвацією не могли платити за кредитами. Банкам було заборонено звертати стягнення на майно громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Оскільки позичальники переважно так і не почали виконувати зобов’язання за такими кредитами, це створило ризики для стійкості фінансової системи».

Національний банк зауважує, що «подовження дії мораторію на три роки, як це передбачене законопроєктом № 4475, знову законсервує, а не вирішить проблему валютних кредитів. До того ж це нівелює ефективність державних програм зі стимулювання розвитку іпотеки». 

Бізнес-спільнота також занепокоєна рішенням ВРУ з огляду на ризик прийняття неконституційного Закону, як зазначається, що матиме негативні наслідки для економіки через зменшення надходжень до Державного бюджету, а також заблокує реалізацію визначених Президентом України завдань з розвитку іпотечного кредитування та державних програм по забезпеченню населення і бізнесу доступними банківськими кредитами (у т.ч. «Доступне житло під 7%», «5-7-9 доступні кредити бізнесу»).

Як зауважують в експертному середовищі – «замість спрямування коштів на фінансування державних програм банки будуть змушені вливати вільні кошти в капітал, щоб покрити негативні наслідки ухвалення Закону. Ця ініціатива суттєво погіршує правове становище кредиторів у відносинах з боржниками, збільшує кредитні ризики та ризики втрати кредиторами активів».

Незалежна асоціація банків України (НАБУ), наполягає на зміні «пропонованих у проектах підходів до реструктуризації валютних кредитів, які є економічно не виваженими, юридично сумнівними та прогнозовано недієвими на практиці. І при цьому, нівелюють права кредиторів, повністю перекладаючи на них відповідальність (і збитки) за невиконання боржником своїх зобов’язань».

НАБУ наводить наступні основні доводи щодо необхідності відхилення законопроекту, з огляду на суттєві недоліки пропонованого законодавчого регулювання, зокрема:

- безпідставне розповсюдження умов обов'язкової (примусової) реструктуризації на всі споживчі кредити в іноземній валюті, за якими грошові зобов’язання повністю не погашено, у т.ч. й ті, що обслуговуються належним чином;

- порушення конституційного принципу обов’язковості судових рішень та необхідності повторного розгляду судами спорів – пропоноване визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого за рішенням суду для стягнення боргу по кредиту, який підпадатиме під реструктуризацію, суперечить ст.129-1 Конституції України щодо обов’язковості виконання судового рішення. І вимагатиме від банків у разі порушення клієнтом умов реструктуризації, повторно звертатися до суду і проходити тривалі судові процедури отримання за тим самим кредитним і іпотечними договорами судових рішень про стягнення;

- негативні для Державного бюджету наслідки, адже пропонований у проекті перерахунок раніше сплачених боржником сум по кредиту вимагатиме проведення погашень боргів за рахунок витрат кредитора. Це призведе до зменшення фінансового результату до оподаткування кредитора та до несплати до бюджету податку на прибуток кредитора у розмірі 18% від суми погашення і від курсової різниці. До-прикладу: У 2020 р. 74 діючих банків забезпечили надходження до Держбюджету понад 7,09 млрд. грн. податку на прибуток банківських організацій, що складає майже 7% усіх надходжень до бюджету від сплати податку на прибуток підприємств;

- продовження дії мораторію на стягнення забезпечення за валютними кредитами, всупереч позиції Президента України про те, що продовження дії мораторію є одним зі стримуючих факторів відновлення іпотеки. Мораторій діє понад шість років та дає змогу позичальникам ігнорувати умови кредитного договору та уникати примусового виконання зобов'язання, що призвело до зростання частки проблемних активів банків, негативно позначається на їх ліквідності та платоспроможності і загалом на належному функціонуванні банківської системи України. Наявність мораторію не стимулює позичальників до пошуку взаємоприйнятних шляхів врегулювання заборгованості і спричиняє негативний вплив на здатність банків виконувати свої зобов'язання перед вкладниками;

- недієвість пропонованого механізму реструктуризації кредитів, який передбачає лише подання заяви про проведення реструктуризації, але подальші дії сторін незрозумілі. Взагалі не передбачено вчинення правочинів і належного оформлення договірної документації, погодження між сторонами умов проведення реструктуризації.

Також, позицію по законопроєктах №4475 та №4398 було детально висловлено 29.03.2021 року у спільному листі до Президента України від НАБУ, ЕВА, АСС, FLIFI.

Був розроблений альтернативний законопроект НАБУ щодо реструктуризації валютних кредитів, який наданий до Офісу Президента України, а також профільному Комітету ВРУ. Основні пропозиції банківської спільноти були озвучені перед депутатами на робочих зустрічах.

Але, 08.04.2021 року профільний комітет ВРУ проігнорував думку Головного науково-експертним управління ВРУ, Міністерства фінансів, Національного банку, як і застереження банківської спільноти та надав рекомендації прийняти у другому читанні законопроєкти №4475 та №4398.

Ціна популізму …

Варто зазначити, що добровільна реструктуризація проблемної заборгованості є частиною широкої програми реформ у фінансовому секторі, яка зафіксована у програмі співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

Наполягання на примусовій реструктуризації - як наслідок, пропонується зробити великий крок назад у розвитку фінансового сектору України. І це на тлі прискорення глобальної інфляції, яка посилить турбулентність на світових фінансових ринках, від якої передусім страждають країни з низьким суверенним рейтингом. На тлі проблем співпраці із МВФ, що найімовірніше призведе до зростання витрат на обслуговування боргу, скорочення припливу іноземних інвестицій, тиску на валютні резерви Національного банку.