Помилкове рішення НКРЕКП приведе до збитків виробників електроенергії

НКРЕКП приділяє таку увагу прайс-кепам, які є антиринковим механізмом і лише викривлюють роботу ринку електроенергії

НКРЕКП під кінець року вирішило одним махом вирішити всі глобальні питання газового і електроенергетичного ринків. Ну, будемо чесними, не вирішити, а лише зробити спробу. Спочатку учасники ринку пережили інформаційний шум, який супроводжував розгляд і рішення «регулятора» про тарифи на розподіл газу. Прогнози не справдились і замість високих ставок НКРЕКП затвердило суттєво нижчі показники. Тепер настала черга ринку електроенергії і спірного питання прайс-кепів. 11 грудня має відбутися засідання НКРЕКП, де будуть розглядати і намагатись внести зміни до постанови НКРЕКП від 8 квітня 2020 №766 «Про дії учасників ринку електричної енергії в період дії карантину та обмежувальні заходи, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Що ж там вирішили змінити? Навіть дивно, що НКРЕКП приділяє таку увагу прайс-кепам, які є антиринковим механізмом і лише викривлюють роботу ринку електроенергії. І Енергетичне співтовариство скептично оцінювало дії НКРЕКП щодо регулювання ринку за допомогою прайс-кепів. Секретаріат Енергетичного співтовариства раніше офіційно звертався до влади України і висловлював стурбованість запропонованими інструментами регулювання енергоринку, які порушують основні принципи європейського права. Власне, чітко було заявлено, що НКРЕКП отримало зайві свободи у питанні регулювання граничної ціни на ринках: «Впровадження цінових обмежень на постійній основі перевищує право на регулювання оптових цін, дозволене у Третьому енергетичному пакеті. Ухвалення фіксованих цін на законодавчому рівні також призведе до того, що український енергетичний ринок виявиться зарегульованим, і відхилення від європейської цільової моделі закріпиться назавжди. Постійні цінові обмеження спотворюють ринкові і інвестиційні сигнали, і призводять до значних втрат в економічному добробуті України».

Так що насправді НКРЕКП мало би випустити новий документ і просто скасувати прайс-кепи, а не по новому їх переглядати. Інакше ситуація на ринку електроенергії точно не покращиться. А то й погіршиться.

До того ж, директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Янез Копач також прямо вказував, що  подібні методи регулювання торговельних відносин не характерні для європейського енергетичного сегменту. І відмова держави від контролю за рівнем цін на енергоринку прискорить інтеграцію мереж України із європейськими.

Зрештою, зараз НКРЕКП буде розглядати зміни у постанову від 8 квітня 2020 №766. Очікують, що буде виключена норма, яка встановлювала підвищений прайс-кеп в торговельній зоні енергосистеми України. По факту це приведе до того, що рівень нічного прайс-кепа буде знижений більш ніж на 20% - із 1228 грн / МВт до 950 грн / МВт. Також планують повернути обмеження максимальної ціни продажу електроенергії на РДН для «Гарантованого покупця» на рівні 75% від денного прайс кепа (на рівні 1536 грн/МВт-год).

Що таке встановлення граничної максимальної ціни продажу електроенергії на РДН для «Гарантованого покупця» на рівні 75% від денного прайс-кепу? У реальному житті встановленням низької ціни – це супер-подарунок для трейдерів-спекулянтів. Подвійний прайс-кеп змушує «ГарПок» продавати електроенергію за ще нижчою ціною, ніж решта генерація. Що отримають окремі «розумні» трейдери? Правильно! Будуть заробляти на ще більшій різниці при купівлі-продажу електроенергії. «ГарПок» буде наповнювати дзвінкими монетами кишені окремих торговельних компаній. Кінцевий споживач (заводи-фабрики-кафе) абсолютно не буде у виграші від такого рішення, оскільки буде змушений купувати електроенергію у трейдерів.

Але є проблеми і більш глобальні від таких рішень. Ручне регулювання (без достатніх економічних і юридичних обґрунтувань) буде дискримінаційним і приведе до збільшення заборгованості «ГарПока» перед зеленої генерацією. Недоотриманий дохід «ГарПока» спокійно перетече на рахунки окремих трейдерів-спекулянтів. Усі знають про 30 млрд. грн заборгованості, які знегерував за останній період «ГарПок». Насправді ці гроші за півтора року осіли у кишенях спекулянтів, які мали доступ до покупки електроенергії за дуже низькими цінами і подальшого продажу її кінцевим споживачам.

Зниження нічного прайс-кепу із 1228 грн / МВт до 950 грн / МВт – це абсурдний крок. Такий нічний прайс-кеп у 950 грн / МВт є нижчим за собівартість виробництва електроенергії. Що тут ще можна сказати?

На ринку України найбільшим постачальником електроенергії є «Енергоатом». Собівартість у АЕС знаходиться на низькому рівні, але атомні станції повинні добре заробляти для оплати повних операційних витрат, які є досить високим. У країнах ЄС діапазон собівартості «атомки» становить близько 30-40 євро. «Енергоатом» має 769 грн / МВт. Але зараз «Енергоатом» продає ГарПоку половину електроенергії за 1 грн / МВт для поставок дешевої електроенергії населенню в рамках ПСО. Водночас ринкова ціна для покриття повних операційних витрат «Енергоатому» складає 1580 грн/ МВт. Тепер додаємо сюди грошові кошти на виведення блоків АЕС із експлуатації і отримаємо ще більше - 2290 грн/МВт.

Після АЕС ідуть ТЕС по обсягу постачання електроенергії. Тут собівартість електроенергії складає 1300-1500 грн / МВт. У нічні години саме теплова генерація є замикаючою. Встановлення прайс-кепу нижчим собівартості теплової генерації робить невигідним виробництво електроенергії у цей час і банально підриває енергетичну безпеку і стабільність роботи енергосистеми України у нічний період.

Власне, усе це (низький нічний прайс-кеп) і називається порушенням принципів ринкового ціноутворення і деформацією конкуренції. Саме це і мали на увазі у Секретаріаті Енергетичного співтовариства.

Зараз НКРЕКП ухвалить рішення про встановлення прайс-кепу на необґрунтовано низькому рівні і тим самим змусить генеруючі компанії або продавати електроенергію собі в збиток, або зупиняти виробництво. І таке рішення НКРЕКП буде помилковим та дестабілізуючим.

У НКРЕКП навіть ігнорують те, що рівень прайс-кепу є нижчим за європейські ціни на електроенергію в нічний час. Прайс-кеп у 950 грн / МВт (28 Євро / МВт) є нижчим, ніж середні ціни в Угорщині і Польщі (34-48 євро / МВт).

Також присутній спірний юридичний момент. АМКУ не надало погодження проекту постанови НКРЕКП про затвердження методики встановлення граничних цін. Це порушення процедури ухвалення проекту постанови.

Якщо вже дивитись на європейський досвід, який чомусь ігнорують в НКРЕКП, то у сусідніх з Україною європейських країнах діє єдиний прайс-кеп у 3000 євро / МВт. Це у 112 разів вище, ніж пропозиція НКРЕКП! Взагалі в ЄС не застосовуються ні максимальні, ні мінімальні обмеження цін на оптовому ринку електроенергії. Проте оператори можуть застосовуватися технічні цінові обмеження на сегментах ринку РДН і ВДР. І ці обмеження мають бути настільки високими, щоб не обмежувати торгівлю. Європейська організація регуляторів ACER рекомендувала обмеження для РДН на рівні 3000 євро / МВт і на балансуючому ринку - 9999 євро / МВт. І у ЄС обмеження за ціною не прив’язані до часу доби і є однаковими для денного і нічного часу. Тому іще раз повторю - НКРЕКП пропонує встановити нічні прайс-кепи у 112 разів нижче, ніж рівень обмежень в ЄС.

Здається, що в НКРЕКП знають усі ці факти і можуть уникнути помилок при ухваленні рішення. До того ж, у ЄС діють обмеження на рівні значно вище собівартості і які скеровані на обмеження можливого отримання надприбутків постачальниками електроенергії. У нас в Україні електрогенерацію можуть свідомо виштовхати у збиток. І при цьому не буде запропоновано жодних механізмів для погашення таких збитків.