Чому розслідування злочинів проти Євромайдану буксує, а поплічники Януковича повертаються до влади?
Сьогодні наш Інститут
соціально-політичного проектування «Діалог» провів прес-конференцію «21 листопада – сьома річниця
Революції Гідності. Чому розслідування злочинів проти Євромайдану досі триває,
а поплічники Януковича повертаються до влади?"
Власне
кажучи, ці питання хоч є різними за суттю, проте пов’язані між собою. Оскільки
маємо справу з двома не вирішеними до кінця великими завданнями, які
суспільство поставило під час Євромайдану перед новими людьми у владі. Завдання
перше – прибрати повністю з влади старі кадри і організувати життя в країні на
якісно нових засадах. Друге – провести швидке та ефективне розслідування
злочинів команди Януковича проти тих, хто вийшов на вулиці під час Революції
Гідності 2013-2014 років проголосити ці вимоги.
І перше, і
друге невирішене завдання упираються, як зазначила сьогодні учасниця
прес-конференції народний депутат від «Слуги народу» Вікторія Подгорна у
слабкість інститутів держави. «Нам потрібно будувати нові інститути. Є гарні
програми, пропозиції, але вони не реалізовуються, тому що немає повноцінної
системи державних інститутів», - пояснила свою думку депутат.
«Справи
Майдану» і роль особистостей
І дійсно,
зауважив інший учасник заходу, керівник Центру сприяння реформам Георгій Чижов,
в умовах відсутності цієї системи інститутів доводиться вивчати роль
особистостей у важливих для держави і суспільства процесах. Зокрема, у
розслідування злочинів поти Євромайдану.
Він констатував, що
злочини проти Євромайдану за майже сім років не були розслідувані до
кінця, оскільки слідство по цих справах занадто сильно залежало від
особистостей тих, хто ним займався – зокрема, Сергія Горбатюка в Генпрокуратурі
та Олександра Бабікова у ДБР.
Кілька років
обличчям розслідувань був начальник управління спеціальних розслідувань
Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк. Він мав від суспільства великий кредит
довіри, але в період, коли Генпрокуратура реформувалася в Офіс Генерального
прокурора, відмовився проходити атестацію. В результаті, коли у Генпрокуратури
забрали функцію досудового розслідування, передавши ці повноваження у ДБР,
Горбатюк перестав займатися розслідуванням. Підсумок: немає ні Горбатюка,
ні результаті розслідування злочинів проти Євромайдану, зазначив Чижов.
За його
словами, після скандалу з першим керівником ДБР Романом Трубою і того, як
Державне бюро розслідувань очолила Ірина Венедіктова, у суспільства були
сподівання, що робота цього відомства буде організована правильно і прозоро.
Але вийшло
навпаки – конкурс заступників ДБР зробили явно під призначення своїх людей.
Експерт нагадав, що інформація про цей конкурс була опублікована буквально 29
грудня 2019 року, а необхідні документи потрібно було подати до 3 січня
2020-го. В результаті, першим заступником Венедіктової став Олександр Бабіков.
До призначення він
працював в адвокатській фірмі. Ця фірма захищала Віктора Януковича по кількох
звинуваченнях, які були пов'язані зі справами Майдану. І, як виявилось
незабаром, Бабіков особисто захищав Януковича, хоча й намагався спочатку це
публічно заперечувати, приводив досить смішні "відмазки", ніби то він
приходив на процес набратися досвіду.
Хоча і колишнім
генпрокурором Луценко, і іншими юристами, і журналістами була обнародувана
величезна кількість фактів, що саме він займався захистом, ним підписана
величезна кількість документів у цій справі.
Такий
бекграунд називається конфліктом інтересів, ДБР було змушене заявити, що не
допустить Бабікова до розслідувань справ Майдану, але навіть це рішення не було
виконане. Адже адвокат сімей Небесної Сотні Євгенія Закревська неодноразово
повідомляла про те, що частина справ розслідується слідчими, які
підпорядковувались безпосередньо Бабікову. Також виявилось, що ДБР розслідує
справу проти слідчих, які відмовились відкрити кримінальну справу щодо замаху
на Януковича.
Такий
конфлікт інтересів не міг довго продовжуватись навіть у наших умовах. Це той
конфлікт, який не може бути врегульованим. Внаслідок цього Бабікова нещодавно
звільнили із ДБР. Хоча він з цим не погоджується і оскаржує це рішення у
скандальному Окружному адміністративному суді Києва.
Чижов додав,
що колишня начальниця Бабікова Ірина Венедіктова, яка з березня цього року
очолює Офіс генпрокурора, схоже, не залишає свого соратника без підтримки:
«Оскільки Офіс Генпрокуратури терміново відкрив справу з приводу його
звільнення. Я не пам’ятаю інших карних справ, які б відкривались у лічені дні
відразу після звільнень. І якщо у суспільства після новорічного конкурсу тільки
виникла підозра про тісний зв’язок між Венедиктової і Бабіковим, то тепер ця
підозра закріплюється. Звісно, такі факти не сприяють зростанню довіри до нашої
правоохоронної системи. І тут вже мова не лише про справи Майдану».
На думку
експерта, на сьогодні лише президент може вплинути на цю ситуацію. Адже,
зустрічаючись рік тому із рідними Героїв Небесної Сотні, голова держави заявив,
що розслідування цих злочинів є для нього пріоритетним. Чижов зазначив, що ці
слова досі не були ніяк реалізовані. «Тому Володимиру Зеленському потрібно
заявити, що він бере це розслідування під особистий контроль, та навести
порядок у ДБР, щоб у суспільства з'явилася можливість довіряти тому, що
відбувається», - резюмував керівник Центру сприяння реформам
Маятник Зеленського: від абсолютної новизни – до радянського
досвіду
Якщо
подивитися на ситуацію ширше і взяти контекст держави у цілому, то– повернення
у владу тих, хто так чи інакше був пов’язаний із командою Януковича – це
сьогодні головний тренд.
Перший
період, революційний, коли цих людей відтиснули від владних важелів закінчився
із уходом з поста президента Петра Порошенко. Хоча насправді повністю ці
колишні зі сцени не зникали – адже сам Порошенко встиг попрацювати в уряді
Азарова міністром.
Проте у перші
роки після Євромайдану був дуже міцний запит суспільства на усунення від влади
людей, які асоціювались із тіньовими багатомільярдними схемами. Але внаслідок і
зростання бідності основної маси населення, і скандалів навколо діяльності
окремих представників нової влади у тому числі з тими же тіньовими схемами к
моменту приходу Зеленського більша частина населення ставилася більш поблажливо
до можливості повернення у владу окремих представників команди Януковича.
Після
програшу Порошенка можна сказати, що нова влада Зеленського сама себе «посадила
на короткий поводок». Коли вона вслід за попередниками почала відповідати
«по-новому» на архетипичний запит суспільства на нових людей. На першому етапі
правління Зеленського на посади призначали практично виключно за критерієм новизни,
а не за критерієм поєднання новизни та компетентності.
Запасу
міцності для таких експериментів не було. Саме тому я зокрема спрогнозував рік тому відставку уряду
Гончарука на новорічні свята. Він протримався у результаті на два місяці довше,
але було зрозуміло: ніяких власних компетентних людей в запасі у нового
керівництва не має. І оскільки вони не готові були укладати великий пакт про
мирне співіснування із суперниками із табору Порошенка і інших груп впливу, які
визначали життя країни у 2014-2019 роках, то поворот у бік «старих
професіоналів часів Януковича» був визначений наперед і безальтернативно.
Це було
питанням часу, при чому часу дуже короткого, а не довгого. Спочатку йшли
розмови про можливість залучення досвідчених технічних менеджерів на кшталт
нового прем’єра Шмигаля – Сергія Тигіпко та Валерія Хорошковського. Але
вже через кілька місяців справа дійшла до знакових призначень на регіональному
рівні. Ще у травні розпочалися перемовини із Сергієм Гриневецьким про його
призначення на керівну посаду в Одеській області. І в 20-х числах червня
одеські ЗМІ писали, що це призначення відбудеться найближчими днями. Проте
із-за місцевих виборів це призначення було відкладено до листопада.
Одночасно із
Гриневецьким декілька днів тому Кабміном був погоджений на посаду голови
Сумської ОДА Василь Хома. Який працював працював керівником апарату
Харківської облдержадміністрації за часів Михайла Добкіна. І був заступником
голови Харківської обласної організації Партії Регіонів.
Таким чином,
сьогодні у найважливіших процесах і державного, і суспільного життя нинішня
влада знаходиться на певній розвилці. Їй треба вирішити: або продовжувати
ситуативно залучати «старих коней, які не зіпсують борозну», або перейти до
створення ефективно працюючих державних інститутів. Є таке відчуття, що
продовжувати балансувати на цієї розвилці до наступної, 8-ої, річниці початку
Революції Гідності владі вже не вдасться. Потрібно буде зробити вибір.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.