Так вже історично склалося в нашій державі.
В разі соціальних та
політичних негараздів, як наприклад, підписання Переяславської угоди з
Московією, українці беруть торбу на плечі, бандуру в руки та мандрують світом,
співаючи сумних пісень.
І кожного разу під
час виборів наші пересічні співвітчизники радше в неділю смажитимуть шашлики чи
копатимуть картоплю, аніж витратять півгодини життя на візит до виборчої
дільниці.
Натомість, тітоньки в
мохерових беретах (одвічний електорат відверто проросійських політичних партій
зі смішними абревіатурами) та проспиртовані громадяни, яким взагалі фіолетово,
за кого голосувати, аби платили гроші, на виборчу дільницю прийдуть
обов’язково. І проголосують за проросійську партію. І за чергового Льоню Космоса,
який щедро засіяв електоральне поле різноманітними крупами та рясно утикав
парки лавочками з дарствєнними написами, теж проголосують, поза всяким
сумнівом.
Тож коли щирі
патріоти, які полінувалися сходити на вибори, змушені будуть завтра брати бандуру
та вчити сумні пісні, бо прокинулися в Малоросійському генерал-губернаторстві,
вони знатимуть: це зробили вони самі, це зробила їх «хата скраю» та пасивна
громадянська позиція.
В неділю 25 жовтня
вирішуватиметься доля міст та містечок, в яких ми народилися, виросли, народили
нащадків. В цих містах житимуть наші діти та онуки. В неділю 25 жовтня від
кожного з нас персонально залежатиме їх подальша доля. Обирати – не право,
обирати – конституційний та громадянський обов’язок кожного з нас.
Не проґавте майбутнє!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.